4. Основні ознаки демократичного політичного режиму.

Важливим критерієм зрілості суспільства є ступінь його демократичності. Держави з демократичними політичними режимами займають пріоритетне місце у сучасному світі і привертають до себе увагу високим ступенем правової захищеності особи, реалізацією прав і свобод людини й громадянина, верховенством закону, високим рівнем економічного та соціального розвитку. Варто наголосити, що невід"ємною складовою сучасного світового процесу є крах тоталітарних й авторитарних режимів, трансформація недемократичних суспільств перехід на демократичний шлях розвитку

Багатоманітність трактувань демократії, різноманітність теорій та концепцій демократії не заперечують наявності спільних рис та ознак, що характеризують сучасну демократію як політичний режим.

Охарактеризуємо основні ознаки демократичного політичного режиму.

1.Визнання суверенності народу, який є єдиним джерелом політичної влади у суспільстві.

Народний суверенітет реалізується через пряме народовладдя – безпосередню участь громадян у розробці і прийнятті політичних рішень (народні ініціативи, референдуми, плебісцити) та через представництво – участь громадян у виборах та делегування владних повноважень представницьким і виконавчим структурам.

2.Виборність найважливіших органів державної влади. В демократичних суспільствах влада народжується тільки з виборів. Уряд утворюється, відправляється у відставку, періодично змінюється безпосередньою волею виборців або обраним ними представницьким органом.

3.Проведення регулярних, загальних, чесних і конкурентних виборів. Тобто вибори відбуваються через визначені законом періоди часу (регулярність виборів), в них беруть участь усі групи населення (загальність). Чесність виборів забезпечується рівними фінансовими можливостями; однаковим доступом до ЗМІ; громадським контролем за перебігом виборів та підрахунком їх результатів тощо. Конкуренція виборів забезпечується наявністю багатопартійної системи, гарантованими можливостями для політичних партій, громадських організацій, груп і окремих громадян вільно виставляти і підтримувати своїх кандидатів та контролювати хід голосування і підрахунку голосів.

4.Конкуренція політичних сил не лише під час здобуття влади, але й при її здійсненні. Принцип конкурентності і змагальності політичних сил при здійсненні влади забезпечується через легалізацію політичної опозиції.

5.Реалізація принципу політичного й ідеологічного плюралізму. Суттєвими ознаками політичного й ідеологічного плюралізму є: багатоманітність соціальних і політичних інтересів; багатопартійна система; альтернативність політичних поглядів і дій у межах загальних цінностей і законності; можливість зміни еліти через вільну політичну боротьбу; розподіл влад тощо.

6.Реалізація принципу компромісу та консенсусу — невід"ємні ознаки демократичного політичного режиму.

7.Висловлене через вибори волевиявлення більшості та прийняття політичних рішень волею більшості при повазі інтересів і прав меншості. Права меншості захищаються демократичними законами та політичними інститутами держави.

8.Гарантія прав і свобод людини, правова захищеність індивіда, пріоритетність прав людини над правами держави.

9.Широке громадянство і достатньо високий рівень участі населення в політиці, що забезпечує стабільність демократії, сприяє подоланню відчуженості народу.

10.Відповідальність влади перед народом та існування механізмів громадського контролю.

11.Вільні незалежні засоби масової інформації, які гарантують об"єктивність, альтернативність інформації.

12.Розвинене громадянське суспільство, функціонування якого забезпечується діяльністю добровільних і автономних асоціацій, існуванням розвинутих секторів економіки, вільних від прямого державного втручання.

13.Відносини між народом і обраними ним представниками базується на основі контролю (переважно електорального), довіри, можливості громадян відкрито висловлювати та виражати свій протест. Форми протесту можуть бути найрізноманітнішими: демонстрації, пікети, страйки, марші протесту, петиції, тощо.

14.Існування інституту поділу влади. Влада в демократичній державі децентралізована і поділяється на законодавчу, виконавчу та судову.

15.Верховенство закону у всіх сферах суспільного життя – невід"ємна ознака демократичного політичного режиму.

Отже, демократичний політичний режим – це спосіб функціонування політичної системи суспільства, система засобів і методів здійснення політичної влади, що базується на визнанні народу джерелом влади та передбачає його активну участь у вирішенні державних і суспільних справ.

Таблиця 16.1.

Основні відмінності між античною та сучасною демократією

АНТИЧНА ДЕМОКРАТІЯ	СУЧАСНА ДЕМОКРАТІЯ
Античний поліс (місто-держава)	Національна держава
Пряма демократія (безпосередня участь громадян у прийнятті рішень)	Представницька демократія (делегування повноважень обраним представникам народу, які виражають його інтереси і приймають рішення).
Маломасштабна демократія, що поширюється тільки на „місто-державу” (античний поліс)	Демократія що поширюється на складні і необмежені за розмірами національні чи багатонаціональні держави.
Моністичне уявлення про суспільний інтерес та його гармонійне поєднання з інтересами особи.	Визнання множинності інтересів і можливості виникнення конфліктів як норми суспільного життя.
Одностайність у прийнятті рішень; засудження фракційності, застосування остракізму, як засобу покарання „незгодних”, "вільнодумців".	Політичний плюралізм; поєднання прав більшості при прийнятті рішень з захистом прав меншості та окремого індивіда на власну позицію.
Особа „розчиняється” в громаді, її свобода ототожнюється з членством у громаді.	Визнання автономності особи і захист її персональних прав.