1798 Р. У Харкові виник перший професійний театр з постійною трупою.

Архітектура

Київська архітектурна школа бароко. І. Григорович-Барський. Збудував у Києві міську систему водогону, бурсу Київської академії, Кирилівську церкву, Покровську церкву, церкву Миколи Набережного, Дмитрівську церкву, міське зерносховище та інші будівлі. С. Ковнір. Ним були збудовані житловий корпус, друкарня і дзвіниці на Дальніх і Ближніх печерах Києво-Печерської лаври.

Скульптура

Значного поширення набуло декоративне ліплення і різьблення, що прикрашало стіни архітектурних споруд.

Розвиток скульптури на Лівобережжі та в Києві пов'язаний з творчістю І. Равича (мідні ковані фігури для київської ратуші) та С. Шалманова (скульптурне оформлення іконостасу Мгарського монастиря, Покровської церкви в Ромнах). На західноукраїнських землях працювали С. Фесінгер, А. Осинський та Пензель. Вони створили кам'яні статуї на фасадах костьолів у селищі Підгірці, ратуші в Бучачі, Домініканського і Марії Магдалини у Львові.

Живопис

Монументальний живопис. Храмові розписи і оздоблення громадських споруд та палаців. Розписи Андріївської церкви створені 0. Антроповим, Г. Левицьким-Носом і його сином Д. Левицьким. Розписи палаців Розумовського в Почепі та Батурині, Румянцева у Вишеньках та Чернігівщині, Конецпольських у Підгірцях, Радзивіллів у місті Олика тощо.

Портретний жанр. Портрети козацької старшини, заможних міщан. Світська народна картина — вищий і найоригінальніший вид народного малярства. Історичний, побутовий, портретний, символічний жанри. На Лівобережжі та Київщині чільне місце в ній посідав образ козака-бандуриста.

Гравюра

Алегоричні композиції Г. Левицького-Носа, афіши-оголошення до диспутів у Києво-Могилянській академії І. Щирського. Поряд із професійними майстрами працювали народні гравери, які створювали зображення на релігійні, історичні, побутові та фольклорні теми

Григорій Сковорода (1722 – 1794 рр.)