Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Хмельницький національний університет

Кафедра МЕВ

Реферат на тему:

Ключові аспекти фінансової революції

Виконав:

ст.гр.МЕВ-10-2

Бунда К. О.

Перевірив:викл.

Дзюба М. І.

Хмельницький, 2012

План

Вступ

1. Міжнародна фінансова інтеграція

2. Система міжнародних фінансових інститутів

3. Розвиток фінансових інновацій

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Сучасна світова фінансова система функціонує і розвивається в умовах фінансової глобалізації. Глобалізація — це об’єктивний процес інтеграції значної частини капіталу різних країн, посилення їхньої взаємозалежності. Зміцнення зв’язків між країнами, по суті, означає фінансову революцію, яка має три ключові аспекти: по-перше, глобальна присутність міжнародних фінансових інституцій; по-друге, міжнародна фінансова інтеграція; по-третє, швидкий розвиток фінансових інновацій.

Так, перший аспект полягає в тому, що особливого значення набуло формування системи міжнародних фінансових інституцій, серед яких організаціями світового рівня є спеціалізовані інститути ООН — Міжнародний валютний фонд (МВФ), Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), регіональні фінансові інституції, що виникли внаслідок завоювання політичної незалежності країнами «третього світу» й у зв’язку з необхідністю вирішення їхніх економічних проблем.

Другий аспект. Провідні країни світу — США, Великобританія, Японія значно послабили державний контроль над рухом капіталу. Великобританія зняла цей контроль у 1979 р., а в 1986 р. у країні було проведено реформування ринку акцій — так званий великий шок. США у 1980-ті роки, а Японія у 1986 р. розпочали лібералізацію внутрішніх фінансових ринків. Наслідком стало значне розширення фінансових ринків цих країн, посилення взаємопроникнення та переплетення національних фінансових капіталів, які почали більш вільно пересуватися з внутрішніх ринків на світові, і навпаки.

Третій аспект. Міжнародна фінансова інтеграція спричинила глибокі якісні зміни у фінансових технологіях. З’явилися фінансові інструменти. Прискорення руху потоків капіталів відбувається також завдяки запровадженню новітніх технологій у галузі телекомунікацій. Спостерігалося значне зростання фінансових інновацій.

Актуальність теми полягає в тому що, фінансова революція суттєво впливає на лібералізацію внутрішніх ринків, зміну фінансових технологій та прискорюється розвиток інтеграційних процесів.

Метою є визначення основних груп факторів розвитку фінансової системи в умовах фінансової революції.

 

1. Міжнародна фінансова інтеграція

В умовах глобалізації стан та динаміка національних та міжнародних ринків страхових послуг значною мірою визначається загальними тенденціями міжнародної фінансової інтеграції. Міжнародна фінансова інтеграція означає системні зміни глобального фінансового середовища, зростання взаємозалежності національних і міжнародних фінансових ринків та формування інтегрованих форм фінансових процесів на всіх сегментах ринків. Основними рушійними силами фінансової інтеграції є: лібералізація національних та міжнародних фінансових ринків; посилення конкуренції на фінансових ринках (між національними та міжнародними фінансовими інститутами, між різними типами фінансових інститутів за надання аналогічних чи пов'язаних послуг); використання інформаційних технологій. Системні фактори (рушійні сили) міжнародної фінансової інтеграції обумовлюють системні зміни глобального фінансового середовища та спрямованість на формування інтегрованих форм функціонування фінансових ринків: міжнародна мобільність капіталу; консолідація та транснаціоналізація фінансових інститутів; розвиток міжнародної фінансової інфраструктури: міжнародні біржі, міжнародні системи фінансових трансакцій (СВИФТ, Ройтерс, Євроклир) міжнародні платіжні системи; поширення трансграничних за природою фінансових інструментів та підсистем міжнародних фінансів (наприклад, єврооблігації, глобальні депозитарні розписки, міжнародні платіжні системи, міжнародне перестрахування, міжнародні страхові поліси та інше); створення зон вільного руху капіталу між країна ми або фінансової інтеграції в рамках регіональних інтеграційних об'єднань (Євросоюз, НАФТА). В якості основних характеристик міжнародної фінансової інтеграції в сучасній науковій літературі розглядаються різні поняття, які відображають ступінь взаємодії національних та міжнародних фінансових ринків міжнародний рух капіталу, лібералізація національних та міжнародних фінансових ринків як фактор їх відкритості, доступ національних компаній на міжнародні фінансові ринки, міжнародної кореляції динаміки фондових індексів та вартості фінансових активів, частки іноземного капіталу у фінансовому секторі різних країн. Такі та інші показники вимірюють взаємну динаміку (тісноту зв'язку) основних параметрів національних та міжнародних фінансових ринків, їх взаємозалежність і тим самим ступінь їх інтеграції. Так, експерти Міжнародного валютного фонду у якості параметрів міжнародної фінансової інтеграції розглядають: міжнародні активи та зобов'язання країни, ціни (вартість) аналогічних видів фінансових активів у різних країнах, співвідношення національних заощаджень та зовнішніх інвестицій. Крім цього, використовується міжкраїнові порівняння і співставлення основних якісних параметрів сегментів фінансових ринків у різних країнах (наприклад, відношення страхових премій до ВВП та в розрахунку на душу населення), показники частки іноземного капіталу в капіталізації ринків (в тому числі страхового ринку).

Врахування міжнародних інтеграційних тенденцій є актуальним для України з огляду необхідності підвищення ефективності національних фінансових ринків, вибору оптимальних підходів до включення в регіональну економічну інтеграцію. До цього також спонукають вимоги щодо вступу України до СОТ, потреба гармонізації національного та європейського законодавства у сфері фінансових послуг. Формування валютного союзу та єдиного ринку капіталів в рамках ЄС об'єктивно сприяло переходу до європейської фінансової інтеграції. В 1998 році Європейська Комісія прийняла План дій у сфері фінансових послуг (Financial Services Action Plan – FSAP) з метою інтеграції європейських фінансових ринків, створення сильних та ліквідних ринків капіталу в Європі та ефективної конкуренції для задоволення потреб споживачів. План дій передбачає лібералізацію ринків фінансових послуг та запровадження принципу"єдиного паспорту" для фінансових інституцій (тобто автоматичного поширення їх діяльності в інших країнах ЄС). Здійснюється комплекс заходів стимулювання інтеграції: зближення регулятивних та наглядових умов діяльності фінансових інститутів, консолідації та полегшення доступу до національних клірингових та платіжних систем. Результатом є посилення національної та міжнародної конкуренції на фінансових ринках, консолідація фінансових інститутів. Основними сферами європейської фінансової інтеграції визначено інтеграцію ринків у сфері банківської справи, страхування, фінансових інструментів та управління фінансовими активами. Європейська фінансова інтеграція має різну інтенсивність в різних сегментах ринків. Найбільш інтегрованими є грошові ринки і ринки міжбанківських запозичень, високий рівень інтеграції мають також ринки державних та корпоративний облігацій. На фондових ринках інтеграційні тенденції менш виражені, відбувається злиття чи взаємного володіння акціями основних фондових бірж. Зростають трансграничні злиття та поглинання банків, зближуються рівні процентних ставок по кредитам. На європейському страховому ринку домінуючими є тенденції консолідації (інституційної інтеграції) та регулятивної конвергенції, відбувається певне зближення тарифів на страхові послуги. Консолідація європейського страхового ринку з початку 90-х років розвивалася переважно у формі горизонтальної інтеграції страхових компаній з банками та іншими фінансовими інститутами. Така консолідація має три основні різновиди:

1) розвиток банками страхових послуг та відповідно поглинання або створення банками страхових компаній – цей процес має назву "банкассуранс";

2) розвиток страховими компаніями фінансових функцій і поглинання ними банків та інших фінансових інститутів – "ассурфінанс";

3) утворення фінансових холдингів, що поєднують функції банківських, страхових та інших фінансових послуг – "оллфінанс". Така інтеграція відбувається у різних формах – дистриб'юторських контрактів, спільних підприємств, створення дочірних компаній, злиттів та поглинань. Розвиток європейської фінансової інтеграції відбувається на основі уніфікації регулятивних умов діяльності фінансових інститутів та ринків. Розвиток регулятивних умов має три основні виміри: по-перше, запровадження уніфікованої системи фінансового регулювання на рівні ЄС та країн-членів, уніфікації вимог до фінансових інститутів щодо захисту прав інвесторів та інші; по-друге, запровадження міжнародних принципів регулювання, в першу чергу, принципів регулювання банківського капіталу Базель II, міжнародних стандартів фінансової звітності (IFRS) та інші; по-третє, запровадження регуляторів (директив) та уніфікованих стандартів щодо окремих сегментів фінансових послуг.