Вплив рівня зв'язків на стан організацій

Соціальні зв'язки	Економічні зв'язки
	слабкі	середні	міцні
Слабкі	Нестійка організа­ція	Слабка організація	Конфліктна організація
Середні	Слабка організація	Середня організація	Середня організація
Міцні	Конфліктна формальна і сильна неформальна організація	Середня організація	Сильна організація

♦ Процеси спаду і піднесення

в діяльності організації.

♦ Баланс попиту та пропозиції.

♦ Процеси, пов'язані з законами організацій.

Процеси, пов'язані з реалізацією:

■ технологічних,

■ економічних,

■ управ­лінських та інших рішень суб'єктів управління.

Колектив +

Матеріально-технічна база +

Фінанси +

Інформаційне забезпечення +

Трансформаційний процес.

4.2. Еволюція соціальних організацій

На­явність

Загальних прогресивних тенденцій їх розвитку, що підтверджується всією історією людства.

Передача історичного досвіду майбутнім поколінням, що складає найважливішу умову їх подальшого розвитку.

Свідоме управління (організація).

Самоорганізація –

стихійна дія на процеси в системі.

Випадкові зов­нішні дії (флуктуації)

(порушення рівноваги).

Реалізація принципу

негативного зворот­ного зв'язку (посилення флуктуацій

та утворення нової динамічної структури, встановлення нового спонтанного порядку).

Реалізація принципу

позитивного зворот­ного зв'язку (накопичення та посилення прогресивних змі­н, підтримка

нової рівноваги).

4.3. Колективи (групи) працівників в організації

Формальні

групи (колективи) працівників.

Неформальні

групи (колективи) працівників.

Загальна ефективність та якість діяльності організації.

Групи керівників (командні групи)

(президент компанії та віце-президенти; директор магазину і завідува­чі відділами; командир авіалайнера, другий пілот і бортінженер; директор заводу та його заступники; началь­ник цеху та його заступники).

Цільові виробничі (господарські) групи

формують особи, які виконують одне завдання (конструкторів, технологів, фінансистів, постачальників, рекламознавців, економістів, маркетологів, дизайнерів

тощо).

.

Комітети –

це групи, якій організація делегує повноваження для виконання конкретного завдання (ради, комісії, збори, команди, товариства тощо).

Спеціальний (тимчасовий) –

створюється для виявлення проблем, розв'язання локальних, глобальних

чи делікатних питань, вироблення альтернативних рішень тощо.

Постійний –

діє перманентно і має конкретну, найчастіше довготривалу мету

(рада директорів, науково-технічна рада організації, ревізійна комісія, товариство покупців у процесі приватизації, група планування, комісія з розгляду скарг працівників, комісія з перегляду та робітної плати тощо).

Створювати комітети доцільно:

● під час розв'язання проблеми в новій галузі знань, новій сфері діяльності;

● за необхідності прийняття непопулярних рішень (скорочення чисельності працівників, зменшення заробітної плати, ліквідація підрозділів, зниження на посаді тощо);

● з метою координації діяльності підрозділів, служб, окремих працівників і колективів;

● для підняття морального духу працівників організації, стимулювання «бійцівських» якостей окремих посадових осіб;

● з метою децентралізації управління, делегування певних повноважень «вниз», поділу сфер впливу між рівнями управління;

● для ефективнішої реалізації загальних функцій менеджменту;

● при виборі та коригуванні менеджером конкретного стилю керівництва.

Ними управляють лідери

з метою розв'язання пев­них завдань

на основі конкретної ієрархії.

Вони мають

певну структуру управління

та взаємодії.

Вони використовують

у своїй діяльності неписані пра­вила (норми).

Вони застосовують

певну систему винагород, заохочень

і санкцій.

Формальні групи створюються продумано, за планом, а неформальні – спонтанно.

Структура формальних груп формується свідомо, неформальних – унаслідок соціальної взаємодії.

До формальної групи вступають

з метою реалізації її цілей, отримання доходу, досягнення престижу тощо,

до неформальної – для задоволення потреб у при­четності, взаємодопомозі, взаємозахисті, тісному спілкуванні.

Формальна група створюється,

як правило, за рішенням керівників, неформальна — внаслідок зацікавленості, симпатії

тощо.