11.1.3. Валютування форвардних контрактів

Для форвардних контрактів, так само, як і для операцій спот, вживаються такі терміни: Дата укладення — це дата укладення угоди між клієнтом та банком, саме на цю дату фіксуються всі умови: сума, курс, термін. Дата валютування — дата зарахування коштів на кореспондентський рахунок банку. Дата валютування віддалена від дати укладення на дату спот + термін дії форвардної угоди. Наприклад, якщо у вівторок 15-го серпня укладається тримісячна форвардна угода, то датою валютування буде п’ятниця 17-го листопада (15-те серпня + 2 робочі дні + 3 місяці). Якщо при укладенні угоди на стандартний строк дата спот припадає на останній день місяця, то і дата валютування припадає також на останній день місяця. Наприклад, якщо місячна угода укладається 29 серпня з датою валютування 31 серпня, то датою валютування буде 30 вересня. У випадку, коли дата валютування припадає на вихідний або святковий день, то валютування відбувається так само, як і валютування угоди на умовах спот (тобто датою валютування є наступний робочий день). Винятком є лише ті випадки, коли цей вихідний або святковий день є останнім днем місяця або року: тоді датою валютування форвардної угоди вважається не наступний робочий день, а останній перед датою валютування. Наприклад, якщо дата валютування припадає на неділю 31 грудня, то вона переноситься на п’ятницю 29 грудня.

Контракти на ламану дату

Проте в міжнародній торгівлі часто трапляється так, що дата платежу віддалена від дати укладення угоди на строк, що не збігається зі стандартними термінами укладання форвардних угод, наприклад на 45 або 98 днів. Такі угоди мають назву угод на ламану дату (broken date). Термін виконання такої угоди лежить між двома стандартними термінами (так званими «коротким» та «довгим» періодами). Саме на базі форвардних пунктів двох найближчих стандартних дат і розраховується премія/дисконт на ламану дату. У таких випадках курсова різниця двох найближчих дат ділиться на кількість днів між ними, а результат помножується на кількість днів між ламаною датою та довгим періодом. Одержане число віднімається від форвардних пунктів довгого періоду. Якщо викласти цей розрахунок у вигляді формули, то вона матиме такий вигляд: Приклад. 12-го червня клієнт звернувся до банку з проханням покрити форвардним контрактом платіж, що має відбутися 26-го липня, для здійснення якого клієнту необхідно купити американські долари за євро. Необхідно розрахувати курс, за яким буде укладено контракт, за умови, що банк котирує такі ставки продажу долара США: Дата виконання даного форвардного контракту є нестандартною, найближчими стандартними датами є: 14-те липня, на цю дату котирується одномісячний форвардний курс (контрактний період 30 днів), та 14-те серпня — двомісячний форвард (контрактний період 61 день). Період між датою спот та датою виконання контракту на ламану дату становить 42 дні. Розрахуємо премію: 32 –  (32 – 15)/(61 – 30) • (61 – 42)  22. Форвардний курс буде: 0,9535 + 0,0022 = 0,9557.

Форвардні контракти з правом вибору дати

Залежно від умов виконання форвардні контракти бувають двох видів: фіксовані та з правом вибору дати. Фіксовані угоди (fixed forward) — це контракти, в яких дата виконання твердо обумовлена між банком та клієнтом і не може бути змінена (крім випадків, коли дата валютування припадає на вихідний або святковий день). Такі контракти укладаються, коли клієнту відома точна дата платежу за експортною чи імпортною угодою. Але буває й так, що клієнт не може точно знати дату платежу. Тоді банк пропонує своїм клієнтам послугу, яка називається форвардний контракт з правом вибору дати, або форвардний опціон. Угода з правом вибору, або форвардний опціон (option forward), — це контракт, який дає клієнту право купити або продати іноземну валюту у будь-який день між двома датами, що зазначені в контракті. Проте клієнт не може уникнути виконання контракту: операція щодо здійснення купівлі/продажу валюти обов’язково має бути здійснена не пізніше дня закінчення контракту. Для того щоб розрахувати форвардний курс за контрактом з правом вибору дати, розраховуються форвардні курси на початок та кінець контрактного періоду і з них вибирається той, що є більш вигідним для банку (якщо за контрактом банк купує валюту котирування, то курсом контракту буде вищий з двох курсів, якщо продає — нижчий, при купівлі банком базової валюти курсом контракту буде нижчий, при продажу — вищий курс). Приклад. Клієнт-імпортер має протягом вересня розрахуватися за відвантажену продукцію, для цього йому потрібно буде купити долари США за євро, але він не знає точної дати відвантаження та точної дати платежу. Клієнт звернувся до банку 2-го серпня з проханням покрити платіж форвардним контрактом. У цьому разі доцільно використати форвардний контракт з правом вибору дати. На 2-ге серпня банк котирує такі форвардні курси. Банк укладає одномісячну форвардну угоду на продаж долара за курсом 0,9548, а на двомісячну — 0,9570. Форвардний контракт з правом вибору на продаж банком доларів США буде укладено за курсом 0,9548. Термін угоди позначається як 1/2 (тобто між одним та двома місяцями з дати укладення). Таким чином, клієнт одержить право придбати долари США за євро за курсом 0,9548 у будь-який день між 4-м вересня та 4-м жовтня. Якщо платіж має бути здійснений між датою укладення та певною датою у майбутньому, то курс угоди вибирається з курсу спот та форвардного курсу на закінчення контрактного періоду. Повернемося до попереднього прикладу: так, якщо платіж має бути здійснений протягом серпня, то банк вибирає між курсом спот 0,9530 та місячним форвардним курсом 0,9548. Контракт буде укладено за курсом 0,9530.