Питання до іспту

1. Об’єкт соціології. Предмет соціології. Завдання соціології.

Объект социологии - современное общество и информация о нем, полученная другими науками.

Предметом изучения социологии является закономерности функционирования развития общества и взаимодействие общностей разного типа.

Социальные общности - это все разновидности социальных образований, которые связаны общими интересами.

Социология - это наука, которая изучает современное общество через призму интересов и потребностей тех социальных групп, которые его составляют. Функции социологии.

1. Познавательная.

2. Прогностическая.

3. Управленческая.

4. Ценностно-ориентирующая человека.

5. Мировоззренческая.

2. Уровни социологического знания.

Большинство социологов различают три уровня социологического знания: общесоциологическая теория, специальные (частные) социологические теории, электрические социологические исследования.

2. Методи соціології.

Методи в соціології - це спосіб здобуття, побудови та обгрунтування соц. знань, сукупність прийомів, процедур, операцій емпіричного, досвідного та теор пізнання соц. реальності. Соціологія використовує дві основні групи методів: перша група - загальнонаукові методи, до яких належать діалектика, синергетика (вплив випадк факторів), історизм, і друга група - специфічні методи соціології, до яких належать спостереження, опитування (усне, анкетне, інтерв'ю), експеримент, моделювання, соціометрія, аналіз документів та інші.

Під час вивчення та аналізу соціальних відносин, явищ і процесів, закономірностей та випадковостей соціального життя суспільства використовуються зазвичай усі загальнонаукові й специфічні методи соціології. Однак кожне конкретне соціальне явище або процес для свого вивчення та аналізу вимагають використання nepeважно тих методів, які забезпечують найбільш глибоке та повне наукове їх обгрунтування й пояснення.

3. Специфіка соціологічної системи знання.

Соціологічні знання - це єдність теорії та соціальної практики. Теорії та концепції, розроблені на найвищому рівні у сфері формування знань про соціальну реальність, становлять теоретичну фундаментальну соціологію.

4. Зв’язок соціології з іншими суспільними науками.

5. Структура соціологічного знання.

Передусім самі соціологічні знання мають три основних рівні:

• фундаментальні соціологічні теорії (створюють теорії, концепції, парадигми, що розкривають універсальні закономірності й принципи побудови різноманітних соціальних систем, а також теорію випадкових і таких, що само організуються, само управляються, соціальних процесів та явищ);

• теорїї середнього рівня (покликані узагальнювати і структурувати емпіричні дані в межах окремих галузей соціологічного знання);

• емпіричний (знаходить, визначає та узагальнює соціальні факти).

6. Функції соціології.

Познавательная – прирост новых знаний о различных сферах жизни, раскрытие

закономерностей и перспектив развития общества. Выполнению этой функции

служат как фундамент так и эмпирическое исследование.

Прикладная – социальные исследования дают информацию для осуществления

социального контроля над процессами, происходящими в обществе. Без этой

информации возрастает возможность появления кризиса, конфликтов, социальных

напряженностей.

Контролирующая – политические партии и власть используют возможности

социологии для проведения целенаправленной политики во всех сферах

общественной деятельности.

Прогностическая – разрабатывает прогнозы предстоящего развития процессов,

вырабатывает и научно обосновывает прогнозы о тенденциях развитиях

социологических процессах.

Идеологическая – результаты исследования могут быть использованы в

интересах каких-либо социальных групп для достижения ими своих целей, а так

же для формирования определенных стереотипов поведения, создания системы

ценностей и предпочтения в обществе.

Гуманистическая – проведение социальных исследований, доведение их

результатов до общественности, могут служить улучшением взаимопонимания и

взаимоотношений между людьми, группами, могут способствовать

совершенствованию общественных отношений, развитию общества.

Планирования – управление развитием различных сфер общественной жизни.