96. Ідеологічна реакція в Україні у повоєнний період (1945 – початок 50-х р. Хх ст.).

Із закінченням війни сталінське керівництво різко змінило акценти в нац.-культурній політиці, особливо в Україні. Те, що ще вчора заохочувалось у пропагандистських цілях, видавалось героїчним і позитивним з історичного минулого українського народу (героїзм і нескореність козацтва, військовий і державницький хист Б. Хмельницького, визвольні мотиви української класичної літ. і мистецтва тощо), тепер оцінювалось не інакше як спроби буржуазно-націоналістичної ідеалізації минулого, рецидиви хвильовизму, шумськізму, скрипниківщини, петлюрівщини і мазепинства. Водночас новий курс супроводжувався певним перебільшенням ролі російської культури, відродженням імперської психології та великодержавного шовінізму. Ця лінія викликала ще більший опір з боку національне-патріотичних сил, особливо ОУН-УПА, а також національне свідомої інтелігенції, творчої молоді, що спричинило посилення ідеологічного терору та репресій на ниві культурно-нац.го відродження.

Саме на тлі цих подій і сформувався ідеологічний рух, що на меті мав відродження культурного надбання укр. нар. та його примноження шляхом створення нових творів, що мали віддзеркалювати тогочасну ситуацію та її вплив на формування укр. самосвідомості…

Провідником сталінської репресивної політики в культурно-науковій та літературно-мистецькій сфері став головний на той час ідеолог партії А. Жданов, а після його смерті М. Суслов. Так звана "жданівщина" означала справжню війну творчості інтелігенції, нац.-патріотичним силам, стратегія якої була сформульована в цілому ряді постанов ЦК ВКП(б) і продубльована відповідними рішеннями ЦК КП(б)У.

97. Україна в системі міжнародних відносин (1945 – початок 50-х р. Хх ст.)

Укр. дипломатія була досить активною: в липні 1946р – Паризька мирна конференція; у лютому 1947р. – підписує мирні договори з Італ., Румун., Угорщ., Болгар., Фінляндією; 1948 – Дунайська конференція(проти привілейованого стану в цьому регіоні не дунайських держав США, Англ., Франц.); у розпал холодної війни представники УРСР ввійшли до ради миру… В своїй політиці УРСР дотримувалась точки зору СРСР і тому не могла самостійно вирішувати певні політичні питання щодо міжнародної співпраці з іншими країнами без відомості центру.

98. Роль України в організації оон. Зовнішньополітична діяльність України у повоєнний період

4 березня 1944р. Верховна Рада УРСР прийняла закон про утворення Народного комісаріату закордонних справ республіки. Вийшовши після тривалої перерви на міжнародну арену, Україна невдовзі стала одним із засновників і перших членів ООН. Це зумовлено кількома чинниками, за роки війни зросли міжнародний вплив та авторитет України, яка не лише витримала ворожий тягар, а й зробила вагомий внесок у боротьбі проти німецько-фашистської експансії. В серпні 1944р на конференції, де обговорювалися проекти створення ООН, представник СРСР вніс пропозицію вважати 16 рад. республік членами-засновницями ООН, але вона була дипломатично відхилена і, лише після певних поступок з боку Сталіна, США та Англія підтримали пропозицію рад. уряду щодо прийняття УРСР та БРСР у члени ООН. Тож боротьба за голоси в ООН – це одна з головних причин відновлення прав зовнішнього представництва України.

Укр. дипломатія була досить активною: в липні 1946р – Паризька мирна конференція; у лютому 1947р. – підписує мирні договори з Італ., Румун., Угорщ., Болгар., Фінляндією; 1948 – Дунайська конференція(проти привілейованого стану в цьому регіоні не дунайських держав США, Англ., Франц.); у розпал холодної війни представники УРСР ввійшли до ради миру… В своїй політиці УРСР дотримувалась точки зору СРСР і тому не могла самостійно вирішувати певні політичні питання щодо міжнародної співпраці з іншими країнами без відомості центру.