Питання для самоконтролю

1.Поняття третьої особи

2.Види третіх осіб

3.Права та обов’язки третіх осіб

Питання для самостійного вивчення

1. Права та обов’язки третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги

2. Права та обов’язки третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги

Тема 6. Участь прокурора в цивільному процесі

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про прокуратуру" від 5 грудня 1991 року однією з основних функцій прокуратури є участь у судах у розгляді цивільних справ. Як видно з цього положення, закон не вживає терміна “прокурорський нагляд” стосовно до участі прокурора в суді. Ст. 34 названого Закону про завдання прокурора в судовому процесі передбачає, що прокурор, який бере участь у розгляді справ у суді, дотримуючись принципу незалежності суддів, надає допомогу суду у виконанні вимог Закону щодо всебічного, повного, об'єктивного розгляду справ, сприяє прийняттю судових рішень у відповідності до закону.

Таким чином, завдання прокурора в цивільному процесі полягає в тому, щоб сприяти суду у виконанні вимог закону під час розгляду цивільних справ

Згідно з чинним законодавством участь прокурора у цивільному процесі передбачена у ст. 45 ЦПК, яка передбачує участь крім прокурора органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб. Прокурора віднесено законом до осіб, які беруть участь у цивільних справах, тобто вони мають юридичну зацікавленість. Але характер їхньої юридичної зацікавленості принципово інший, ніж у сторін і третіх осіб. Їхня юридична зацікавленість має не особистий, а службовий характер. Їхня зацікавленість визначається місцем, яке вони займають в структурі органів держави, їхньою компетенцією.

Прокурор має право звернутися до суду із заявою про захист прав і законних інтересів громадян та державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. Таке право прокурора юридично закріплено у ст. 45 ЦПК України.

Ця стаття передбачує, що прокурор здійснює у суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому ЦПК та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії цивільного процесу.

Згідно зі ст.46 ЦПК прокурор, який не брав участі у справі, з метою вирішення питання про наявність підстав для подання апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд рішення у зв’язку з винятковими або нововиявленими обставинами, має право знайомитися з матеріалами справи в суді.

До прийняття нового процесуального Закону, прокурор повинен був брати участь у цивільному процесі згідно із законом в наступних випадках: 1) коли прокурор звертався до суду із заявою для захисту державних чи громадських інтересів і прав чи охоронюваних інтересів громадян; 2) у випадках, передбачених ст. 259, ст. 263 старого ЦПК України; 3) якщо суд визнавав участь прокурора в цивільній справі необхідною. Обов'язковою була участь прокурора у деяких справах, які виникають із шлюбно-сімейних правовідносин.

В юридичній літературі з приводу процесуальної правосуб'єктності прокурора було висловлено різні концепції: що він є судовим представником сторони, хоча й особливого роду (див.: Малицкий А. Коментарій к ГПК радянських республік. – М. - С. 23); стороною (див.: Строгович М.С. О система науки судебного права // Сов. держави і право. – 1939. – С. 66); стороною у процесуальному розумінні (див.: Вікут М.А. Сторони – основного обличчя позовного виробництва. – Саратов, 1968. – С. 44-46). Г.Л. Осокина вважає, що правове становище прокурора в цивільному процесі – це питання про його права та обов'язки, реалізація яких забезпечує досягнення мети прокурорського нагляду в цивільному процесі (див.: Осокина Г.Л.. Процесуальне положення прокурора, пред'явив позов у цивільному процесі. – Томск, 1987. – С. 296).

Ураховуючи діюче законодавство про прокуратуру, слід зауважити, що участь прокурора в цивільному процесі незалежно від форми участі не змінює його правосуб'єктності. Він залишається особою, яка сприяє суду у здійсненні правосуддя в цивільних справах.