4.4. Взаємодія попиту та пропозиції

Взаємодія попиту та пропозиції відбувається через закон попиту та пропозиції.

З міст рівноваги: у точці перетину (у точці рівноваги) співпадає кількість, яку споживач бажає та спроможний купити, а виробник продати. І лише за такою ціною, коли ці плани продажу і покупок співпадають, ціна не має тенденції до зміни.

Закон ринкової рівноваги стверджує, що ціна будь-якого товару змінюється, щоб привести попит і пропозицію в стан рівноваги.

Стабільна рівновага – це стан, відхилення від якого приводить до повернення в цей же стан.

Конкурентна ціна – це ціна рівноваги, утворена на конкурентному ринку. Таким чином на конкурентному ринку, за умови залежності попиту на товар від його ціни, встановлюється рівноважна ринкова ціна, відповідна вирівнюванню попиту та пропозиції.

Ринкова ціна називається вільною, тобто вона вільна від зовнішнього диктату, але не вільна від законів ринку. Ринкова ціна допускає до участі в торгівлі не всіх покупців і продавців, а лише тих продавців, які згодні продати свій продукт за рівноважною ціною або нижчою за неї, і тих покупців, які можуть купити продукт за рівноважною ціною або вищою за неї. Всі інші, хто не погоджується з такими вимогами, виключаються ринком з процесу купівлі-продажу.

Рівноважний обсяг – обсяг пропозиції й обсяг попиту в умовах, коли ціна врівноважує попит і пропозицію.

Рівноважна ціна — це ціна, за якої інтереси покупців і продавців збігаються: кількість продукту, яку хочуть придбати купці, саме дорівнює кількості продукту, яку хочуть продати продавці.

Ринкова рівноважна ціна фактично виконує роль своєрідного фільтра, який і поділяє обмежену пропозицію продукту між продавцями і покупцями.

5. Регулювання цін державою

Уряд у законодавчому порядку може втручатися в ринковий механізм, призупинивши його функції через встановлення максимальних цін, нижчих за рівноважні, або мінімальних цін, вищих за рівноважні.

Максимальна ціна – найвища адміністративно встановлена ціна, яку продавці можуть правити за товар чи послугу.

Наслідки запровадження максимальної ціни:

• виникнення на ринку дефіциту товару;

• поява так званого чорного ринку;

• необхідність нормування дефіцитного товару урядом.

Мінімальна ціна – адміністративно встановлена ціна, яка вища за рівноважну. За мінімальної ціни величина пропозиції товару перевищує величину попиту на нього і на ринку виникає надлишок товару. Запровадження мінімальної ціни також порушує нормувальну функцію ціни і покладає вирішення проблем надлишку товару на уряд.

Негативні побічні наслідки державного втручання у функціонування ринкового механізму можуть виявитися вагомішими за прогнозовані вигоди споживачів чи виробників, саме тому дії уряду вимагають вагомих підстав, для обмеження цін.

Тема 5. Теорія еластичності

1. Еластичність попиту

2. Еластичність пропозиції

3. Практичне значення теорії еластичності

5.1. Еластичність попиту

Еластичність попиту за ціною — відношення відсотка зміни величини попиту на товар до відсотка зміни ціни товару:

,

де ΔQ і ΔР — це приріст, відповідно попиту і ціни (вони завжди із різним знаком).

Еластичність попиту завжди від’ємна величина, тому що крива попиту має від’ємний нахил. Але для практичного застосування часто беруть еластичність модуля:

Якщо: |E_d|<1 — попит нееластичний;

|E_d | = 1 — попит з одиничною еластичністю;

1< |E_d| < ∞ — попит еластичний;

Е_d=0 – абсолютно нееластичний;

Е_d=∞ - абсолютно еластичний.

Еластичність попиту за ціною залежить від цілого ряду чинників, зокрема:

• наявність якісних взаємозамінюваних товарів та рівень цін на них;

• частка продукту в доходах споживача;

• тривалість періоду для здійснення вибору;

• тип товарів, зокрема їх поділ на предмети розкоші та товари широкого вжитку.

Аналогічно еластичності попиту за ціною розраховується еластичність попиту за доходом або за ціною на інше благо (перехресна еластичність).

Еластичність попиту за доходом розраховується як співвідношення відносної зміни попиту та відносної зміни доходу споживача. У випадку нульової еластичності попиту за доходами споживання даного товару взагалі, не залежить від рівня доходу споживача.

Ціни на інші суміжні товари також впливають на попит, і силу такого впливу показує коефіцієнт перехресної еластичності попиту, що показує відсоткову зміну обсягу придбаних товарів X залежно від одновідсоткової зміни ціни будь-якого товару Y.

Якщо коефіцієнт перехресної еластичності має додатне значення, то із підвищенням ціни на товар Y зростає попит на товар X. Відповідна залежність характерна для товарів-замінників. Коефіцієнт еластичності попиту набуватиме нульових значень для благ, які зовсім не пов'язані між собою.