Лекція 4. Проектування бази даних

Лекція 4. Проектування бази даних 1

4.1. Огляд життєвого циклу інформаційних систем 2

4.2. Життєвий цикл програми баз даних 3

4.2.1. Планування розробки бази даних 5

4.2.2. Визначення вимог до системи 6

4.2.3. Збір і аналіз вимог користувачів 6

4.2.4. Проектування бази даних 7

4.2.5. Вибір цільової СКБД 8

4.2.6. Розробка програм 9

4.2.7. Створення прототипів 9

4.2.8. Реалізація 9

4.2.9. Конвертування і завантаження даних 10

4.2.10. Тестування 11

Стратегії тестування 11

4.2.11. Експлуатація і супровід 12

4.3. Загальний огляд процедури проектування бази даних 13

4.3.1. Моделювання даних 13

Критерії оцінки моделі даних 14

Таблиця 4.1. Критерії оцінки моделі даних 14

4.3.2. Концептуальне проектування бази даних 14

4.3.3. Логічне проектування бази даних 15

Концептуальне і логічне проектування 15

Злиття представлень окремих користувачів 16

4.3.4. Фізичне проектування бази даних 16

4.4. Проектування програми 17

4.4.1. Проектування транзакцій 17

4.4.2. Рекомендації з проектування користувальницького інтерфейсу 18

Змістовна назва 19

Ясні і зрозумілі інструкції 19

Логічно обґрунтовані угруповання і послідовності полів 19

Візуально привабливий вид вікна форми чи поля звіту 19

Легко пізнавані назви полів 19

Погоджена термінологія і скорочення 19

Погоджене використання кольорів 19

Візуальне виділення простору і границь полів уведення даних 19

Зручні засоби переміщення курсору 19

Засоби виправлення окремих помилкових символів і цілих полів 20

Засоби висновку повідомлень про помилки при введенні неприпустимих значень 20

Особливе виділення необов'язкових для введення полів 20

Засоби висновку пояснювальних повідомлень з описом полів 20

Засобу висновку повідомлення про закінчення заповнення форми 20

4.5. Використання CASE-інструментів 20

Переваги використання CASE-інструментів 21

4.6. Вибір СКБД 22

4.6.1. Вибір оптимальної системи 22

Визначення області компетенції проведеного вивчення 22

Скорочення списку претендентів до двох-трьох продуктів 23

Оцінка продуктів 23

Таблиця 4.2. параметри оцінки, Що Рекомендуються, СКБД 23

Таблиця 4.3. Приклад аналізу параметрів при оцінці СКБД 25

Проведення обґрунтованого вибору і підготовка звіту 25

4.7. Адміністрування даних і адміністрування бази даних 25

Таблиця 4.4. Етапи життєвого циклу бази даних із указівкою ролі АД й АБД 25

4.7.1. Адміністрування даних 26

4.7.2. Задачі адміністрування даних 27

4.7.3. Адміністрування бази даних 27

4.7.4. Задачі адміністрування бази даних 27

4.7.5. Порівняння задач адміністрування даних і бази даних 28

Таблиця 4.5. Основні відмінності в задачах, виконуваних АД і абд 28

Резюме 28

Питання 30

Вправи 31

В даний час ключова роль у досягненні успіху більшості комп'ютеризованих систем належить не використовуваному устаткуванню, а програмному забезпеченню. Однак існуючі історичні свідчення про розробку програмного забезпечення систем, не роблять настільки глибокого враження, як хронологічні огляди стрімкого прогресу в області апаратних засобів обчислювальної техніки. В останні десятиліття прикладні програми проробили шлях від маленьких і порівняно простих з декількох рядків коду до дуже великих і складних розробок, що складаються з декількох мільйонів рядків. Багато з цих програм вимагали постійного супроводу, включаючи виправлення виявлених помилок, реалізацію нових вимог користувачів, а також перенос програмного забезпечення на нові чи модернізовані обчислювальні платформи. Зусилля і ресурси, затрачувані на супровід програмного забезпечення, зростали загрозливими темпами. У результаті розробка і реалізація багатьох великих проектів затягувалася, їх вартість перевершувала заплановану, а остаточний продукт виходив ненадійним, складним у супроводжені і недостатньо продуктивним. Усе це привело до ситуації, що відома за назвою "криза програмного забезпечення". Хоча перші згадування про кризу були зроблені ще наприкінці 60-х років, навіть через більш ніж 30 років її усе ще не вдавалося перебороти. В даний час багато авторів навіть називають цю кризу "депресією програмного забезпечення". У Великобританії спеціальна група по вивченню організаційних аспектів інформатики (Organizational Aspects Special Interest Group - OASIG) досліджувала цю проблему і сформулювала наступні висновки (OASIG, 1996).

• Приблизно 80-90% комп'ютеризованих систем не мають необхідну продуктивність.

• При розробці близько 80% систем були перевищені встановлені для цього тимчасові і бюджетні рамки.

• Розробка близько 40% систем закінчилася невдало чи була припинена до завершення роботи.

• Менш ніж 40% систем передбачали професійне навчання і підвищення кваліфікації користувачів у всьому необхідному обсязі.

• Гармонійно інтегрувати інтереси бізнесу і використовуваної технології вдалося не більш ніж у 25% систем.

• Тільки 10-20% систем відповідають усім критеріям досягнення успіху.

Невдачі при створенні програмного забезпечення були викликані:

• відсутністю повної специфікації усіх вимог;

• відсутністю прийнятної методології розробки;

• недостатнім ступенем поділу загального глобального проекту на окремі компоненти, що піддаються ефективному контролю і керуванню.

Для вирішення цих проблем був запропонований структурний підхід до розробки програмного забезпечення, названий життєвим циклом інформаційних систем (Information Systems Lifecycle) (чи життєвим циклом розробки програмного забезпечення (Software Development Lifecycle - SDLC)). Далі в цій книзі буде використовуватися тільки термін "життєвий цикл інформаційних систем".