- •Сутність міжнародних інвестицій. Їх класифікація.
- •Особливості оподаткування інвестиційних операцій на міжнародному ринку.
- •Труднощі, що супроводжують інвестування на ринку міжнародних інвестицій.
- •Цілі міжнародних інвестиційних компаній.
- •Цілі міжнародного інвестування на ринку реальних інвестицій.
- •Якою має бути зовнішньоекономічна стратегія держави.
- •Етапи розвитку мід компаній.
- •Сутність та мета лізингу.
- •Типи лізингових контрактів.
- •2.1 Якими є загальні особливості інвестування у звичайні акції?
- •2.2 Як класифікують звичайні акції?
- •2.4 Якими є основні стратегії інвестування у звичайні акції? -Стратегія довгострокового володіння
- •2.5 У чому полягає сутність основних видів облігацій?
- •2.6 Що ви знаєте про державні та муніципальні облігації?
- •2.8. У чому полягає сутність розписки як інструмента
- •2.9. Поясніть структуру ринку цінних паперів (на прикладі ринку сша)
- •2.10. Яким вимогам повинні відповідати компанії, щоб бути представленими на біржі nyse та в системі nasdaq.
- •1.1.Сутність міжнародних інвестицій. Їх класифікація.
Труднощі, що супроводжують інвестування на ринку міжнародних інвестицій.
Психологічні бар’єри – незнання економіки, політики й культури інших країн, зокрема, нац. мови, а також методів торгівлі на фін ринках, порядку звітності і т.д. Інституціональні інвестори часто здійснюють свої міжнародні інв-ції через брокерів відповідних нац. ринків.
2.Інформ труднощі – складність отримання інфо про іноз ринки та емітентів з таким же ступенем вірогідності, як і про учасників нац. ринку. Проте амер, яп, деякі європ брокери надають також інфо про очікувані прибутки компаній і навіть рекомендують інвесторам компанії системи, які діють в реальному часі.
3.Юридичні складнощі – пов’язані з розміщенням капіталу та його поверненням разом з отриманим прибутком у свою країну, включаючи особливості оподаткування.
4. Додаткові витрати – трансакційні витрати (більш високі комісійні посередникам на іноз ринках, більш висока плата за оформлення угод, більш висока зар плата керівникам портфелів міжнародних інвестицій).
Цілі міжнародних інвестиційних компаній.
Міжн. інв-її пов’язані з тим,ю що дозволяють отримати більш високу якість, велику прибутковість портфелю, з меншим ризиком в порівнянні з чисто нац. інвестиціями.
Цілі міжнародних інвестиційних компаній:
Розширення вир-ва, збільшення прибутку через освоєння нових ринків за кордоном.
Досягнення економії в масштабах вир-ва.
Збільшення прибутку за рахунок використання порівняльних переваг інших країн.
Збільшення валютних ресурсів фірми.
Цілі міжнародного інвестування на ринку реальних інвестицій.
Обхід тарифних митних та низки нетарифних протекціон. бар’єрів.
Використання різниці щодо вартості ресурсів у різних країнах, в т.ч. використання різниці стосовно витрат вир-ва.
Підвищення конкурентоспроможності й більшої активності , ніж у випадку зовн торгівлі, входження на ринки.
Вивезення капіталу не лише в обхід митних бар’єрів, але й з метою одержання виграшу порівняно з нац. фірмами у сфері оподаткування.
Отримання допомоги стосовно налагодження випуску техн. складової продукції.
Разове отримання нових технол. у розрахунку на їхнє постійне постачання.
Вирішення проблем навчання нац. кадрів.
Отримання фін вигоди порівняно з імпортом товарів та іноз кредитів.
Якою має бути зовнішньоекономічна стратегія держави.
В залежності від того, обмежує чи стимулює держава ввезення (вивезення) товарів, інвестицій, розрізняють 4 види зовнішньекон стратегії держави:
1.стр. ізоляції - вилучення держави зі світових госп зв’язків. Проводиться винятково з політичних чи ідеологічних міркувань. Економічно не виправдана.
2.стр.протекціонізму – захисту внутр. ринку від іноз конкуренції. Приймається під тиском нац. підприємців, якщо нац. вир-во неконкурентоспроможне. Основний прийом протекціонізму – підвищення мит на імпорт аналогічних товарів.
3.Вільна торгівля – зменшення до мінімуму обмежень у зовнішній торгівлі. Як правило, здійснюється країнами, що лідирують на ринку і не побоюються підриву конкурентоспроможності своїх товарів.
4.стр. наповнення дефіцитного ринку – «протекціонізм навпаки». Ефективна тільки у випадку дефіцитного національного ринку.