3. Статистика управління активними операціями

Управління активами банку є одним з найважливіших завдань.

Метод розподілу активів базується на тому, що розмір необхідних банку ліквідних коштів залежить від джерел залучення фондів за строками, тобто робиться спроба розмежувати джерела коштів відповідно до норм обов’язкових резервів та швидкості їх оборотності.

Стосовно Ощадбанку – це означає, в першу чергу, що гроші у вкладах «до запитання» повинні розміщуватися у первинні та вторинні резерви і менше в інвестиції (цінні папери). Так, усередині банку умовно створюються відповідні банки – центри ліквідності.

Класифікація активів (крім задовільних і стандартних):

1. Субстандартні – активи, з якими банк має певні проблеми і за якими остаточне погашення негарантоване.

2. Збиткові – активи які, без сумніву, не будуть погашені, не є життєздатними активами банку.

3. Особливо згадані – активи, що не є задовільними, але поки що і не є настільки серйозною проблемою, щоб їх можна було віднести до категорії субстандартних.

Оцінка активів з урахуванням рівня ризику

Класифікація Оцінка ризику

Задовільні 0%

Особливо згадані 20%

Субстандартні 50%

Сумнівні 70%

Збиткові 100%

Якість активів визначається наступним співвідношенням:

_{Загальнорейтингова оцінка якості активів}

Співвідношення між вартістю класифікованих активів та капіталом, %	Рейтингова оцінка
Більше 5%	Сильний (1)
Від 5% до 15%	Задовільний (2)
Від 15% до 30%	Посередній (3)
Від 30% до 50%	Граничний (4)
Понад 50%	Незадовільний (5)

_{Метод наукового управління активами має на меті отримання максимального прибутку.}

_{При цьому частина коштів вкладається в активи з високим відсотком доходів, а частина – туди, де нижчі відсотки, але з високою гарантією повернення. Тобто активи доцільно вкладати за кількома напрямками, що дозволить банку домагатися достатньої доходності і дотримуватися коефіцієнтів ліквідності.}

_{В управління банківськими операціями велике значення має забезпечення дотримання нормативів діяльності:}

1. _{Норматив платоспроможності банку (Н2) – це співвідношення власних коштів (капіталу) банку і сумарних активів, зважених щодо відповідних коефіцієнтів за ступенем ризику.}

_{Співвідношення власних коштів банку (ВК) і активів (А) визначає достатність капіталу банку для проведення активних операцій з урахуванням ризиків, характерних для різноманітних видів банківської діяльності.}

_{Показник платоспроможності (Н2) обчислюється за формулою:}

_{Нормативне значення показника Н2 не можу бути меншим 8%.}

2. _{Потрібно контролювати норматив співвідношення (Н5) високоліквідних активів (ВА) до робочих активів (РА) у банку. Він характеризує питому вагу високоліквідних активів (ВА) у робочих активах (РА) і розраховується:}

_{Нормативне значення показника не можу бути менше 20%.}

3. _{Норматив загальної ліквідності розраховується як співвідношення загальних активів (А) до загальних зобов’язань (З):}

_{Нормативне значення – не менше 100%.}

_{Нормативне значення коефіцієнтів може змінюватись залежно від фінансово-економічної ситуації банків, політики держави та національного Банк України.}