- •Розділ 1. Політика і наука про політику
- •1. Політологія як наука.
- •2. Предмет, об’єкт, методи і функції політології.
- •3. Політика як суспільне явище.
- •1. Політологія як наука.
- •2. Предмет, об’єкт, методи і функції політології.
- •3. Політика – як суспільне явище.
- •Особливості та основні етапи політичних вчень
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована літеретура
- •Додаткова література
- •Розділ 2. Політична влада.
- •1. Сутність та природа влади. Основні концепції політичної влади.
- •2. Організація владних відносин у державі. Джерела та ресурси політичної влади.
- •3. Форми та види політичної влади.
- •4. Легітимність політичної влади та її типи.
- •Влада як явище
- •Ознаки та джерела політичної влади
- •Ресурси політичної влади
- •Типи державного правління за Арістотелем
- •Типологія політичної влади
- •Легітимність політичної влади та її види
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована літеретура
- •Додаткова література
- •Розділ 3. Політична система суспільства
- •1. Політична система суспільства: сутність та основні риси.
- •Політична система суспільства
- •2. Структура та функції політичної системи.
- •3. Типологія політичних систем.
- •4. Становлення та розвиток політичної системи України.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована літеретура
- •Додаткова література
- •1. Політичний процес: сутність та різновиди.
- •2. Політична діяльність: рівні, напрями, форми.
- •3. Ефективність політичного функціонування.
- •4. Політичні технології: поняття та класифікація.
- •5. Політичні рішення: сутність, технології прийняття та впровадження.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована літеретура
- •Додаткова література
- •Процес політичної соціалізації.
- •Політична участь як наслідок політичної соціалізації.
- •Причини та види політичної бездіяльності.
- •1. Процес політичної соціалізації.
- •2. Політична участь як наслідок політичної соціалізації.
- •3. Причини та види політичної бездіяльності
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована літеретура
- •Додаткова література
- •Розділ 6. Політичні еліти та політичне лідерство
- •1. Політичні еліти: поняття, теорії, типологія.
- •2. Природа політичного лідерства.
- •3. Типологія та функції політичного лідера.
- •За ставленням до політичної системи:
- •4. Механізми політичного лідерства.
- •Системи рекрутування політичих лідерів
- •Типологія політичних еліт
- •Класифікація політичного лідерства
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована літеретура
- •Додаткова література
- •Розділ 7. Політична свідомість
- •Сутність політичної свідомості та фактори її формування.
- •Структура та функції політичної свідомості.
- •Рівні та типи політичної свідомості.
- •1. Сутність політичної свідомості та фактори її формування.
- •2. Структура та функції політичної свідомості.
- •3. Рівні та типи політичної свідомості.
- •Сутність, зміст та специфіка політичної системи
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована літеретура
- •Додаткова література
- •Розділ 8. Політична культура суспільства.
- •1. Основні підходи до визначення змісту політичної культури суспільства.
- •2. Структура та функції політичної культури.
- •3. Рівні та типи політичної культури.
- •4. Політична культура України.
- •Функції політичної культури
- •Рівні політичної культури
- •Структура політичної культури
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована літеретура
- •Додаткова література
- •1. Суб’єкти політики: поняття, типологія, функції.
- •2. Форми політичної взаємодії суб’єктів політики.
- •1. Суб’єкти політики: поняття, типологія, функції.
- •2. Форми політичної взаємодії суб’єктів політики.
- •Поняття суб’єкта і об’єкта політики
- •Функції політичного конфлікту
- •Розділ 10. Політичні партії: сутність, типологія, функції.
- •Сутність, передумови виникнення та ознаки політичних партій.
- •Функції політичних партій.
- •Типологія політичних партій.
- •1. Сутність, передумови виникнення та ознаки політичних партій
- •2. Функції політичних партій.
- •3. Типологія політичних партій.
- •Типологія політичних партій
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована літеретура
- •Додаткова література
- •Розділ 11. Сутність і різновиди партійних систем.
- •Поняття та типологія партійних систем.
- •Зародження, розвиток та особливості партійної системи України.
- •1. Поняття та типологія партійних систем
- •2. Зародження, розвиток та особливості партійної системи України
- •Типологія партійних систем
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована літеретура
- •Додаткова література
- •Розділ 12. Виборчий процес і виборчі системи
- •1. Вибори як елемент демократії.
- •2. Типологія виборів.
- •За територіальною ознакою:
- •За часом проведення:
- •За об’єктом обрання:
- •За правовими наслідками:
- •3. Виборчий процес: поняття і стадії.
- •4. Демократичні принципи виборів.
- •5. Виборчі системи: суть, різновиди, переваги та недоліки.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована літеретура
- •Додаткова література
- •Розділ 13. Держава як основний елемент політичної системи.
- •1. Суть та ознаки держави.
- •2. Теорії походження держави.
- •Основні теорії походження держави
- •3. Функції держави.
- •4. Структура, різновиди та парадигми держави.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована літеретура
- •Додаткова література
- •Розділ 14. Правова держава та громадянське суспільство
- •Поняття та основні принципи правової держави.
- •Громадянське суспільство: сутність, функції та структури.
- •1. Поняття та основні засади правової держави.
- •2. Громадянське суспільство: сутність, функції та суб’єкти.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована літеретура
- •Додаткова література
- •Розділ 15. Форма держави
- •1. Форма держави: поняття та складові елементи.
- •2. Форма державного правління.
- •2.1. Монархічна форма правління.
- •2.2. Республіка як форма правління.
- •3. Державно-територіальний устрій.
- •Форма держави та її складові
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована літеретура
- •Додаткова література
- •Розділ 16. Демократія та демократичні політичні режими.
- •1. Поняття про демократію. Античне і сучасне розуміння демократії.
- •2. Політичні принципи демократії.
- •3. Концепції демократії.
- •4. Основні ознаки демократичного політичного режиму.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована літеретура
- •Додаткова література
- •Розділ 17. Недемократичні політичні режими
- •1. Тоталітаризм – політичний феномен хх століття.
- •2.Сутність, особливості, ознаки авторитаризму та різноманітність його форм.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована літеретура
- •Додаткова література
- •Розділ 18. Система державного правління в україні.
- •1. Процес становлення української незалежної держави.
- •2. Конституційні засади розбудови системи державного правління в Україні.
- •2.1. Структура та повноваження Верховної Ради.
- •2.2. Конституційний статус Президента України.
- •2.3. Кабінет Міністрів: процедура формування та повноваження.
- •2.4. Судова влада.
- •3. Особливості системи місцевого самоврядування в Україні.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована літеретура
- •Додаткова література
- •Розділ 19. Зовнішня політика держави та міжнародні відносини
- •1. Зовнішня політика держави та міжнародні відносини: сутність та види.
- •2. Принципи та суб’єкти міжнародних відносин.
- •3. Міжнародні конфлікти: поняття, причини та шляхи їх врегулювання.
- •4. Україна в системі міжнародних відносин.
- •Питання для самоконтролю
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Розділ 20. Історія політичної думки україни
- •1. Політична думка Київської Русі.
- •2. Українська політична думка XVI – початку XVII ст.
- •3. Політичні ідеї періоду козацько-гетьманської держави.
- •4. Політична думка України хіх – початку хх ст.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована літеретура
- •Додаткова література
- •Словник термінів
2. Зародження, розвиток та особливості партійної системи України
Політичні партії в України – це сукупність організованих політичних об’єднань на основі спільності інтересів та політичних переконань, які разом з державою та за її допомоги, прагнуть брати участь у політичному житті, керівництві суспільними справами. Політичні партії України є доволі молодим політичним інститутом і перебувають у процесі становлення. Вони: 1) відіграють ключову роль у встановленні і функціонуванні представницької демократії; 2) виступають посередником між державою і суспільством; 3) виконують функцію механізму саморегуляції соціуму; 4) беруть активну участь у процесі кадрового забезпечення державного апарату. Завдяки цьому стає можливим усвідомлення інтересів соціальних груп, а також їхнє вираження через засоби масової інформації, виявлення основних вимог, політичних претензій, проблем класового, національного, регіонального характеру, складання державних програм та коригування напрямків державної політики.
До основних критеріїв характеристики політичних партій в Україні належать: ідеологія, політична платформа, організаційна структура, методи діяльності, соціальна база та електорат, політичне лідерство і функції політичних партій.
Необхідно підкреслити, що формування і розвиток політичних партій відбуваються в складних умовах. Мова йдеться про глибоку економічну кризу, крах суспільних ідеалів, загострення соціальної напруженості і як результат, девальвацію демократичних цінностей серед значної частини населення, а також її байдужість до політики і політиків. Такі обставини призвели до того, що жодна політична партія в Україні не має переважаючого впливу в загальнонаціональному масштабі. Причинами цього явища є: 1) наявність старої соціальної структури, яка все ще перебуває у стані трансформації, коли нові соціальні верстви ще остаточно не виокремились через недостатні економічні мотиви і стимули їх консолідації; 2) серед населення все ще існує негативне ставлення до самого терміну „партія”, спричинене антидемократичною і багаторічною діяльністю КПРС; 3) через зниження рівня життя, а також зубожіння значної частини населення України з’явилась зневіра до демократичних інституцій, у тому числі і політичних партій; 4) більшість політичних партій мають доктринальний характер, які намагаються нав’язати суспільству нову модель соціального розвитку, без врахування особливостей посттоталітарного суспільства. Разом з тим партійний плюралізм здійснює регулюючий вплив на суспільно-політичне життя, сприяє розвитку громадянського суспільства і усвідомленню окремими соціальними групами своїх інтересів і прагнень.
У політичному житті сучасної України існує п’ять основних напрямків диференціації політичних партій. Вони визначаються їхнім ставлення до: 1) ідеї державної незалежності; 2) історії перебування України у складі Росії і СРСР; 3) сучасної Росії і СНД; 4) форми державного устрою, організації влади і політичного режиму; 5) цілей, форм і методів проведення ринкових реформ. За таких умов, очевидно, що класифікація „ліві - прав” не може чітко спрацьовувати в суспільстві, де не досягнуто консенсусу з принципових питань його розвитку.
На основі такої класифікації, можна виділити чотири основні ідеологічні напрямки: 1) націонал-радикальний; 2) націонал-демократичний; 3) ліберально-центриський; 4) соціал-комуністичний. Головним спрямуванням діяльності націонал-радикалів та націонал-демократів є ідея розбудови української незалежної держави, якій підпорядковуються всі інші сфери суспільного життя (економічна, духовна, соціальна, моральна тощо). До націонал-радикалів належить Українська Національна Асамблея -Українська націоналістична самооборона (УНА-УНСО), Конгрес українських націоналістів (КУН), ВО «Свобода» та ін. Головним для націонал-радикалів є розбудова незалежної Української держави, а державотворчим ідеям вони підпорядковують усю свою діяльність, використовуючи радикальні методи досягнення своїх цілей. До націонал-демократів можна віднести Народний Рух України, Українську республіканську партію, Демократичну партії України, Українську селянську демократичну партію, Християнсько-демократичну партію України та ін. До партій ліберально-центристського політичного спрямування належать Ліберальна партія Україна, Народно-демократична партія, Аграрна партія України. До політичних партій соціал-демократичного спрямування належать Комуністична партія України, Соціалістична партія України, Селянська партія України, Прогресивна соціалістична партія України.
Загалом сучасну партійну систему в Україні можна розглядати за певними періодами її становлення:
перший період української багатопартійності - опозиційно-переддержавний, що хронологічно охоплює відрізок часу від утворення перших сучасних українських партій (осінь 1989 року) до юридичного визнання статусу самостійності України (1 грудня 1991 року). Він характеризувався такими ознаками: система ідеологічного забезпечення всіх партій та їхнє ідейне кредо були значною мірою уніфіковані; самоідентифікація партійних структур у політичному спектрі відбувалась за периферійними позиціями; підходи різних політичних сил були однотипними у вирішенні тогочасних проблем державотворення, соціально-економічного устрою суспільства, релігійних, культурологічних тощо; програми політичних партій носили загально-декларативний характер;
другий період (кін. 1991 р.) розпочався з проголошення самостійності Української держави. Політичні партій стають ще недосконалими суб'єктами політичної системи, маючи в своєму розпорядженні тільки попередні програми без механізмів їх реалізації. У цьому періоді сформувався тип партійної системи, яка мала елементи мультипартійності (значної кількості партій) та крайньої поляризованості;
третій період характеризувався концентраціюю зусиль політичних партій на підготовці до виборчої кампанії з метою поширення свого впливу на законодавчий процес в Україні.
сучасний етап можна окреслити як період партійної трансформації, який супроводжується об’єднавчим процесом серед політичних партій на основі ідеологічних та політико-економічних концепцій.
Більшість сучасних українських партій знаходяться в процесі становлення і не мають політичного досвіду. Сьогодні в Україні склалась парадоксальна ситуація, коли політичних партій налічується півтора сотні, але жодна з них не має достатнього впливу в загальнодержавному масштабі. Вони ще не стали міцними організаціями, які б могли виражати й захищати інтереси різних верств населення. Аналіз програмних положень партій свідчить, що більшість з них ще не виробили потужної концепції, спрямованої на стабілізацію суспільства та вихід його з кризи, а також перспектив щодо розвитку України. Можна стверджувати, що партійна система в Україні поступово еволюціонувала від атомізованої до поляризованої і поступово набуває ознак двоблокової. Важливим елементом розвитку політичних процесів в Україні має стати завершення правового оформлення багатопартійності – прийняття відповідних нормативних актів. Державні інститути повинні цілеспрямовано, активно впливати на розвиток багатопартійності, сприяти становленню партій та суспільно-політичних організацій України.
Схема 11.1.