Додаток б

Р Е Ф Е Р А Т

з курсу „БІОІНДИКАЦІЯ”

Виконав:

студент ІІІ курсу

групи___________

П,І,Б

__________________

(підпис)

2012

Додаток в

ЗМІСТ РЕФЕРАТУ

стор.

Вступ……………………………………………………….

Назва теми реферату

Назва розділів і підрозділів реферату…………………….

1.

2.

3.

Висновок……………………………………………………

Перелік посилань (десять джерел)……………………

( Загальний об’єм реферативної роботи до 15 сторінок. )

Далі з нової сторінки – Тести. (додаються до контрольної роботи).

Далі з нової сторінки - Визначення нормативних елементів. (додаються до контрольної роботи після тестів).

Контрольна робота оформляється у файлову папку і є допуском до захисту.

Додаток д Вимоги до оформлення контрольної роботи

Д.1 Зміст

Зміст розташовують безпосередньо після назви реферату, починаючи з нової сторінки. Зміст пояснювальної записки включає:

• Зміст (дивись додаток Д).

• Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (за потребою).

• Вступ (12 с.).

• 1 Тема реферату (текст 1520 с., поділений на розділи та підрозділи).

• 1.1 (А) Назва

• 1.2 (Б) Назва

• 1.3 (В) Назва

• Висновки (12 с.).

• Перелік посилань.

• Додатки.

Д.2 Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів

Якщо в роботі прийнята специфічна термінологія, використовуються маловживані скорочення, нові символи, позначення, то їх перелік розташовують на окремому аркуші, наступному за змістом. Незалежно від цього при першій появі цих елементів у тексті реферату наводять їх розшифровку. Перелік оформлюють у вигляді стовпчика, в якому ліворуч в алфавітному порядку наводять скорочення або позначення, а праворуч їх розшифровку.

Якщо в тексті реферату специфічні терміни зустрічаються менше трьох разів, то їх в перелік не включають, а розшифровку роблять в тексті при першому згадуванні цього терміну.

Д.3 Вступ

Вступ є досить відповідальною складовою реферативної роботи. У вступі дають оцінку сучасного стану проблеми, обґрунтування необхідності написання роботи, наукове та практичне значення обраної теми, світові тенденції розв’язання поставлених задач, її актуальність, зв’язок з іншими науково-дослідними роботами, формулюється її мета та завдання. При цьому слід мати на увазі, що мета роботи  це найбільш загальні закономірності, які слід вивчити, дослідити, або встановити, а завдання роботи  вибрані автором шляхи досягнення поставленої мети. Вступ є окремим розділом роботи і не повинен перевищувати 12 сторінки.

Д.4 Висвітлення теми роботи

В розділі приводять детальний опис методів та методик досліджень, умов проведення експериментів, характеристик приладів, які використовувались при проведені експериментів, похибки їх вимірів та інше. Методика і опис оригінального дослідження повинні викладатися докладно, з обґрунтуванням їх вибору. Результати приводять разом з їх обґрунтуванням і узагальненням. Дані експериментальних досліджень подають у вигляді таблиць, графіків, схем. В роботі повинні бути як первинні експериментальні дані, так і дані, які отримані в результаті їх наступної обробки. У разі значної кількості таблиць або графіків у тексті приводять лише типові, а інші подають у додатку.

При необхідності потрібно проводити статистичну обробку результатів. В результаті цього, виявляються закономірності, яким вони підпорядковуються, порівнюються з результатами, які отримані в аналогічних або близьких по тематиці дослідженнях, опублікованих в науково-технічній літературі, виявляється новизна отриманих результатів, ефективність рішення поставленого завдання, обґрунтовується необхідність подальших досліджень.

При викладанні основного змісту роботи необхідно чітко показати, що і як зроблено, які висновки випливають з аналізу літературних джерел і як вони узгоджуються з висновками, які отримані на основі власного узагальнення.

Вкінці викладення потрібно також запропонувати “Пропозиції щодо поліпшення стану навколишнього середовища, виявити та проаналізувати шкідливі та небезпечні фактори щодо функціонування екосистем чи динаміки розвитку угруповань чи популяцій живих організмів, біоценозів, екосистем. Виявити перспективні напрямки фітомоніторингових робіт чи біомоніторингу та інше.

Д.5 Висновки

У цьому розділі проводять у максимальній лаконічній формі перелік основних висновків, отриманих при виконанні роботи, пропозиції про можливість використання результатів роботи, наукове значення результатів досліджень. У першому пункті висновків коротко оцінюють стан питання. Далі у висновках розкривають методи вирішення поставленої в роботі проблеми, її практичний аналіз. У висновках необхідно наголосити на якісних і кількісних показниках виявлених даних, обґрунтувати їх достовірність, викласти рекомендації щодо їх використання.

Д.6 Перелік посилань

В переліку посилань наводять всі використані під час роботи інформаційні джерела. Список використаних джерел слід розміщувати у порядку появи посилань у тексті. Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинного стандарту з бібліотечної та видавничої справи ГОСТ 7.1-84 „СИБИД. Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления”. Перелік повинен включати не менше 10 джерел з бажаним включенням іноземної літератури.

Бібліографічний опис друкованої праці являє собою сукупність відомостей про неї (а також її частину або групу праць), які дають можливість ідентифікувати працю одержати уявлення про її зміст, читацьке призначення, обсяг та ще деякі дані.

Він повинен мати вигляд:.

• Клименко М.О., Прищепа А.М., Вознюк Н.М. Моніторинг довкілля: Підручник. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2006. – 360 с.

Д.7 Загальні вимоги

Контрольної робота є основним звітним документом, який дозволяє студенту отримати залік і повинна містити достатньо інформації для оцінки відповідності між поставленою перед студентом задачею та запропонованим завданнями і ступенем виконання завдань. Вона оформлюється у вигляді документа, що відповідає всім вимогам стандарту (ДСТУ 3008-95 „Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення”) на оформлення науково-технічної документації.

Обсяг контрольної роботи складає 2030 сторінок. Текст виконують за допомогою комп’ютера. Текстовий редактор  Word for Windows, версія 7.0 або більш пізні. Текстова документація контрольної роботи виконується на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (297х210мм) через 1,5 міжрядкового інтервалу, текст вирівнюється за шириною аркуша. Шрифт  Times New Roman, кегль  14. Розміри поля: верхнє, нижнє, ліве – 25 мм, праве – 10 мм. Абзац – 1,27 мм.

Помилки, описки, графічні неточності, які виявилися під час друку роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбовуванням коректором. Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці.

Матеріал роботи слід викладати грамотно, чітко і стисло. При цьому в тексті неодмінно мають бути посилання на використані літературні та інші джерела.

Числа з розмірностями необхідно писати цифрами, а без розмірності  словами, наприклад: „...висота становить 300 м, а за другим варіантом  шістсот...”.

Порядкові числівники, які йдуть один за одним, можуть бути подані з цифрами з відмінковим значенням, яке ставлять лише при останній цифрі, наприклад: 1-ше; 7, 8, 9-й тощо.

Прізвища, назви установ, організацій, фірм, назви виробів та інші власні імена в тексті роботи слід наводити мовою оригіналу. Дозволяється власні імена та назви подавати в перекладі на українську мову з додаванням (при першому згадуванні) оригінальної назви.

Текст роботи повинен бути чітким, коротким, виключати можливість суб’єктивного тлумачення. Термінологія на визначення повинна бути у відповідності з ГОСТ 2.106-96 ,,ЕСКД. Текстовые документы”, або загальноприйнятою у науково-технічній літературі. Найменування величин у тексті пояснювальної записки та на ілюстраціях повинні бути однакові.

Позначення одиниць фізичних величин не скорочують, якщо вони використовуються без чисел, за винятком позначень, розміщених в шапках та на боках таблиць, а також в розшифровці літерних позначень, які входять у формули.

Не дозволяється використовувати в тексті скорочення слів, крім загальноприйнятих “і т.д.”, “і т.п.”, а також встановлених ГОСТ 7.12-93 „СИБИД. Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила”, ГОСТ 7.11-78 „СИБИД. Сокращение слов и словосочетаний на иностранных европейских языках в библиографическом описании”. Наприклад: "...характеристика природних особливостей такого компоненту, як атмосферне повітря, складається з двох протилежних показників: потенціалу забруднення атмосфери (ПЗА), потенціалу самоочищення атмосфери (ПСА). І далі по тексту: "ПЗА визначається на основі аналізу...""Специфікою реферативної роботи можуть бути зумовлені також свої загальноприйняті ботанічні назви видів, угруповань латинською мовою, що записуються курсивом, а автор та рік виявлення звичайним текстом.

Посилання на запозичені джерела науково-технічної літератури оформлюють по ГОСТ 7.1-84 „СИБИД. Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления” і розміщують їх в квадратних дужках, наприклад: “... в роботі [7]...” Посилання, при необхідності, включає в себе доповнення сторінкою або номером тому, наприклад: “...[7,т.1, с.77]...”. Посилання на розділ, підрозділ, пункт або підпункт джерела не допускається.

Не допускається посилання на секретні джерела та джерела “Для службового використання”, а також на матеріал незакінчених науково-дослідних робіт.

При посиланні на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки пояснювальної записки зазначають їх номери. При посиланні слід писати: “... у розділі 4…”, “... дивись 2.1…”, “...за 3.3.4...”, “...відповідно до 2.3.4...”, “... на рисунку 1.3...”, “... у таблиці 3.2...”, “... (дивись 3.2)...”, “... за формулою (3.1)...”, “... у рівняннях (1.25)(1.29)...”, “...у додатку Б...”.

У тексті реферативної проботи не дозволяється:

• використовувати для одного і того ж поняття різні науково-технічні терміни, близькі по суті;

• використовувати іноземні слова і терміни, якщо в українській мові є рівнозначні;

• застосовувати в тексті математичний знак “-” перед від’ємними значеннями величин; у цьому випадку слід писати слово “мінус”, наприклад: “... мінус 27°С...”;

• використовувати математичні знаки “<”, “>”, “– “, “+”, “%”, “=”, “№”, та інші (ці математичні знаки використовуються тільки в рівняннях та формулах);

• використовувати скорочення ДСТУ, ГОСТ, СТП, ТУ без реєстраційного номера.

В тексті значення одиниць фізичних величин повинні виражатися в одиницях СІ (основні, додаткові, похідні), десяткових, кратних та часткових від них; а також ті, що допускаються до застосування нарівні з одиницями СІ.

Застосування, позначення і написання одиниць фізичних величин повинні відповідати ДСТУ 3651.0, ДСТУ 3651.1 (ДЕРЖСТАНДАРТ 8.417). Використання в тексті документа різних систем для однім і тієї ж одиниці фізичної величини не допускається.

Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Заголовки розділів та таких структурних елементів пояснювальної записки: Реферат, Зміст, Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і терміні, Вступ, економічні розрахунки; охорона праці; Висновки, Перелік посилань, Додатки, слід розташовувати посередині рядка і писати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи. Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Перенесення слів у заголовку розділу не допускається.

Заголовки підрозділів, пунктів, підпунктів слід починати з абзацного відступу і писати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці.

Відстань між заголовками і подальшим чи попереднім текстом має бути один рядок.

Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.

Кожен розділ необхідно починати на новому аркуші. Переносити найменування заголовків на наступний аркуш забороняється.

Д.8 Нумерація

Сторінки слід нумерувати арабськими цифрами, додержуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту роботи. Номер сторінки проставляють у правому верхньому кутку сторінки без крапки. Титульну сторінку включають до загальної нумерації, але номер сторінки не проставляють. Сторінка з рефератом та завдання не нумеруються і не входить до загальної кількості сторінок.

Такі структурні елементи контрольної роботи як: Реферат, Зміст, Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і терміні, Вступ, Висновки, Перелік посилань, Додатки  не нумеруються як окремі розділи роботи.

Текст реферативної роботи розподіляють на розділи, підрозділи, а при необхідності також на пункти і підпункти, які слід нумерувати арабськими цифрами.

Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах викладення суті тексту і позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад, 1, 2, 3 і т.д.

Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад, 1.1, 1.2 і т.д.

Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу або підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу, номера підрозділу та порядкового номера пункту, відокремлених крапкою. Після номера пункту крапку не ставлять, наприклад, 1.1.1, 1.1.2 і т.д. Наприклад, запис 2.4.3 означає 2 розділ, 4 пункт, 3 підпункт тексту пояснювальної записки. Кожний роздій та пункт має найменування, що відповідає його змісту.

Якщо текст поділяють тільки на пункти, їх слід нумерувати, за винятком додатків, порядковими номерами. Номер підпункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу, порядкового номера пункту і порядкового номера підпункту, відокремлених крапкою, наприклад, 1.1.1.1, 1.1.1.2, 1.1.1.3 і т.д.

Якщо розділ, не маючи підрозділів, поділяється на пункти і далі на підпункти, номер підпункту складається з номера розділу, порядкового номера пункту і порядкового номера підпункту, відокремлених крапкою, наприклад, 1.1.2, 1.2.1 і т.д.

Якщо розділ або підрозділ складається з одного пункту, або пункт складається з одного підпункту, його нумерують.

Ілюстрації (рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки), таблиці і формули слід розміщувати безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках, вносять до загальної нумерації сторінок.

Ілюстрації, формули та рівняння, таблиці нумеруються арабськими цифрами в межах одного розділу, за винятком, наведених у додатках.

Якщо у тексті вміщено тільки одну ілюстрацію (формулу чи рівняння, таблицю) її також нумерують.

Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою, наприклад, рисунок 3.2 – це другий рисунок третього розділу.

Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули або рівняння, відокремлених крапкою, наприклад, формула 1.3 – третя формула першого розділу.

Номер формули або рівняння зазначають на горизонтальному рівні формули або рівняння в круглих дужках у крайньому положенні рядка.

Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, таблиця 2.1 – це перша таблиця другого розділу.

Якщо до таблиці є примітки, вони розміщуються під таблицею, наприклад:

Примітки:

1. ...

2. ...

Якщо примітка одна, то її не нумерують і після слова „Примітка” ставлять крапку.