- •1. Управлінський цикл.
- •2. Класифікація управлінських рішень.
- •5. За способом обґрунтування:
- •6. За способом прийняття:
- •7. За характером:
- •3. Умови прийняття управлінських рішень.
- •4. Фактори, що впливають на прийняття управлінських рішень
- •5. Взаємозалежність управлінських рішень.
- •6. Якість управлінських рішень.
- •7. Оптимізація управлінських рішень.
- •8. Наука управління як механізм оптимізації управлінських рішень.
- •9. Види прогнозування як методу моделювання управлінських рішень.
- •1. Неформальні методи прогнозування:
- •10. Модель ріка роскіна для обґрунтування методу прийняття рішення.
9. Види прогнозування як методу моделювання управлінських рішень.
Прогнозування — різновид планування, за якого використовується накопичений досвід та припущення з метою передбачення майбутнього.
На практиці найчастіше використовують такі прогнози:
— економічні — стосуються рівня цін, курсу валют, рівня податків та ін.;
— соціальні — прогнозують зміну споживчого кошика, мінімальної заробітної плати, рівня безробіття;
— політичні — передбачають розташування політичних сил у державі;
— розвитку конкуренції — пов'язані із передбаченням ринкової ситуації та перерозподілу часток ринку;
— розвитку науково-технічного прогресу — стосуються прогнозування впроваджень інновацій;
— розвитку технології — стосуються передбачень якісних змін у структурі технологій;
— розвитку суспільства — прогнозують кількісні та якісні зміни щодо розвитку певних націй, народів, суспільства;
— розвитку сфер виробництва (промисловості, сільського господарства тощо).
Виділяють кілька груп методів прогнозування.
1. Неформальні методи прогнозування:
— на основі словесної (вербальної) інформації, отриманої каналами радіо, телебачення, розмов, телефонограм тощо;
— на основі письмової інформації, отриманої з газет, журналів, бюлетенів, звітів тощо;
— за результатами промислового шпіонажу.
2. Формальні методи прогнозування.
Кількісні методи:
— аналіз минулих рядів — ґрунтується на припущенні, що минуле може повторитися у майбутньому і що існують певні тенденції до цього;
— причинно-наслідкове (кореляційне) моделювання — використовують для прогнозування ситуацій, що залежать більше ніж від однієї змінної величини.
Якісні методи:
— думка журі — полягає в поєднанні та синтезуванні думок експертів — членів журі (ради, комісії тощо);
— думка збутовиків — ґрунтується на передбаченні попиту групою досвідчених торгових агентів;
— думка споживачів — на основі результатів опитування клієнтів;
— думка експертів — ґрунтується на процедурах, реалізуючи які група експертів доходить певної згоди.
Прийняття менеджерами раціональних рішень, що відповідають установленим критеріям та спрямовані на досягнення визначених цілей, не може гарантувати їх успішної реалізації. Виконання управлінських рішень потребує застосування дієвих організаційних, мотиваційних та контрольних механізмів, а також забезпечення колективної націленості на досягнення намічених результатів.
10. Модель ріка роскіна для обґрунтування методу прийняття рішення.
В практиці прийняття рішеннь часто виникає питання про доцільність застосування групового або індивідуального підходу до процедури прийняття рішень. Модель, спрямована на вирішення цього питання, розроблена Ріком Роскіним. Модель Ріка Роскіна має форму дерева рішень, яке містить 4 змінних фактори:
часовий фактор;
ступінь довіри менеджера до підлеглих;
важливість прийняття правильного рішення;
важливість отримати згоду підлеглих виконати рішення.
Модель, представлена на рис.2.4., вимагає від менеджера зважити кожну з цих змінних і визначити в залежності від цього стиль прийняття рішення: індивідуальний чи груповий.
Рис. 2.4. Дерево стилів рішень
Коли критичним фактором є час, рішення повинно бути прийнято індивідуально у формі наказу. Менеджер самостійно приймає рішення та повідомляє підлеглим про його зміст. Коли час не є критичним фактором, необхідно прийняти до уваги наступний фактор – ступінь довіри менеджера до підлеглих:
- якщо він є достатньо високим, менеджер може використати стиль “консультації”, тобто демонструвати зацікавленість у думках підлеглих щодо вирішення проблеми;
- якщо ступінь довіри є низьким, тоді необхідно брати до уваги відразу два наступні фактори: потрібної якості рішення і ступеня згоди підлеглих виконувати рішення.
Механізм вибору стилю прийняття рішення у цьому випадку описаний в табл.2.1.
Таблиця 2.1.
Вплив типу проблеми на вибір стилю прийняття рішення