Тема 6. Господарський комплекс україни, його структура і трансформація в ринкових умовах

1. Металургійний та машинобудівний комплекси України як основні галузеві структури національної економіки.

2. Розміщення галузей паливно-енергетичного комплексу: вугільної, нафтової, газової промисловості та електроенергетики.

3. Структура, перспективи розвитку будівельного комплексу

4. Спеціалізація та концентрація хімічної, лісової та деревообробної промисловості

5. Галузева структура, стан і перспективи виробництва товарів широкого вжитку

6. Спеціалізація, концентрація і проблеми розвитку галузей АПК

7. Транспортний і рекреаційний комплекси: структура, стан і особливості розвитку за умов ринку

1. Металургійний та машинобудівний комплекси України як основні галузеві структури національної економіки.

Чорна металургія України впливає на розвиток всіх галузей національної економіки як найголовніший споживач палива й електроенергії, води.

До її складу належать видобуток, збагачення та агломерація залізних, марганцевих та хромітових руд; виробництво чавуну, доменних феросплавів, сталі й прокату, електроферосплавів, вогнетривів, металів промислового призначення; вторинна переробка металів; видобуток допоміжних матеріалів.

Аналіз обсягів виробництва чорної металургії вказує на постійне його зростання за останні три роки. Так, у 1998 р. вони склали - 18993 млн. грн., у 1999 р. - 25613 млн. грн., у 2000 р. -39503 млн. грн.

Для чорної металургії характерним є високий рівень концентрації виробництва: 98% чавуну і 97% сталі виробляється на підприємствах з різним виплавлянням понад 1 млн. т.

Металургія повного циклу, переробна металургія і "мала металургія", що організована на великих машинобудівних підприємствах, спеціалізується на виплавлені сталі і прокату.

Сучасні підприємства чорної металургії з повним циклом знаходяться у Донецькому і Придніпровському районах.

У переробній металургії використовують ресурси металевого брухту, "Мала металургія" орієнтується на великі машинобудівні центри. Частка виробництва електро- та конвертної сталі становить 60% загального виплаву, тоді як у країнах "сімки" - 100%, Частка прокату у виплаві сталі за останнє десятиліття підвищилась і становить в Україні - понад 77%, а в Японії, Франції, Німеччині - понад 80%.

Виробництво електросталей зорієнтоване на райони з достатньою кількістю електроенергії й металевого брухту. Україна повністю забезпечує себе власною залізною рудою, коксом, марганцем та іншими допоміжними матеріалами. Загальні запаси залізних руд України за категоріями А+В+С 1 становлять 27,4 млрд. т. 75% залізної руди Кривбасу видобувається відкритим способом. Понад ЗО млн. т збагаченої залізної руди поставляється на металургійні заводи європейської частини Росії, Словаччини, Угорщини, Польщі. На Керченський залізорудний басейн припадає 4,2% загального видобутку руди України, Триває освоєння Кременчуцького залізорудного району, запаси якого становлять 4,5 млрд. т. В Україні є сприятливі умови для освоєння прогнозованих запасів залізних руд (понад 20 млрд. т) - здебільшого залізистих кварцитів у Дніпропетровській, Полтавській, Запорізькій, Кіровоградській, Одеській, Вінницькій областях.

Марганцеворудною базою чорної металургії є Нікопольський район Придніпровського марганцеворудного басейну. Тут видобувають 2/3 руди відкритим і шахтовим способами, збагачення марганцем у руді доводять до 50-60%. У Токмацькому районі Запорізької області освоюють родовища марганцевої руди (Таврійський гірничозбагачувальний комбінат).

У металургійних центрах Донбасу і Придніпров'я розміщені великі коксохімічні комбінати (Макіївка, Маріуполь, Горлівка, Стаханов, Дніпродзержинськ, Запоріжжя, Кривий Ріг, Дніпропетровськ). Тут розміщені найбільші заводи - "Криворіжсталь", "Азовсталь", "Запоріжсталь", "Дніпроспецсталь". Усі металургійні заводи України розташовані в Донецькому і Придніпровському економічних районах, де вони зосереджені у трьох галузевих районах чорної металургії: Придніпровському (14 металургійних заводів), Донецькому (13) та Приазовському ("Азовсталь", заводи Маріуполя).

Кольорова металургія включає видобуток, збагачення, металургійну переробку вторсировини і видобуток кольорового каміння.

За обсягами виробництво кольорової металургії з кожним роком зростає. Так, у 1998 р. вироблено продукції на 1333 млн. грн., у 1999 р. - 2332 млн. грн., у 2000 р. - 3603 млн. грн.

Провідне місце належить алюмінієвій промисловості (20% кольорової металургії), де основною рудою є боксити, які залягають у Високопільському (Дніпропетровська область) та Смілянському (Черкаська область) родовищах. Крім бокситів сировиною є каоліни, алуніти, нефеліни, які залягають у Приазов'і, Закарпатській області. Заводи розміщені у Миколаєві, Запоріжжі.

Титано-магнієва металургія базується на сировині Прикарпаття (Стебник - Львівська область, Калуш - Івано-Франківська область), Приазов'І" та Причорномор'ї' (Сиваш). Верхньодніпровський гірничометалургійний комбінат виробляє цирконій, Запорізький титано-магнієвий комбінат виробляє титан, магній, германій, калійні добрива.

В Україні є значні родовища поліметалевих руд, свинцю і цинку (Донбас, Нагольний кряж, Прикарпаття), нікелю (Побузький нікелевий завод - Кіровоградська область). Мідний прокат і латунь виливають на (Артемівському заводі - (Донецька область). В Україні налагоджено виробництво кобальту, ніобію, рідкісних металів. Вторинні кольорові метали отримують у Харкові, Одесі, Києві, Донецьку. Відкрито 5 родовищ золота поблизу Кривого Рога і 5 родовищ у Донецькій області (в перспективі річний випуск до 25 т золота).

Доречним буде розглянути місце України у світовому розвитку металургійної промисловості. Так, за світовими запасами залізної руди в числі перших знаходяться Росія (80 млрд. т), Бразилія (70 млрд. т), Австралія (ЗО млрд. т), Україна (27 млрд.т), США (16 млрд. т), Канада (12 млрд. т), а за обсягами видобутку КНР - 240 млн. т, Бразилія - 200 млн. т, Австралія - 120 млн. т, Індія - 62 млн. т, США - 57 млн. т, Україна - 48 млн. т. Серед материків за запасами залізної руди перше місце посідає Південна Америка (Бразилія, Венесуела). Приблизно однакові поклади залізних руд є в країнах Європи та Азії. Близько 10% запасів припадає на країни Африки. Руди з високим вмістом заліза (62%) має Австралія (басейн Хаммерслі). Кожного року у світі видобувається 1 млрд. т залізної руди. Україна експортує 45 млн. т руди і займає 7-е місце у світі. У виробництві сталі переважають електросталеплавильний та киснево-конвертний спосіб (лідери - Японія, США, Німеччина, Росія, Китай).

Найбільші запаси марганцевих руд зосереджено у ПАР, Україні, Габоні. Чималі поклади залізних руд є в Росії (Курська магнітна аномалія, Урал, Східний Сибір) та Казахстані (Лисаківське і Карагандинське родовища).

Родовища алюмінію (боксити) є приблизно у 40 країнах світу. Найбільші родовища в Гвінеї, Австралії, Бразилії, Камеруні, Індії, Росії, Казахстані, Китаї, США, Бокситів видобувається найбільше в Австралії, Гвінеї, Ямайці, Бразилії, Венесуелі, Китаї. Понад 50 держав має мідну руду, але переважна частина покладів припадає на Казахстан, Росію, Чилі, США, Замбію, Перу, Канаду, Польщу, Панаму, Німеччину, Болгарію, Кубу.

Розвідані поклади свинцю і цинку є у 50-и державах; найбільші з них розташовані в Росії, Казахстані, Китаї, США, Канаді, Австралії, Перу, Мексиці, Німеччині, Кореї, Болгарії. Олово видобувається в Азії - Китай, Росія, Монголія, В'єтнам, Таїланд, Індонезія. Ртутні запаси мають Україна, Іспанія, Італія, Китай, Румунія, США, Мексика, Канада. Промисловий видобуток цієї сировини налагоджений в: Україні, Росії, Китаї, Іспанії, Італії, Мексиці. Титан видобувають найбільше в Австралії, Канаді, Норвегії, срібло - у Канаді, Мексиці, США - найбільше. До найбагатших країн за покладами золота належить: ПАР, Росія, Намібія, США, Мексика, Бразилія, Колумбія, Гана, Канада, Австралія, Індія. Проте більш як 90% видобутку золота припадає на шість країн - ПАР, Росію, Канаду, США, Австралію, Китай.

Машинобудівний комплекс України охоплює всі галузі машинобудування - майже два десятки спеціалізованих галузей, на які припадає понад 40% усього промислово-виробничого потенціалу, що становить 29% у загальному обсязі продукції. Аналіз обсягів виробництва машинобудування і металообробки вказує на їх постійне зростання впродовж 1998-2000 pp. Так, у 1998 р. вони склали 12508 млн. грн., у 1999 р. - 15145 млн. грн., у 2000 р. - 1908 млн. грн. Окремі галузі відносяться до метоломістких, які тяжіють до джерел сировини, деякі галузі відносяться до групи "вільного розміщення", а частина відноситься до трудомістких галузей, які потребують високої кваліфікації (електротехнічна, електронна, підшипникова, енергетичного устаткування). Спеціалізація в машинобудуванні визначається профілем машинобудівних підприємств і характером продукції - масовим, дрібно- і великосерійним та Індивідуальним.

На основі особливостей розміщення виробництва і технологічних процесів галузі машинобудування класифікують так: важке, загальне, середнє машинобудування; виробництво точних механізмів; приладів і інструментів; виробництво металевих виробів і заготовок; ремонт машин і устаткування.

За іншою класифікацією виділяють такі групи галузей машинобудування:

1. предметної спеціалізації (енергетичне, транспортне, сільськогосподарське машинобудування);

2. подетальної спеціалізації (підшипники, запчастини для різних виробів);

3. технологічної спеціалізації (литво, ковальсько-пресові апарати);

4. здійснення ремонтних робіт.

Важке машинобудування об'єднує виробництво металургійного, гірничо-шахтового, підйомно-транспортного та енергетичного устаткування. Для нього характерні низька трудомісткість і висока металомісткість. Виробництво металургійного устаткування на 95% зосереджене в Донецькому і Придніпровському економічних районах. Це Ново-Краматорський машзавод, Дебальцевський машзавод (устаткування для доменних печей, коксохімічне обладнання -Слав'янськ), Кадіївський ливарно-механічний завод, Маріупольський завод важкого машинобудування. Основними центрами гірничо-шахтового і бурового устаткування є: Донецьк, Горлівка, Ясинувата, Луганськ, Красний Луч, Конотоп, Кривий Ріг, Чернівці, Дрогобич. Найбільші підприємства підйомно-транспортного машинобудування розташовані в: Одесі, Львові, Харкові, Нікополі, Дніпропетровську. Центром енергетичного машинобудування є Харків (турбінний завод ім. С.М.Кірова, "Електроважмаш").

У Запоріжжі, Хмельницькому зосереджене виробництво силових трансформаторів. Багато підприємств енергетичного машинобудування та електротехнічної промисловості є в Києві, Дніпропетровську, Львові, Тернополі, Полтаві, Мелітополі, Первомайську, Луганську. Центрами виробництва важких верстатів і КПО є Краматорськ, Харків, Кривий Ріг, Дніпропетровськ, Марганець.

Загальне машинобудування об'єднує транспортне (без автомобільного) і сільськогосподарське (без тракторного) виробництво промислового та будівельного обладнання (без легкої та харчової промисловості). До нього відноситься локомотив- і вагонобудування (Харків, Дніпропетровськ, Київ, Львів, Полтава, Одеса - ремонтні заводи). Залізничні вагони виготовляють у Кременчуці, Дніпродзержинську, великовантажні вагони - у Стаханові, Маріуполі. Суднобудування розміщене у Миколаєві (3 суднобудівні заводи), Херсоні (2 заводи), Києві (морські траулери). Судноремонт розвинений в Одесі, Іллічевську, Севастополі, Керчі, Маріуполі. Річкове суднобудування є в Києві, Херсоні, Запоріжжі, Ізмаїлі.

Сільськогосподарське машинобудування розміщене в районах виробництва готової продукції - Харкові (мотори), Кіровограді (сівалки), Дніпропетровську (бурякозбиральні комбайни), Тернополі, Херсоні. Заводи з випуску сільськогосподарських машин і запчастин є в Києві, Миколаєві, Первомайську, Мелітополі, Донецьку, Житомирі, Коломиї, Умані, Конотопі.

Середнє машинобудування охоплює такий спектр галузей:

1. Автомобілебудування - автобуси (Львів), великовантажні машини (Кременчук), малолітражні легкові автомобілі (Запоріжжя), легкові автомобілі для сільської місцевості і автомобілі ВАЗ і ГАЗ (Луцьк), автомобільні мотори (Мелітополь).

2. Авіаційна промисловість - Київ, Харків - транспортні та пасажирські літаки (АН - 225 -найбільший у світі).

3. Транспортобудування - Харків, Дніпропетровськ; тракторних агрегатів - Хмельницький, Вінниця; запасних частин - Сімферополь, Кременчук, Біла Церква, Київ, Луганськ, Одеса.

4. Верстатобудування - Київ, Дніпропетровськ, Одеса, Запоріжжя, Львів, Житомир.

Виробництво приладів, точних машин, інструментів і механізмів розміщується у високотехнічних центрах: виготовлення телевізорів - Львів, Київ, Харків, Сімферополь; ЕОМ - Київ, приладобудування - Львів, Запоріжжя, Донецьк.

В Хмельницькій області всього налічується 70 підприємств машинобудування та металообробки, до яких відносяться 8 підприємств .електротехнічної промисловості, 7 підприємств верстатобудівної та інструментальної промисловості, а також 55 інших підприємств. Питома вага продукції машинобудування і металообробки в загальному обсязі промислової продукції складає біля 16%. Обсяги продукції щороку знижувалися, лише за останній рік вони мають тенденцію до збільшення. Дещо покращилися обсяги продукції у 1997 р. - 87,9%; 1998 р. - 89,6%; 1999 р. -104,7%; 2000 р. - 106,9%; 2001 р. - 113,1% (до попереднього року).

Великий тягар різноманітних податків значно впливає на отримання прибутків промисловими підприємствами.

Основними напрямками структурної перебудови машинобудування і металообробки України та отримання у цій галузі вагомих кінцевих результатів праці повинні стати:

• виявлення нерентабельних підприємств і здійснення їх перепрофілювання або закриття;

• технічне переоснащення, реконструкція старих машинобудівних підприємств, випуск екологічно чистої продукції;

• часткова заборона бартерних операцій з подальшою їх ліквідацією;

• активізація процесу залучення іноземних інвестицій;

• введення в дію призупинених та недобудованих підприємств;

• зміна амортизаційної системи у напрямку оновлення основних фондів;

• підготовка висококваліфікованих кадрів, здатних працювати в умовах ринкових відносин.

Найбільша різноманітність притаманна машинобудуванню США, Японії, Великобританії, Франції, Німеччині. Структура машинобудування Швейцарії, Канади, Швеції орієнтована не на внутрішній, а на світовий ринок.

У світовому машинобудуванні сформувалися такі регіони:

1. Північно-американський регіон виробляє понад 30% продукції. На нього припадає ¹Л продукції світового автомобілебудування, 2/3 цивільного літакобудування і 70% великих ЕОМ.

2. Західноєвропейський регіон виробляє 25-30% продукції світового машинобудування.

3. Східно- та Південно-Східно-Азіатський регіони з центром в Японії виробляє 20% світової продукції.

4. Країни СНД та Східної Європи виділяються розвитком верстатобудування.

5. В країнах Латинської Америки (Бразилія, Аргентина) існує спеціалізація на виробництві ЕОМ, літаків, автомобілів, а також на суднобудуванні, авіа - та автомобілебудуванні.

Металообробне устаткування зосереджене у Західній Європі, Північній Америці та Японії орієнтується на розвинені країни.

Автомобілебудування зосереджене в таких монополіях як "Вольво", "Даймлер-Бенц", "Форд мотор", "Тойота", "Нісан", "Опель", "БМВ", "Дженерал-моторс", "Фіат". Серед регіонів лідирує Північна Америка. Серед країн: США, Японія та Франція. Міждержавні стосунки з Україною в машинобудуванні реалізує фірма Республіки Кореї "АвтоЗАЗ-Daewoo"; "Дженерал-моторс" інвестувала 100млн. дол. для складання Opel-Astra та Vectra. У Луцьку створено спільне підприємство зі складання шостої моделі ВАЗ та ГАЗ, а в Мелітополі - випуск двигунів фірми "Рено". Вантажне автомобілебудування зосереджене в США, Канаді, Японії, Німеччині, Росії, Чехії, Білорусі. Виробництво автобусів зосереджене у Німеччині ("Мерседес"), Угорщині ("Ікарус"), Україні (ЛАЗ), Росії (ПАЗ, ЛІАЗ), США, Японії, Швеції ("Вольво"), Франції ("Рено"). Виробництво мотоциклів - у Японії (Сузукі, Ява), Франції та США.

Морське машинобудування розвинуте в Іспанії, США, Півд. Кореї, Сінгапурі, Бразилії. На Японію, Німеччину, США, Італію, Швейцарію та Францію припадає 75% виробництва верстатів. США і Німеччина виготовляють верстати з програмним управлінням: Японія і Німеччина - металорізальні верстати: США, Японія і Німеччина - ковальсько-пресові верстати. Авіа- та ракетобудування зосереджене в країнах таким чином: США - "Шатли", "Діскавері"; Франція -"Оріони", Росія - штучні супутники, космічні станції, модулі; Україна - ракетоносії "Зеніт" і "Протон". Найбільші виробники літаків Boing (США), Airbys (консорціум Західної Європи). Росія виробляє МІГ, СУ, ІЛ, ТУ. В Україні виготовляють авіадвигуни - завод ^иМотор-Січ" в Запоріжжі, "Авіант" в Києві - ТУ-334. У Харкові налагоджується виробництво пасажирських літаків АН-140 та АН-74.