Тема 3 Віртуальні підприємства

План

1. Поняття віртуального підприємства

2. Форми і класи віртуальних підприємств

3. Ознаки класифікації ВП

1. Поняття віртуального підприємства

Концепція віртуалізації підприємств виникла понад 15 років тому і в першу чергу пов’язана з публікацією роботи У. Девідоу та М. Мелоуна «Віртуальна корпорація». Як зазначено в цій роботі, віртуальне підприємство створюється шляхом відбору людських, фінансових, матеріальних, організаційно-технологічних та інших ресурсів з різних підприємств та їх інтеграції з використанням комп’ютерних мереж. Це дозволяє сформувати гнучку та динамічну організаційну структуру, що є найбільш пристосованою до найшвидшого випуску та оперативної доставки нової продукції на ринок.

Одним із перших термін віртуальне підприємство запропонував Дж. Хопланд (фірма DEC), який скористався аналогією з віртуальними машинами із області комп’ютерної техніки.

Існують різні інтерпретації терміна «віртуальне підприємство». В абстрактному розумінні (за У. Девідоу та М. Мелоуну) — це передова та ефективна форма огранізації підприємства із можливих, найкраща з точки зору наявних технічних та економічних умов. Конкретніше, віртуальне підприємство означає мережну, комп’ютерну, інтегровану організаційну структуру, що об’єднує неоднорідні ресурси, розміщені в різних місцях. Нерідко акцент робиться на тимчасовий характер об’єднання ресурсів у віртуальній організації — в такому випадку вона розуміється як міжорганізаційне гнучке підприємство, що створюється на обмежений період, головною метою якого є отримання переваг завдяки розширенню асортименту товарів та послуг.

Таким чином, однією із найбільш важливих характеристик віртуальної організації є гнучка, адаптивна, динамічна мережева структура.

2. Основні форми віртуальних підприємств.

Можна назвати наступні критерії класифікації віртуальних підприємств:

1) юридичні;

2) географічні;

3) господарсько-економічні;

4) системно-мережеві.

Виділяються два головні класи:

1. віртуальні корпорації;

2. віртуальні співтовариства.

Віртуальна корпорація (ВК) являє собою електронне об’єднання капіталів (ресурсів) різного типу — фінансового, технологічного, людського (зокрема, інтелектуального) в інтересах виконання складних унікальних проектів, створення продукції світового класу та максимально повного задоволення вимог замовника. ВК сприяє вирішенню двох фундаментальних проблем ринкової економіки:

1) залученню капіталів для виконання унікальних проектів чи розподілу бізнес-процесів з метою підвищення конкурентоспроможності продукції;

2) розподілу ринку в інвестиційних проектах.

Віртуальне співтовариство (партнерство) являє собою комп’ютерно інтегровану (штучну) організацію осіб, які разом ведуть справу (осіб, що знаходяться у відносинах кооперації, тобто виконують спільну справу та координують свої дії) з метою сприяння отримання прибутку та які є географічно віддаленими одна від одної.

За критерієм управління ресурсами віртуальні підприємства поділяються на: а) децентралізовані (стратегічні ресурси максимально розподілені в мережі між партнерами); б) централізовані (стратегічні ресурси в основному зосереджені в певному вузлі мережі).

Іншими організаційними формами віртуальних підприємств є: віртуальні асоціації, віртуальні консорціуми, віртуальні картелі, віртуальні пули, віртуальні концерни, віртуальні трести та віртуальні фінансово-промислові групи.