Послідовність і методика виконання завдань Складання кредитного договору

Кредитні відносини з позичальником регламентуються кредитним договором.

Усі питання, пов’язані з кредитуванням, вирішуються позичальником і банком на договірних засадах при укладені кредитного договору, в якому передбачаються: мета, сума, строк, порядок, форма його видачі і погашення; форма забезпечення зобов’язань; відсоткові ставки, порядок і форми їх сплати, права, зобов’язання, відповідальність сторін за надання і погашення кредитів, перелік відомостей, розрахунків та інших документів необхідних для кредитування, можливість проведення банком перевірок на місці наявності і стану зберігання заставленого у забезпечення повернення кредиту майна та інші умови.

Зміст кредитного договору визначається сторонами незалежно від кредитної операції. При цьому установи банку можуть використовувати типову форму кредитного договору з внесенням у разі необхідності відповідних змін доповнень.

Основні вимоги до кредитних договорів:

• кредитний договір між банком і позичальником укладається в письмовій формі. Внесення змін до кредитне договору в односторонньому порядку без згоди обох сторін не допускається;

• внесення змін та доповнень до кредитного договору оформлюється додатковою угодою;

• кредитний договір та додаткові угоди до нього можуть бути оформлені шляхом складання одного документу, підписаного банком та позичальником, або шляхом обміну листами, підписаними стороною яка їх надсилає.

Право підпису кредитного договору належить керівним особам банку та позичальника або уповноваженим на це особам. Підписи уповноважених осіб банку та позичальника скріплюються печатками. Якщо кредитний договір складені на кількох аркушах, то на кожному аркуші проставляються підписи керівників банку та позичальника.

У кредитному договорі зазначаються:

• повне найменування сторін, їх поштові та банківські реквізити;

• сума кредиту, що надається, порядок надання кредитних коштів (у безготівко­вому порядку на оплату розрахункових документів готівкою), умови надання (разово, щоденно, в міру виконання робіт або здійснення витрат) та строки його видачі;

• об’єкт кредитування. Для здійснення попереднього та подальшого контролю за цільовим використанням кредиту цільове призначення кредиту повинно бути чітко визначено в договорі.

• строк користування кредитом (кінцевий строк) та конкретні строки погашення кредиту, якщо воно здійснюється неодноразово, а в розстрочку;

• якщо кількість платежів на погашення кредиту значна, то в кредитному договорі визначається кінцевий строк і обумовлюється погашення кредиту у строки, визначені графіком або іншим документом, який є невід’ємною частиною кредитного договору;

• відсоткова ставка, порядок та строки нарахування і сплати відсотків, а також можливість зміни відсоткової ставки залежно від плати за кредитні ресурси та умов кредитного ринку. Для урегулювання питання про зміну (у разі необхідності) відсоткової ставки у кредитному договорі передбачаються умови таких змін. При цьому обумовлюється право банку на дострокове стягнення заборгованості у разі відмови позичальника від внесення змін до кредитного договору;

• відповідальність позичальника у разі непогашення кредиту та несплати відсотків у визначений строк;

• форма забезпечення своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків (договори застави, поручительства, гарантії, страхування та ін.). Крім того, передбачається, що позичальник несе відповідальність перед банком усім належним йому майном;

• право банку на здійснення перевірок фінансового стану позичальника, цільового використання кредиту, стану зберігання заставленого майна та ін.;

• відповідальність позичальника;

• за несвоєчасність погашення кредиту та сплати відсотків за користування ним стягується пеня, розмір якої регулюється чинним законодавством;

• за використання кредитних коштів не за цільовим призначенням стягується штраф в розмірі, передбаченому угодою;

• до кредитного договору в разі необхідності може бути включено особливі умови, наприклад, недопущення реалізації позичальником заставленого майна (особливо коли мова йде про капітальні вкладення), зниження обсягів активів, що може вплинути на забезпеченість кредиту, зміни форми власності чи реорганізації підприємства до повного погашення кредиту. Передбачається можливість звернення банком стягнення на заставлене майно у разі часткового невиконання позичальником умов кредитного договору;

• порядок вирішення спірних питань та строк дії кредитного договору. Кредитний договір вважається виконаним після повного погашення кредиту, сплати відсотків та неустойки.

Кредитний договір укладається на підставі Протоколу кредитного комітету, візується керівниками або відповідальними фахівцями зазначених вище підрозділів.