met_IST_SUNYA_2005_RED

From_librari_5

Хмельницький національний університет

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Плани семінарських занять, методичні поради, тести та

завдання для самостійної роботи студентам,

які навчаються за кредитно-модульною системою.

Затверджено на засіданні

кафедри історії та країнознавства.

Протокол № 5 від 17.02.2005 р.

Хмельницький 2005

Історія України. Плани семінарських занять, методичні поради, тести та завдання для самостійної роботи студентам, які навчаються за кредитно-модульною системою / Ю.С. Земський, Є.Є. Мручко, М. П. Олійник, В. І. Яременко. – Хмельницький: ХНУ, 2005. – 59с.

ЗМІСТ

Вступ

Змістовий модуль 1

Змістовий модуль 2

Змістовий модуль 3

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ РЕЙТИНГОВОГО КОНТРОЛЮ

ВСТУП

Історія України є важливою дисципліною циклу гуманітарних наук, яка не лише надає студентам системні знання історичного минулого рідного українського народу, але й сприяє формуванню у них національної свідомості, державницької позиції та громадянської активності.

Метою вивчення дисципліни є з’ясування визначальних подій і процесів вітчизняної історії та усвідомлення причинно-наслідкових зв’язків, які обумовлювали їх перебіг, а також формування чіткого громадянського усвідомлення українських національних інтересів з огляду на історичний досвід минулого.

Основні завдання вивчення дисципліни:

- надати системні знання з історії України;

- навчити вмінням покладатися на історичні реалії, а не на історичні міфи, а також набути прагнення дошукуватися істини у розумінні минулого;

- допомогти пізнанню історичного досвіду з метою вироблення чіткої життєвої та громадянської позицій;

- сприяти формуванню шани до кращих вітчизняних традицій та критичного ставлення до помилок предків;

- виробити мотивацію до зацікавлення історичною інформацією в подальшому;

- виховати переконання у необхідності плекання власної національної гідності і доброзичливого ставлення до інших народів.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен:

знати:

- специфіку історичної науки, її місце у системі гуманітарної освіти та культурній спадщині народів;

- основні події з історії України та хід історичного процесу в його внутрішньодетермінованому зв’язку;

- різні наукові оцінювальні характеристики доленосних історичних подій та діячів української історії;

- головні історичні результати важливих подій українського минулого;

вміти:

- виокремлювати важливі, визначальні, доленосні події у їх зв’язку та наступності;

- знаходити у науковій та довідковій літературі потрібну історичну інформацію;

- оперувати фактами історичних реалій, а не історичними міфами;

- визначати й аналізувати причинно-наслідкові зв’язки між подіями і фактами, формулювати закономірності історичного розвитку;

- використовувати знання рідної історії у формуванні власної життєвої та громадянської позицій;

- висловлювати власні судження і формувати особисте ставлення до минулого з відповідною аргументацією.

Зазначені завдання реалізуються через лекції, семінарські заняття та самостійну роботу студентів. Відповідно до Болонської конвенції навчальний процес організовується за кредитно-модульною системою і саме це видання покликане допомогти студенту краще організувати підготовку до семінарських занять та самостійну роботу. Наприкінці методичної розробки вміщено тести, що сприятимуть самоконтролю знань студентів і на основі яких викладач може провадити контроль рівня засвоєння матеріалу за змістовими модулями.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

Семінар 1. Джерела та історіографія історії України

1. Поняття “історичні джерела” та їх видова класифікація.

2. Допоміжні історичні дисципліни.

3. Розвиток української історичної науки. Видатні історики України.

Тематика фіксованих виступів і рефератів

1. Нестор – літописець і його праця.

2. Літописці козацької слави.

3. Життєвий та науковий шлях Михайла Грушевського.

4. Скіфія в Геродотовій “Історії” і дані археології: спроба порівняльного аналізу.

5. Основні концепції історії України.

Література: [1; 12; 14; 33; 34; 63; 64; 67; 70; 73; 78; 196].

Методичні рекомендації

До першого питання. Охарактеризуйте розмаїття джерел інформації, на які може покладатися дослідник історичного минулого. Подумайте, з якою метою науковці класифікують історичні джерела за їх видовими ознаками та виявіть у літературі різні приклади класифікації джерел.

Особливу увагу приділіть аналізу групи джерел, які називаються “письмові”. Чому саме ці джерела мають особливу вагу та значення для істориків? З’ясуйте, якими засобами визначається автентичність джерел (тобто їх справжність, непідробність), а також вірогідність (тобто достовірність, правдивість) інформації, яку вони в собі несуть.

Подумайте над специфікою таких письмових джерел, як літопис, актова книга (книги для запису важливих стосунків між окремими людьми, в першу чергу, судового характеру), люстрація (опис маєтностей), мемуари, щоденники, епістолярія (листування), преса тощо.

До другого питання. Історія як наука з часу своєї появи постійно удосконалюється, а тому й ускладнюється. Найближчими, за предметом дослідження, до неї сьогодні є такі науки: історіографія (власне історія історичної науки), джерелознавство (наука, що вивчає історичні джерела), археологія (наука, що вивчає матеріальні пам’ятки минулого) та археографія (розробляє правила та методи видання письмових пам’яток минулого). У поєднанні всіх цих наук або “на перетині” їх взаємодії, існує ще й значний ряд спеціальних історичних дисциплін.

Подумайте, яке значення можуть мати такі допоміжні дисципліни, як:

- хронологія, що досліджує події у їх послідовності з точним датуванням, а також системи літочислення, календарі;

- історична географія, що вивчає географічні об’єкти (в першу чергу території або землі) у їх історичній ретроспекції;

- палеографія, що вивчає давнє письмо, в тому числі розшифровує забуті мови;

- метрологія, що вивчає одиниці виміру: міри, довжини, площі, місткості, ваги;

- геральдика, вексиллогія та сфрагістика, що вивчають герби, знамена та печатки;

- генеалогія, що досліджує родоводи та родинні зв’язки;

- нумізматика, що вивчає грошові одиниці;

- ономастика, що вивчає власні імена та назви;

- топонімік, що вивчає історію географічних назв (річок, морів, населених пунктів тощо);

- іконографія, що вивчає зображення (не символічні) гравюр, картин, мініатюри літописів тощо.

До третього питання. Розкриваючи проблему розвитку української історичної науки, зверніть увагу, що інтерес до минулого та спроби його зафіксувати, інтерпретувати з’являються з самого часу появи писемності. Прослідкуйте, яка проблематика залишалася незмінно у полі зору авторів історичних праць, та якою методикою опису минулого вони послуговувалися. Водночас, охарактеризуйте зміни у поступі історіографічного процесу.

Окрему увагу приділіть обставинам та факторам, які сприяли формуванню української історичної науки. Назвіть основоположників впровадження елементів науковості в історичних студіях, а також тих дослідників, з чиїми іменами пов’язується піднесення та розквіт української історичної науки.

Завдання на самостійну роботу

За довідковою літературою складіть перелік найдавніших іноземних джерел, з яких ми дізнаємося про минуле України.

Семінар 2. Проблема етногенезу українського народу

1. Поняття “етнос” та “етногенез”.

2. Проблема прабатьківщини слов’ян.

3. Різні підходи у вивченні етногенезу українців.

Тематика фіксованих виступів і рефератів

1. Сучасна наука про прабатьківщину індоєвропейців та напрями їх розселення.

2. Теорія етногенезу Л.М. Гумільова та суперечки навколо неї.

3. Сучасна антропологія про предків слов’ян.

4. Сучасна історіографія та джерелознавство про давніх слов’ян.

5. Міфи та факти про назви “Русь” та “Україна”.

6. Марксистський підхід до проблеми етногенезу білорусів, росіян та українців.

Література: [6; 7; 12; 13; 25; 31; 33; 38; 54; 63; 70; 73; 78; 116; 136; 179].

Методичні рекомендації

До першого питання. Зверніть увагу на багатозначність слова “народ” і нетотожність понять “народ”, “етнос” та “нація”. Поміркуйте та наведіть приклади, в яких випадках ці слова можуть використовуватись як синоніми, а в яких вони мають відмінні значення. З’ясуйте, в чому полягає відмінність у різних підходах до визначення природи та типологічних ознак етносу (біологічна, соціальна та біосоціальна концепції). Чому найбільш значущою рисою етносу вважають етнічну самосвідомість? Що, на Вашу думку, найбільше впливає на її формування? З’ясуйте, в чому полягає взаємозв’язок історичної свідомості, комплексу етнічних назв та етнічної самосвідомості певного етносу. (Для успішного розв’язання цих питань необхідно знати значення наступних понять: “етнос”, “типологічні ознаки етносу”, “антропологічний тип”, “психологічний тип”, “менталітет”, “етнічний поведінковий стереотип”, етнічні назви: етнонім, автоетнонім (ендоетнонім), екзоетнонім, політонім, конфесіонім, койнонім, мікроетнонім, макроетнонім (мегаетнонім або суперетнонім).

У чому полягають відмінності у підходах до визначення сутності етногенезу та етнічної історії? Як пов’язані між собою процеси культурогенезу, лінгвогенезу, антропогенезу, соціогенезу та етногенезу. Які чинники можуть спричинити новий етногенез або етап розвитку етносу? Які форми історичної спільності людей вважають етапами розвитку етносу? Які ознаки спільноти можуть свідчити про завершення етапу етногенезу? З’ясуйте, які відмінності є суттєвими в міграційному, автохтоністському та субстратному підходах до дослідження етногенезу. Поміркуйте, як визначення етнічних субстратів та суперстратів може сприяти дослідженню етногенезу певного етносу. На основі відомих Вам історичних фактів наведіть приклади процесів етнічних інтеграції, консолідації, асиміляції, парціації, сепарації, дисперсизації як можливих шляхів утворення етносів.

До другого питання. Зверніть увагу на існуючі в сучасній науці погляди щодо походження, розселення та етнічного розвитку індоєвропейців. Прослідкуйте за картою розташування давніх європейських етносів сусідів слов’ян: балтійців, германців, іранців, кельтів, угро-фінів, фракійців. Проаналізуйте, виходячи з теоретичних концепцій етногенезу та відомостей про напрями міграції етносів, які процеси могли відбуватись у зонах контактів слов’ян та інших етносів.

Прослідкуйте, які історичні джерела містять перші згадки та відомості про давніх слов’ян, їх походження та культуру. Проаналізуйте відомі гіпотези (міграційну та автохтоністську) та їх аргументацію щодо розташування “прабатьківщини” слов’ян. Зверніть увагу на взаємозв’язок етносу та території (етноплацента, етнойкумена, етнокультурний ареал). Які сучасні наукові засоби і методики використовують для дослідження проблеми етногенезу слов’ян?

Зверніть увагу на відомості сучасної науки про ранню історію, розселення слов’ян, зокрема східнослов’янських “літописних племен”, їх соціальний устрій та культурно-побутові особливості (з’ясувати за картою розташування союзів племен відносно річкових систем).

До третього питання. Готуючись до обговорення питання, зверніть увагу на те, що проблема етногенезу східнослов’янських народів зажди була об’єктом певних політичних маніпуляцій. Поміркуйте про причини заполітизованості цієї наукової проблеми.

Порівняйте відомі схеми етногенезу східнослов’янських етносів (схеми Карамзіна, Погодіна, Грушевського, “єдиної колиски” та її модифікації, Залізняка), проаналізуйте аргументацію і контраргументацію щодо них в українській та зарубіжній історіографіях (використовувати короткі огляди). Особливу увагу приділіть таким питанням, як:

- дискусія про “давньоруську народність” (П. Толочко – Л. Залізняк);

- етнічний склад населення Русі, ступінь економічної, політичної та культурної інтеграції на різних етапах існування держави;

- відмінність між свідомістю освіченої частини князівсько-боярської верхівки та духовенства і населенням земель;

- розташування союзів племен, автохтонного населення, політичних і культурних центрів, що стали центрами регіональної консолідації.

Спробуйте проаналізувати відомі Вам історичні факти, методології дослідження етногенезу та спроби визначити субстрати, суперстрати, можливий час початку та завершення етногенезу східнослов’янських етносів.

З’ясуйте, як узгоджуються зі схемами етногенезу гіпотези щодо розвитку східнослов’янських мов та діалектів, формування та розвиток книжних мов (“давньоруської” (“руської книжної”), “церковнослов’янської” (“старослов’янської”)), що побутували на теренах Русі.

Зверніть увагу на використання різних етнічних назв щодо українців в добу середньовіччя. Спробуйте співвіднести відомі етнічні назви українців (русини, русичі, руські, литвини, черкаси, козаки, малороси, хохли, українці) з різними типами етнічних назв (автоетнонім (ендоетнонім), екзоетнонім, політонім, конфесіонім, койнонім).

Завдання на самостійну роботу

1. Складіть хронологію етнополітичних процесів в Південній Україні І тис. до н.е. – перших століть н.е.

2. З’ясуйте, які археологічні культури сучасна наука визначає як слов’янські.

3. З’ясуйте основні події, що відбувались на теренах сучасної України в епоху відому як “Велике переселення народів”. Який вплив вони могли мати на етногенетичні процеси в Східній Європі?

4. Як історична наука пояснює походження слов’ян і формування українського народу?

5. Розгляньте основні теорії щодо походження та значення назв “Русь”, “Мала Русь”, “Малоросія” та “Україна”.

Семінар 3. Українські землі княжої доби

1. Теорії походження давньоруської держави та термінів: Русь, Україна.

2. Еволюція державоустрою.

3. Роль Галицько-Волинської держави в історії України.

Тематика фіксованих виступів і рефератів

1. Назва “Русь” і теорія “давньоруської народності”.

2. Слово “Україна” у фольклорі українців.

3. Павло Чубинський – людина і науковець.

4. Книга О. Братко-Кутинського “Нащадки Святої Трійці”: переконливість викладеного.

5. Подільська символіка: огляд публікацій.

6. Гетьманська геральдика.

7. Хто були Кий, Дір, Аскольд (Оскольд): огляд гіпотез і аргументів.

8. Битва за Київ 1240 року та її наслідки.

9. Західна політика Данила Галицького і його стосунки з Римською курією.

10. Спір в історіографії про “перетікання київської спадщини”.

Література: [9; 13; 25; 31; 33; 49-51; 53; 54; 63; 65; 70; 73; 78; 85; 89; 90; 104; 116; 127; 136; 143; 152; 157-159; 204].

Методичні рекомендації

До першого питання. Назвіть та охарактеризуйте, підкріплюючи відповідною аргументацією, найбільш відомі теорії про походження давньоруської держави Русь. Окрему увагу приділіть так званій “норманській” теорії, з’ясуйте історію її виникнення та поясніть причини “нерозв’язаності” суперечки норманістів та антинорманістів, називаючи імена конкретних дослідників проблематики державотворення у східних слов’ян. Сформулюйте власну думку щодо цього, спираючись на аргументи, які Вам видаються найпереконливішими.

З’ясуйте час появи термінів “Русь” та “Україна”. Подумайте, наскільки обидва вони для нас значимі та як правильно їх вживати.

Що Вам відомо про певні спекулятивні (політично заангажовані) висновки, які робляться на основі поняття “давньоруська народність”?

До другого питання. Прослідкуйте, як змінювалися відносини між центральною владою в Києві (владою великого князя) та владами на місцях (в окремих землях). Якими були ці відносини за часів князів Олега та Ігоря, Володимира Великого та Ярослава Мудрого, а також після Володимира Мономаха?

З’ясуйте, які реформи щодо державоустрою проводилися окремими князями.

Охарактеризуйте владу князя і владу віче. Як вони співвідносилися, які були регіональні особливості у їх реалізації?

Визначте, як особливості державоустрою вплинули на процес роздроблення давньоруської держави. Яку роль в цьому зіграло “вотчинне право”?

До третього питання. Розгляньте, як відбувалося утвердження самостійності удільних Волинського та Галицького князівств, зверніть увагу, які сформувалися особливості в їх політичному та економічному житті. За яких обставин і коли було створене Галицько-Волинське князівство та як воно розвивалося, утвердившись, зрештою, як держава.

Окрему увагу надайте розкриттю діяльності таких князів як Роман Мстиславович та Данило Галицький. Охарактеризуйте особливості внутрішньої та зовнішньої політики князя Данила. Поясніть феномен розквіту Галицько-Волинської держави у ХІІІ ст. – в той самий час, як північно-східні удільні князівства колишньої Київської Русі перебували в повному занепаді. Розкажіть про діяльність наступників Данила Романовича та поясніть причини занепаду і ліквідації держави. Яке значення мала Галицько-Волинська держава в історії генезису українського державотворення?

Завдання на самостійну роботу

1. Спростуйте теорію про те, що в створені держави “Русь” з центром у Києві основну роль зіграв зовнішній чинник.

2. Окресліть географічні межі історичної Волині та історичної Галичини.

3. Чому історик М. Костомаров назвав Данила Галицького князем-лицарем? За яких обставин він став королем?

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

Семінар 4. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та Королівства Польського

1. Особливості перебування українських земель у складі Великого князівства Литовського.

2. Унійні процеси та їх наслідки для України.

3. Соціальна структура українського суспільства на межі

ХVІ–ХVІІ ст.

Тематика фіксованих виступів і рефератів

1. Битва біля Синіх Вод та її місце в історії Східної Європи.

2. Торгівля в Україні XIV–XVI ст.

3. Історик Наталія Яковенко про українську шляхту.

4. Магдебургія в Україні за новітніми дослідженнями.

5. Дмитро Яворницький – Нестор Запорожжя.

6. Нові підходи у вивченні Запорожжя та його культури.

7. Книга Д. Яворницького “Запорожжя в залишках старовини і переказах народу”.

8. Запорозька Січ у західноєвропейських пам’ятках.

Література: [9; 25; 33; 54; 70; 73; 83; 85; 104; 105; 114; 117; 121; 130; 141; 185; 199; 202; 206].

Методичні рекомендації

До першого питання. Розкрийте історію та особливості підпорядкування українських земель Великому князівству Литовському. Зверніть увагу, як складалися стосунки у представників різних верств українського суспільства із новою владою у ХІV ст. та як і чому вони змінювалися протягом ХV – першої половини ХVІ ст. З’ясуйте зміст понять: “звичаєве право”, “копні суди”, “Магдебурзьке право”, “Литовські статути”.

До другого питання. Розгляньте розвиток міждержавних стосунків Великого князівства Литовського та Польщі, встановіть, які об’єктивні чинники “підштовхували” їх до взаємозближення. Визначте, чому акт Люблінської унії суттєво вплинув на умови життя українського народу. Прослідкуйте, які зміни відбулися з кожною із верств суспільства та як ці зміни реалізовувалися в різних сферах суспільного життя (економічній, духовній, політичній тощо). Окрему увагу приділіть розгляду Берестейської унії.

До третього питання. Поясніть, чому після інкорпорації (входження) українських земель до складу Королівства Польського в українському суспільстві відбуваються суттєві зміни: українська аристократія полонізується, а селянство щодалі більше втрачає свої політичні та економічні права і можливості.

З’ясуйте, яку роль в громадсько-політичному житті України на межі ХVІ–ХVІІ ст. відігравали церковні братства.

Зверніть увагу, що саме в цей час щодалі більше зростає роль і впливовість у суспільстві козацької верстви. Поясніть значення цього феномена.

Завдання на самостійну роботу

1. З’ясуйте, чим відрізнялася “місійна роль” Великого князівства Литовського у збиранні земель Київської Русі від аналогічної політики Московського князівства?

2. Чому історик М. Брайчевський називає період 1363–1470 рр. “другим Українським королівством”?

3. З’ясуйте, що таке “волочна реформа” та якими були її наслідки.

4. Зробіть порівняльну характеристику становища українських земель у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.

5. Назвіть причини, сутність і прояви національно-культур-ного піднесення в Україні кінця XVI – перших десятиліть XVIІ ст.

Семінар 5. Українська козацька держава

1. Походження українського козацтва.

2. Формування та устрій козацької держави.

3. Причини занепаду козацької державності.

Тематика фіксованих виступів і рефератів

1. 1654 рік і українсько-російські домовленості за козацьким літописанням.

2. Оцінка Богдана Хмельницького в сучасній історіографії.

3. Історики про українських гетьманів після Богдана Хмельницького як провідників Гетьманщини.

Література: [9; 18; 25; 30; 36; 38; 40; 61; 64; 66; 68; 74; 84; 86; 87; 96; 100-103; 106; 118; 132-135; 160; 170; 180; 190; 193; 201; 207].

Методичні рекомендації

До першого питання. Назвіть основні теорії походження козацтва, порівняйте аргументованість кожної з них та сформулюйте власне бачення цієї проблеми. Прослідкуйте поступальність генезису козацької верстви в українському суспільстві. Зверніть увагу на зростання ролі і впливовості козацтва у всіх сферах суспільного життя.

Розгляньте процес формування станів козацької верстви (городового, запорозького та реєстрового козацтва), з якими історичними особами (легендарними чи документально встановленими) пов’язуються ці процеси.

Приділіть увагу з’ясуванню особливостей життя та побуту козацтва, їх військовим походам. Подумайте, чому образ козака став символом України і про що це свідчить.

До другого питання. Розгляньте ретроспективно хід національно-визвольної війни та визначте, які її здобутки дають підстави констатувати створення унікальної за своєю самобутністю Козацької держави. Подумайте, чому ряд істориків називає ці події революцією.

З’ясуйте, в чому особливість полково-сотенного устрою, за яким адміністративно була організована Козацька держава. Чому цей устрій називають стихійно-демократичним?

Визначте найголовніші зміни, які відбулися в Україні в суспільно-політичному та економічному житті.

Чому сучасники тих подій називали українців козацьким народом?

До третього питання. Визначте, які сподівання покладали козаки на союз з Москвою і наскільки вони виправдалися.

Дайте оцінку Віленському перемир’ю 1656 р. та поясніть, як ця подія вплинула на політичну стратегію подальших дій українських урядів (Богдана Хмельницького, Івана Виговського, Юрія Хмель-ницького).

Встановіть головні причини поділу Козацької держави на Ліво- та Правобережну. Яку роль в цьому процесі зіграли Андрусівське перемир’я 1667 р. та Вічний мир 1684 р.?

Окрему увагу приділіть постатям українських гетьманів Петра Дорошенка та Івана Мазепи. Чим обумовлено антагоністично-проти-лежне трактування їх ролі в нашій історії?

З’ясуйте, які реформи призвели до повної ліквідації решток української політичної автономії.

Завдання на самостійну роботу

1. Простежте хронологію історії Запорозької Січі від утворення до 1775 р.

2. Складіть хронологію основних козацьких виступів і рухів до 1638 р.: дата, провідники, ареал, результати.

3. Проведіть аналогії між Хмельниччиною та буржуазними революціями в Англії і Нідерландах.

4. Складіть хронологію українських гетьманів після Богдана Хмельницького із зазначенням оцінки їхнього правління в історичній літературі.

5. Які були об’єктивні та суб’єктивні причини розполовинення козацької держави на поч. 60-х рр. ХVІІ ст.? Як закінчилося двовладдя?

6. Які фактори засвідчують патріотизм гетьманів Івана Мазепи і Пилипа Орлика?

7. Наведіть факти, які свідчать, що політика царату стосовно України XVIII ст. базувалася на імперському принципі “devide et impera”.

Семінар 6. Українські національно-визвольні змагання ХІХ ст.

1. Кирило-Мефодіївське братство.

2. Громадівський рух та народовці.

3. Політизація українського громадського життя. Створення політичних партій.

Тематика фіксованих виступів і рефератів

1. Валерій Марченко про Миколу Гулака.

2. Внесок Кирило-Мефодіївським братчиків у розвиток науки і культури.

3. Роль Тараса Шевченка в діяльності Кирило-Мефодіївського братства.

Література: [4; 24; 35; 40; 58-60; 62; 70; 73; 93; 107; 111; 112; 149; 153; 163; 165; 167; 173; 177; 184; 187; 188; 189; 191; 192; 195; 198; 202].

Методичні рекомендації

До першого питання. В якій суспільно-політичній атмосфері виникло Кирило-Мефодіївське товариство? Розкажіть про його провідних діячів, їх фахову та громадську діяльність. Назвіть проблематику, якою переймалися братчики, напрацьовані ними програмові документи. Визначте, якими були ідеали братчиків щодо суспільно-політичного майбуття України.

До другого питання. Розкажіть про розгортання громадівського руху в Україні, особливу увагу приділіть діяльності Петербурзької та Київської громад. З’ясуйте, які завдання ставили перед собою громадівці, якою була їх мета та засоби реалізації ідеалів. Назвіть провідних діячів громадівського руху та найбільші досягнення у сфері національно-політичного відродження України.

Визначте зміст та суспільно-політичне значення Валуєвського циркуляру та Емського указу Російської імперії. Що можна сказати про їх вплив на націотворчі процеси в Україні?

Розкрийте зміст реформ в Австрійській імперії кінця ХVІІІ ст. та середини ХІХ ст., з’ясуйте, як вони вплинули на громадське життя в Україні. Визначте природу таких суспільних явищ як “рутенство”, “москвофільство” та “народовство”, поясніть причини їх побутування та значення в національно-культурному процесі.

До третього питання. Визначте, які зміни в громадському та економічному житті обумовили зростання політичної активності в українському суспільстві. Окрему увагу приділіть таким постатям як М. Драгоманов та І. Франко.

З’ясуйте за яких обставин виникають перші політичні українські партії в Західній та Наддніпрянській Україні. Яким було їх спрямування та які завдання вони ставили. Яку роль зіграли в цьому процесі М. Міхновський, М. Павлик, Ю. Бачинський, Д. Донцов.

Завдання на самостійну роботу

1. Зробіть порівняльну характеристику становища українців в складі Російської та Австрійської імперій на середину ХІХ ст.

2. З’ясуйте, яке відношення мають назви “хлопомани”, “москвофіли”, “народовці”, “радикали”, “народники” до громадсько-політичного життя україни середини і другої половини ХІХ ст.