Модель економічного зростання Модель Ромера
Умови моделі: в ек-ці є сектор R&D, який продукує нові технології і збільшує запас нових знань; усі ресурси сусп-ва розподіляються між сектором знань і всієб іншою ек-кою, яка відноситься до 2-го сектору, що використовую знання і технології 1-го сектору і створює кінцеві продукти. Використовуються 2 виробничі ф-ції.
- частка капіталу від заг.
капіталу, що має ек-ка, який використовується
для в-ва кінцевих товарів.
- частка капіталу, що припадає на сектор
R&D;
- обсяг технологій та ідей R&D;
- частка праці, що припадає на звичайний
сектор;
-
частка праці, що припадає на сектор R&D;
та
- екзогенні чинники.
b – коефіцієнт залежності
обсягу в-ва сектору від поєднання праці
та капіталу.
- раніше досягнутий технологічний
рівень.
Розмір фіз. капіталу залежить
від схильності до заощаджень:
n – темп приросту населення. Продукт, який сектор R&D передає звичайному сектору - це патенти. Передача цих патентів здійснюється на ринкових засадах. При нормальному функціонуванні ринку патентів велика роль належить державі.
Модель Фея-Раніса
Пояснює механізм ек. зростання для країн, що розвиваються.
Дуалістичні моделі – моделі принаймі 2-секторної ек-ки, бо остання є неоднорідною у країнах, що розвиваються.
Особливість дуалізму: ек-ка складається з ринкових і доринкових форм госп-ня; у доринкових секторах ек-ки доходи формуються не за принципом «дохід = МР»; доринкові сектори стають джерелом первісного нагромадження капіталу, а значить і зростання ринкового сектору, а потім і всієї ек-ки.
Таким чином формується особливий тип зростання – зростання, що само підтримується.
Суть моделі: в ек-ці є сектор с/г в-ва, якому властива обмеженість земельних ресурсів, незмінність технологій, стабільно високі темпи зростання населення та надлишок трудових ресурсів.
N – аграрні трудові ресурси;
- ф-ія інтенсивності нововведень в
аграрному секторі, що залежить від між
секторної торгівлі та визначається
рухом промислових товарів в с/г
секторі. Показник інтенсивності взаємодії
є співвідношення цін на с/г
і промислову продукцію. Якщо взаємодія
низька, то ціни на промислову продукцію
вищі, ніж на с/г.
трудові ресурси з аграрного сектору
поступово перетікають у промисловий.
F – рівень технологічних нововведень.
Механізм ек. зростання в дуалістичній ек-ці охоплює 3 етапи: 1) у с/г надлишок робочої сили; з.п. незмінна і не залежить від продуктивності (інституційна з.п., орієнтована на прожитковий мінімум), MPL=0; 2) надлишкове с/г населення тікає у промисловість, тому MPL поступово стає більшим 0; пропозиція робочої сили у с/г зменшується, при незмінному попиті з.п. зростає; 3) дуалізм стирається і починається нормальний само відтворювальний розвиток ек-ки.
Тема 8. Модель зростання за участі держави t→s’→I’→k→y Умова Рамсея-Касса-Купманса
Один з варіантів введення t у модель зростання. Суть: визначення проблеми зростання під кутом зору досягнення оптимального обсягу споживання на душу населення. Зміст: U(C)=(C1-θ)/(1-θ); U(C)- корисність за споживання; (1-θ)- еластичність корисності за споживання; θ – показник обернений до еластичності заміни споживання вільним часом; θ=1/σ =1/E, σ – к-т заміщення. Δk= y(k)-c-(δ+n)k, y(k)- продукт на душу населення; (δ+n)- амортизування- гранично необхідне заміщення зношеного капіталу з врахуванням приросту населення.
Правило Рамсея: Δc/c=(r-ρ)*(1/θ)=σ*(r-p), Δc/c- оптимальний приріст споживання; r - % ставка фінанси ринку; ρ – суб’єктивне дисконт ставка (відображу суб’єктивні переваги споживача щодо поточного споживання перед майбутнім). g*=(r+ρ)*(1/ θ)=σ*(r-t-ρ), g*- оптимальний темп приросту, що забезпечує оптимальний приріст споживання.
MPK=(σ+n+g) Оптимальний темп зростання може збільшитись за рахунок зростання ставки % і за рахунок зменшення податкової ставки та дисконтної ставки, переваг поточного споживання над майбутнім. Більш конкретний підхід: уведення у модель зростання певних впливових чинників пов’язаних з інструментом державного регулювання, крім t.
Модель Барро-Сала-і-Мартіна –вводить в аналіз поняття суспільних благ.
Припущення:1. ефекти зростання досягається за рахунок перерозподілу частини ВВП через державний бюджет за рахунок цих коштів створюють суспільні блага, які самі по собі мають зовнішні екстерналії у вигляді вищих темпів зростання; 2. держава робить закупки, створює суспільні блага, які потім розподіляє між приватними виробниками. (пр. дороги, мережі, законодавство). Такі суп блага втілюються у вищих показниках продуктивності. 3. державний бюджет збалансований. Суть: в ЕК-ці завжди можна вибрати такий t, коли найбільші темпи зростання.
