- •Isbn 966-95063-6-0 в. Ц. Жидецький,в. С. Джигирей,
- •1551— Смертельно), отримали професійні захворювання 3,7 тис. Чол.
- •76 Тис. Чол., майже 82 тис. Чол. Загинули від отруєнь, 108 тис. Чол.
- •112 Основні положення закону україни
- •1.1.3. Найважливіші надбання закону україни
- •1.1.4. Охорона праці жінок
- •1.1.5. Охорона праці неповнолітніх
- •1.1.6. Фінансування охорони праці
- •1.1.7. Державні нормативні акти про охорону праці
- •1Л.8. Нормативні акти про охорону праці,
- •1.1.9. Відповідальність за порушення законодавства
- •1.1.10. Міжнародне співробітництво
- •1.2.2. Система управління охороною праці
- •1.2.3. Служба охорони праці підприємства
- •1.3. Навчання з питань охорони праці
- •1.3.1. Навчання з питань охорони праці при прийнятті
- •1.3.2. Вивчення питань охорони праці
- •1.3.3. Інструктажі з питань охорони праці
- •8 Типового положення).
- •1.3.4. Стажування (дублювання) та допуск
- •1.4.2. Громадський контроль за додержанням
- •1.5. Розслідування та облік нещасних випадків
- •1.5.1. Розслідування та облік нещасних випадків
- •1.5.2. Розслідування та облік хронічних професійних
- •1.5.3. Розслідування та облік аварій
- •1.7. Знаки безпеки та сигнальні кольори
- •2.1.2. Фізіологічні особливості
- •2.2.2. Вплив параметрів мікроклімату
- •38...40 °С. При гіпертермії, як наслідок, тепловому ударі,
- •2.2.4. Визначення параметрів мікроклімату
- •2.3.2 Нормування шкідливих речовин
- •2.3.3. Захист від шкідливої дії
- •2.4.2. Природна вентиляція
- •2.5. Системи опалення
- •2.6.2. Основні світлотехнічні поняття та одиниці
- •2.6.3. Основні вимоги до виробничого освітлення
- •2.6.4. Види виробничого освітлення
- •2.6.5. Природне освітлення
- •2,5 Тис. Год); переважання жовто-червоних променів в порівняні
- •2.7. Вібрація
- •2.8. Шум, ультразвук та інфразвук
- •2.8.1. Акустичні величини
- •2.8.2. Дія шуму на організм людини
- •2.8.3. Методи та засоби колективного
- •2.9.3. Нормування іонізуючих випромінювань
- •2.10.2. Вплив електромагнітних полів
- •2.10.3. Нормування електромагнітних випромінювань
- •2.12. Засоби індивідуального захисту
- •500 М, III клас — 300 м, IV клас — 100 м, V клас — 50 м.
- •2Л3.2.Основні вимоги
- •1 Л води).
- •3.1.2. Безпечність технологічного процесу
- •3.1.3. Вимоги безпеки щодо розташування
- •3.1.4. Вимоги безпеки щодо організації і
- •3.3.3. Безпека внутрішньозаводського транспорту
- •3.4.2. Види електричних травм
- •3.4.4. Фактори, що впливають на наслідки
- •3.4.5. Класифікація приміщень за ступенем ураження
- •3.4.6. Причини електротравм
- •3.4.7. Умови ураження людини електричним струмом
- •1000 В. Сітчасті огородження мають двері, котрі закриваються на замок.
- •0,2 С), селективність роботи (здатність вимикати напругу лише від
- •3.4.10. Система електрозахисних засобів
- •3.4.11. Організація безпечної експлуатації
- •1000 В тривалістю не більше однієї зміни.
- •3.4.12. Вимоги до обслуговуючого персоналу
- •4.1.2. Небезпечні та шкідливі фактори,
- •4.1.3. Основні причини пожеж
- •4.1.4. Статистика та динаміка пожеж в україні *
- •4.2.2. Різновидності горіння
- •4.2.3. Показники пожежовибухонебезпечності
- •4.3.2. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних
- •5% Загального об'єму приміщення (зони);
- •65 Г/м3 об'єму повітря, або вибухонебезпечного пилу, вміст котрого
- •4.4. Система попередження пожеж
- •4.4.1..Порядок сумісного зберігання речовин
- •4.5.1. Пожежна безпека будівель та споруд
- •4.5.2. Евакуація людей із будівель та приміщень
- •4.6.2. Державний пожежний нагляд
- •4.6.3. Завдання та види пожежної охорони
- •4.6.4. Вивчення питань пожежної безпеки
- •4.6.5. Порядок дій у разі пожежі
1551— Смертельно), отримали професійні захворювання 3,7 тис. Чол.
Статистичні дані свідчать, що:
— кожні 3 хвилини внаслідок виробничої травми чи професійного
захворювання в світі помирає одна людина;
— в Україні внаслідок травм кожні 5 годин помирає одна людина;
— кожної секунди в світі на виробництві травмується 4 особи;
— в Україні кожні 8 хвилин травмується одна людина;
— кожного місяця в світі на роботі травмується така кількість людей,
яка дорівнює населенню Парижа.
Міжнародне бюро праці встановило, що в середньому на 100 тис.
працюючих щорічно припадає приблизно 6 нещасних випадків зі
смертельними наслідками. В Україні цей показник майже вдвічі більший
(11 загиблих на 100 тис.працюючих) і найвищий серед країн СНД.
В рівновеликій, але високорозвиненій Франції рівень виробничого
травматизму у 10 разів нижчий ніж у нас. Однак, слід зазначити, що
показники стану охорони праці суттєво відрізняються по окремих
галузях промисловості. Найбільш травмонебезпечною в нашій країні
є вугільна промисловість. Так, на кожний мільйон тон видобутого
вугілля гине 5 шахтарів. У США цей показник у 100 разів нижчий.
На думку іноземних фахівців, які за програмою МОП працювали
в Україні, велика кількість нещасних випадків зі смертельними наслідками
пояснюється п'ятьма основними причинами: незадовільною підготовкою
робітників і роботодавців з питань охорони праці; відсутністю належного
контролю за станом безпеки на робочих місцях та виконанням
встановлених норм; недостатнім забезпеченням працюючих засобами
індивідуального захисту; повільним впровадженням засобів та приладів
колективної безпеки на підприємствах; спрацьованістю (у деяких галузях
до 80%) засобів виробництва.
За даними журналу „Охорона праці" (різних років) можна скласти
таку статистику травматизму по Україні за останні 5 років (табл. 1):
Вступ
Таблиця 1
Статистика травматизму в Україні
за останні п'ять років
Травмовано,чол.
Рік Всього* Зі смертельними
наслідками вт.ч.
1994 90000 2439
1995 78000 2195
1996 65000 1900
1997 52000 1646
1998 47000 1552
* — цифри заокруглено
Вищенавєдені дані свідчать про те, що намітилась позитивна тенденція
до зниження виробничого травматизму, в тому числі (що дуже важливо) зі
смертельними наслідками. Частково це пов'язано з падінням обсягів
виробництва, а відтак—зменшенням несприятливих виробничих факторів,
що впливають на працівників, та скороченням чисельності останніх.
Витрати, пов'язані з нещасними випадками складають значну суму.
Так кожен випадок виробничого травматизму в індустріальній державі
(наприклад, європейській) обходиться приблизно в 500—1000
швейцарських франків на день. У яку суму точно обходиться нещасний
випадок в Україні — поки що невідомо (немає статистичного обліку усіх
витрат та методики їх визначення). Однак відомо, що у 1996 році
в Україні на заходи з охорони праці було витрачено 52 грн. на одного
працюючого, в той же час витрати на відшкодування шкоди
постраждалим на виробництві та ліквідацію наслідків нещасних випадків
становили 268,3 млн.грн., або 950 грн. у розрахунку на одного
постраждалого. У 1998 році виплати у зв'язку з відшкодуванням шкоди
заподіяної життю і здоров'ю працюючих досягли майже 400 млн. грн.
За кордоном підприємці підрахували і давно прийшли до висновку, що
більш економічно вигідно вкладати кошти в охорону праці, аніж прирікати
себе на постійну ліквідацію наслідків нещасних випадків і аварій на виробництві.
Вступ
Збереження життя і здоров'я людини не тільки на виробництві,
але й за його межами набуває особливого значення з огляду на
соціально-економічні та демографічні аспекти сучасного розвитку нашої
держави. Так, за період 1991—1998 pp. в Україні від нещасних випадків
невиробничого характеру загинуло 567,5 тис. чоловік, що
в 38 разів перевищує кількість загиблих на виробництві, сотні тисяч
людей стали інвалідами. На транспорті смертельно травмовано близько