Питання для самоконтролю

1. Мета підготовки цивільних справ до розгляду

2. Процесуальні дії судді на стадії підготовки цивільних справ до розгляду

Питання для самостійного вивчення

1.Подання доказів і їх забезпечення

2.Підстави для забезпечення позову

3.Розгляд заяви про забезпечення позову

Тема 15. Судовий розгляд цивільних справ

Судовий розгляд цивільних справ – центральна стадія цивільного процесу, на якій відбувається розгляд справи по суті: дослідження доказів, їх аналіз, оцінка, прийняття рішення у справі.

Точне та неухильне дотримання судами України норм процесуального законодавства під час розгляду цивільних справ по першій інстанції є неодмінною умовою здійснення завдань цивільного судочинства - забезпечити їх правильне, справедливе і швидке вирішення з метою захисту й охорони прав і законних інтересів громадян і організацій.

Судові засідання, як правило, проводяться у приміщенні суду. Найбільш актуальні цивільні справи розглядають у виїзних засіданнях на підприємствах, установах, організаціях або за місцем проживання відповідача.

Суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більш двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів – одного місяця.

У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на один місяць (ст.157 ЦПК України).

Судове засідання має чотири частини: підготовча частина, розгляд справи по суті, судові дебати, постановляння судового рішення.

Підготовча частина судового засідання починається з того, що у призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання й оголошує, яка справа розглядатиметься. Своєчасне відкриття судового засідання дисциплінує учасників процесу, сприяє економії їхнього часу, зміцнює авторитет суду.

Після відкриття судового засідання за пропозицією головуючого секретар судового засідання доповідає судові, хто з викликаних у справі осіб з'явився в судове засідання, чи вручено повістки і повідомлення тим, хто не з'явився, які є відомості про причини їхнього нез’явлення.

Потім суд установлює особи тих, хто з'явився, а також перевіряє повноваження службових осіб і представників сторін і третіх осіб.

Якщо у справі бере участь перекладач, суддя роз'яснює йому його права й обов'язки. Одночасно попереджує перекладача про кримінальну відповідальність за свідомо неправильний переклад, ухилення від з’явлення до суду чи відмову без поважних причин від виконання своїх обов'язків.

Із метою об'єктивного з'ясування обставин справи свідки в суді допитуються за відсутності інших свідків. Тому всіх свідків, які з'явились до суду, ще на початку судового засідання видаляють із залу, де розглядається справа.

Після видалення свідків із залу судового засідання головуючий оголошує склад суду, а також прізвища прокурора, експерта, перекладача, секретаря судового засідання.

Потім суддя роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їхнє право заявляти відводи. Заяви про відводи розглядаються у порядку, передбаченому ст. 166 ЦПК України.

Після цього в доступній формі головуючий роз'яснює сторонам і іншим особам, які беруть участь у справі, їхні права й обов'язки. Лише потім суд вирішує заявлені ними клопотання. Залежно від характеру клопотання, суд постановляє ухвалу на місці або в нарадній кімнаті.

Вирішивши заявлені клопотання, суд розглядає питання щодо нез’явлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст. 169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в разі нез’явлення в судове засідання однієї зі сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручено повістки, а також нез’явлення в судове засідання однієї зі сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі, яких у встановленому порядку повідомлено про час і місце судового засідання, за умови, що причини їхнього нез’явлення суд визнає поважними.

Якщо відомостей про причини нез’явлення немає або причини нез’явлення будуть визнані неповажними, суд може розгляд справи відкласти або розглянути її за відсутності особи, яка не з'явилася. Однак це можна робити тільки за наявності у справі достатніх матеріалів про права та взаємовідносини сторін і коли немає потреби заслухати особисті пояснення особи, яка не з'явилась.

Якщо в судове засідання не з'являться свідки або експерти, суд заслуховує думку осіб, які беруть участь у справі, про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які не з'явились, і постановляє ухвалу про продовження судового розгляду або про відкладення розгляду справи на певний строк. Відкладаючи розгляд справи, суд призначає день нового судового засідання.

Наступним етапом судового засідання є розгляд справи по суті. На цьому етапі судового засідання суд, забезпечуючи всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин справи, права й обов'язки сторін, заслуховує пояснення позивача, відповідача та третіх осіб, допитує свідків, досліджує письмові та речові докази, висновок експерта.

Розгляд справи по суті починається доповіддю головуючого судді. Вона має бути короткою, але змістовною й об'єктивною. У тому разі, коли справа вже розглядалась, треба сказати про причину її відкладення.

Після доповідання справи головуючий запитує позивача, чи підтримує він свої позовні вимоги, а також з'ясовує ставлення відповідача до заявленого позову – визнає він його повністю або частково чи заперечує проти нього.

Окремо слід зауважити, що головуючий повинен з'ясувати, чи не бажають сторони закінчити справу мировою угодою або звернутись для вирішення спору до третейського або товариського суду.

Заява позивача про відмову від позову, визнання позову відповідачем або мирова угода сторін викладаються в адресованих суду письмових заявах, вони додаються до справи, про що зазначається у протоколі судового засідання. Суд може не погодитись із зазначеними заявами й мотивованою ухвалою залишити їх без задоволення. У разі прийняття відмови позивача від позову або затвердження мирової угоди сторін суд постановляє ухвалу, якою одночасно закриває провадження у справі.

Якщо позивач не відмовився від позову та сторони не уклали мирової угоди, розгляд справи продовжується.

Після цього суд заслуховує пояснення сторін і третіх осіб. Першим суду дає пояснення позивач, потім відповідач і лише після нього - треті особи. Порядок дослідження інших доказів визначає сам суддя. У переважній більшості випадків суд спочатку допитує свідків, а потім досліджує письмові та речові докази, висновок експерта.

Допит кожного свідка проводиться окремо. Перед цим головуючий установлює його особу, вік, рід занять, відношення до даної справи та стосунки зі сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, і попереджає про кримінальну відповідальність за надання суду свідомо неправдивих свідчень і за відмову дати свідчення. Свідки, які не досягли 16 років, не попереджаються про кримінальну відповідальність.

Допит свідка починається із пропозиції головуючого розповісти все, що йому особисто відомо в даній справі. Свої свідчення свідок дає у формі вільної розповіді. Під час надання свідчень свідок має право користуватись письмовими записами. Після закінчення розповіді свідку можна ставити запитання. Першою ставить запитання особа, за заявою якої викликано свідка до суду, а потім представник цієї особи та інші учасники судового розгляду. Судді можуть ставити запитання свідку в будь-який час його допиту.

Головуючий має право усувати запитання, що не стосуються суті справи. Якщо допитується неповнолітній свідок, повинні бути присутні педагог або близькі для свідка особи (батьки, опікуни, піклувальники), але за умови, що ці особи не зацікавлені у справі. Названі особи з дозволу суду можуть ставити запитання неповнолітньому свідку.

Після допиту свідки залишаються в залі судового засідання.

Потім суд розпочинає дослідження наявних у справі письмових доказів. Письмові докази суд досліджує шляхом оголошення їх у судовому засіданні, а за потреби – шляхом пред'явлення для ознайомлення особам, які беруть участь у справі.

Речові докази досліджують шляхом їхнього огляду в судовому засіданні. Спочатку їх оглядає суд, а потім дає для ознайомлення особам, які беруть участь у справі. У процесі огляду речових доказів особам, які беруть участь у справі, можуть бути поставлені запитання про обставини, з приводу яких суд досліджує ці докази. Такі запитання мають право ставити суддя та інші особи, що беруть участь у справі. Пояснення названих вище осіб, надані у зв'язку з дослідженням речових доказів, записують до протоколу судового засідання.

Такі докази, як протоколи допиту свідків, огляду речових доказів, одержані судом у порядку судового доручення, а також протоколи огляду на місці оголошують у судовому засіданні. Особи, які беруть участь у справі, користуються правом дати свої пояснення з приводу цих доказів.

Після речових доказів, як правило, досліджують висновок експерта, якщо була призначена експертиза у справі. Висновок експерта прилучають до справи й оголошують у залі судового засідання. Для роз'яснення та доповнення висновку експертові можна ставити запитання. Першою експертові ставить запитання особа, за заявою якої призначено експертизу, а потім інші особи, які беруть участь у справі.

Норми цивільного судочинства передбачають, що в окремих категоріях справ органи державного управління, з метою здійснення покладених на них обов'язків щодо захисту прав громадян та інтересів держави, беруть участь у процесі для надання висновку. Висновки органів державного управління оголошуються в судовому засіданні. Після цього суд і особи, які беруть участь у справі, можуть ставити запитання представникам цих органів із метою роз'яснення і доповнення висновку.

Потім, якщо бере участь у справі представник громадськості, суд надає слово цьому представнику, який висловлює думку громадськості або трудового колективу.

З'ясувавши всі обставини справи, суддя надає сторонам та іншим учасникам судового процесу можливість дати додаткові пояснення. Окрім того, вони можуть для уточнення певних обставин справи задавати додаткові запитання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам і експертам, а також заявляти клопотання про виклик додаткових свідків, призначення експертизи, витребування документів тощо. Заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, з приводу заявлених клопотань, суд постановляє ухвалу про їх задоволення чи відхилення.

Після досліджень обставин справи наступна самостійна частина судового засідання – судові дебати.

Судові дебати – це промови осіб, які беруть участь у справі, в яких вони підводять підсумки розгляду справи, викладають суду свої пропозиції щодо оцінки досліджених і перевірених доказів, висловлюють пропозиції, на підставі яких законів і як слід вирішити спір. Черговість промов чітко регламентована законом (ст. 193 ЦПК України).

Суду заборонено обмежувати тривалість судових дебатів певним часом. Проте особи, які беруть участь у дебатах, повинні викладати свої міркування про фактичні обставини справи, робити аналіз доказів і давати юридичну оцінку встановленим фактам коротко й обґрунтовано, з посиланням на докази, досліджені в залі судового засідання.

Закон також передбачає право осіб, які виступають у дебатах, обмінятись репліками. Право останньої репліки надано відповідачеві.

Після дебатів суд виходить до нарадчої кімнати для постановлення рішення.

Постановлене рішення оголошується прилюдно. Головуючий роз'яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.

У кожній цивільній справі, яка розглядається в судовому засіданні, складається протокол. Він є процесуальним документом, який відображає весь хід судового розгляду справи. Протокол складається про кожне судове засідання і про кожну окрему судову дію, проведену поза засіданням.

У протоколі судового засідання зазначаються: рік, місяць, число і місце, а також час початку судового засідання, найменування і склад суду, прокурора та інших осіб, які беруть участь у справі, представника громадськості, свідків, експерта та перекладача. У цьому документі повинно бути записано, яку справу розглядає суд, відомості про вручення повісток і причини нез’явлення викликаних осіб до суду. У протоколі відображаються всі розпорядження головуючого, роз'яснення судом сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їхніх процесуальних прав і обов'язків. У протоколі записують пояснення сторін, свідчення свідків і роз'яснення експерта з приводу його висновку. У протоколі вказують надані в судовому засіданні письмові докази та роблять запис про їх розгляд. Секретар записує до протоколу ухвали суду, постановлені під час розгляду справи без виходу до нарадчої кімнати, зміст судових дебатів. У кінці протоколу зазначається й про оголошення рішення та час закінчення судового засідання в даній справі.

Протокол судового засідання веде секретар, а головуючий відповідає за правильність і своєчасність його виготовлення. Протокол має бути складений і підписаний не пізніше наступного дня після судового засідання. У складній справі цей строк може бути продовжений до трьох днів після закінчення судового засідання.

Після того як протокол буде підписаний головуючим і секретарем судового засідання, особи, які беруть участь у справі, мають право ознайомитись із ним і протягом трьох днів можуть подавати свої зауваження на протокол з приводу його неповноти або неправильних записів у ньому.

Зауваження на протокол суд розглядає протягом п'яти днів із дня їх надходження. Про це він постановляє ухвалу, якою посвідчує правильність зауважень або відхиляє їх.

Зауваження на протокол приєднуються до справи незалежно від того, чи посвідчена їхня правильність, чи їх відхилено.

Питання для самоконтролю

1.Поняття та значення стадії судового розгляду цивільних справ

2. Протокол судового засідання

3.Судові дебати

Питання для самостійного вивчення

1.Порядок допиту свідків

2.Дослідження письмових доказів

Змістовий модуль 3. Розгляд справ у судах першої інстанції.

Перегляд судових справ