Театр і музика

Розвиток театру в Україні був міцно зв’язаний з життям народу. Новою формою сценічного мистецтва став балаган. Як правило, він влаштовувався в тимчасових приміщеннях, на ярмарках та базарах і збирав багато людей. Сюжети п'єс були співзвучні настроям народних мас, актори висміювали й засуджували сваволю панів. Одночасно прославлялась свободолюбивість українців, прагнення їх до волі.

У XVIII ст. виник також кріпосний театр. У маєтках багатих поміщиків і промисловців влаштовувались видовища, в яких були зайняті кріпаки. Згодом театри діяли переважно в містах. У 1789 р. в Харкові виник перший постійний театр в Україні. У ньому, крім місцевих акторів, виступали митці з Москви й Петербурга.

Невід'ємною складовою частиною духовного життя народу залишалася музика. Численні бандуристи, кобзарі, лірники виконували пісні про тяжке життя трудящих, їхню героїчну боротьбу проти кріпосницького гніту та іноземних загарбників. У містах з'явилися нові музичні цехи.

У XVIII ст. зросла професійна майстерність композиторів і виконавців. Далеко за межами України славилися імена композиторів Максима Березовського та Артема Веделя. Справжньою школою для багатьох поколінь українських, а також російських композиторів стала творчість Дмитра Бортнянського. Він написав 45 хорових концертів, багато творів для фортепіано, симфоній. Музичну творчість композитора високо оцінювали сучасники на батьківщині й за кордоном.

Архітектура. Образотворче мистецтво.

У XVIII ст. в Україні було споруджено багато чудових палаців, будинків адміністративних установ і навчальних закладів, магістратів, ратуш, церков. Розширилися творчі зв'язки українських зодчих, художників, скульпторів. У Києві тривалий час працювали російські архітектори Иоганн Шедель, Варфоломій Растреллі, Петро Неєлов. Вони збудували тут ряд споруд, які вражають довершеністю своїх форм та монументальністю. Справжніми перлинами будівельного мистецтва стали палаци феодалів у Батурині та селі Ляличах на Чернігівщині.

Кращі традиції попередників продовжили такі будівничі, як Степан Ковнір та Іван Григорович-Барський. За їхніми проектами збудовано чудові споруди в Києві, Золотоноші, Василькові та інших містах. В Правобережній Україні народні умільці звели величні паркові ансамблі в Умані, Білій Церкві, Тульчині.

У скульптурі та живопису церковно-релігійні теми відходили на другий план. На полотнах художників дедалі частіше з'являлися сцени з реального життя, історичні персонажі. Видатними живописцями Росії того часу були Дмитро Левицький і Володимир Боровиковський, вихідці з України, вихованці Академії мистецтв у Петербурзі.

У справжнє мистецтво перетворилися різьба по дереву, виготовлення посуду, кахлів, килимів, рушників. Досягнення декоративного мистецтва збагачували культуру України.

Галузь

Основні досягнення

Освіта

У середині XVIII ст. у Гетьманщині на одну початкову школу припадало 1 тис. жителів, у Слобожанщині — 2,5 тис. Утримувалися школи на кошти місцевого населення. Під імперською владою школи почали масово закриватися: у селян не було коштів на їх утримання.

1786 р. було створено п'ять головних чотирикласних (для дітей дворян) і десять двокласних (для дітей заможних міщан) народних училищ. Освіта мала становий характер. Навчання здійснювалося російською мовою.

На західноукраїнських землях австрійська влада з 1774 р. запровадила обов'язкову початкову освіту. У школах дозволялося навчати рідною мовою.

Повну середню освіту надавали гімназії, у яких навчали німецькою мовою.

Вищі навчальні заклади: Києво-Могилянська академія і Львівський університет.

Під імперською владою відбувався поступовий занепад Києво-Могилянської академії.

Книгодрукування

Однією з найбільших в Україні залишалася друкарня Києво-Печерської лаври. У 1760 р. тут було надруковано 2 тис. букварів. У Львові з 1772 р. діяла приватна друкарня А. Піллера. Продовжували свою діяльність друкарні при Почаївському та Унівському монастирях. Зокрема, у Почаєві видавалися збірники українських пісень, шкільні підручники. Усі друкарні впродовж другої половини XVIII ст. було переведено на громадянський шрифт

Література

Протягом XVIII ст. серед стилів української літератури домінувало бароко. Разом із тим з'являються перші елементи класицизму, сентименталізму і реалізму.

Історико-мемуарна проза: щоденники М. Ханенка і Я. Марковича.

Поезія: С. Дівович, «Разговор Великороссіи с Малороссією».

Анонімна сатира: «Плач киевских монахов». Сатирично-гумористичні вірші: І. Некрашевич, «Ярмарок», «Исповедь 1789 года февраля дня».

Наука

Філософія. Г. Сковорода. Викривав несправедливу владу, критикував людські вади — нечесність, жадобу, користолюбство тощо. Закликав людей до морального очищення і самопізнання своєї духовної сутності. Розробив вчення про «споріднену працю»; яка повинна була відповідати природним здібностям людини та її життєвому покликанню

Медичні знання. З'являється ряд лікарів-українців, що мали вчений ступінь доктора медицини: І. Полетика, С. Крутень, Н. Амбодик-Максимович, І. Руцький, П. Погорецький, 0. Шумлянський та ін. Н. Амбодик-Максимович був автором перших у Російській імперії підручників з акушерства та ботаніки. М. Тереховський став першим українським дослідником, який експериментально вивчав мікроорганізми. Є. Мухін запроваджував віспощеплення та різні запобіжні засоби в боротьбі з холерою. Знаний епідеміолог Д. Самойлович описав епідемію чуми, що спалахнула 1784 р. на Півдні, та розробив запобіжні заходи. У Львові 1773 р. було відкрито медичну колегію для підготовки лікарів та аптекарів, у Єлисаветграді 1787 р. також з'явилася перша в Наддніпрянщині спеціальна медична школа. 1792 р. було відкрито Київський військовий госпіталь. Формується мережа аптек

Математичні знання. 1793 р. викладач Києво-Могилянської академії І. Фальковський видав підручник «Скорочення змішаної математики» і книгу «Теоретична астрономія»

Музика

Найвідомішими осередками музичної освіти були Глухівська співацька школа і Києво-Могилянська академія, у стінах яких здобули освіту М. Березовський (автор першої української опери «Демофонт»), Д. Бортнянський (опери «Креонт», «Алкід», «Квінт Фабій», «Сокіл», «Син-суперник» та понад 100 творів церковної музики) та А. Ведель (хорові концерти «Доколе, господи, забудиши мя», «На реках Вавилонських». Усього — 30 концертів)

Набули поширення пісні-романси, в основу яких, як правило, були покладені народні мотиви

Театр

Інтермедії перетворилися на самостійні одноактні комедійні п'єски, відсунувши на другий план шкільну драму. Причинами занепаду шкільного театру було зародження світської драматургії та заборона шкільних вистав у Києво-Могилянській академії. Поява аматорських театрів (міста Київ, Єлисаветград, Полтава та ін.) У маєтках знаті з'являється кріпацький театр.