8. Причини та наслідки революції 1917 року та громадянської війни в росії

Мета: з’ясувати причини та наслідки Лютневої революції в Росії, висвітлити її перебіг; проаналізувати політику Тимчасового уряду, схарактеризувати політичні наслідки революції; з’ясувати причини приходу до влади більшовиків, охарактеризувати політику «воєнного комунізму»; висвітлити причини, перебіг та наслідки громадянської війни;

формувати вміння аналізувати історичні події, визначати роль особистості в історії, працювати з історичними документами;

показати згубність громадянської війни для всього російського суспільства.

Тип заняття: засвоєння нових знань і вмінь

Література

1. Полянський П.Б. Всесвітня історія. 10 клас. – с. 90-96 с. 96-102

2. Бердичівський Всесвітня історія 10 кл. – с.219-224 с.225-230

Структура заняття

1. Організаційний момент

2. Актуалізація опорних знань та вмінь.

3. Вивчення нового матеріалу;

1. Причини революції

2. Падіння монархії

3. Росія за Тимчасового уряду

4. Підготовка та здійснення перевороту

5. Причини перемоги більшовиків

6. Перші перетворення радянської влади

7. Система органів влади та управління більшовиків

8. Причини громадянської війни

9. Періодизація і основні події війни

10. Причини перемоги більшовиків

11. Наслідки громадянської війни

4. Підсумки уроку

5. Домашнє завдання

1. Організаційний момент

2. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів

• Якими були наслідки першої світової війни для економічного та політичного розвитку Росії?

• Як ви вважаєте, з чим пов’язане поширення в Росії продовольчої кризи н початку 1917 р.?

• Назвіть основні події в Росії початку ХХст.

3. Вивчення нового матеріалу

1. Причини революції

• Соціально-економічна криза

• Погіршення становища участю імперії в Першій світовій війні

• Невирішеність аграрного питання

• Невдоволення монархічним самодержавним режимом

• Безправ’я неросійських народів імперії

• Ріст хабарництва серед чиновників

• Відсутність влади у Державної думи

2. Падіння монархії

23 лютого 1917 року – страйк робітників Путилівського заводу, викликаний погіршенням продовольчого постачання і локаутом

24 лютого 1917 – страйком у Петрограді охоплено понад 200 тис.чол.

25-26 лютого – перетворення страйку на загальний, висунення політичної вимоги «Геть царат!», перехід на бік страйкуючих солдат Петроградського гарнізону

27 лютого 1917 – повстання Волинського, Павловського, Литовського, Преображенського полків; створення з ініціативи меншовиків Петроградської Ради на чолі з М.Чхаїдзе і О.Керенським; створення Тимчасового комітету Державної Думи на чолі з М.Родзянко

2 березня 1917 р. зречення престолу Миколою ІІ; формування Тимчасового уряду на чолі з князем Г.Львовим.

3. Росія за Тимчасового уряду

• Скасовано смертну кару

• Проголошено амністію

• Свобода совісті, ліквідація релігійних, етнічних, станових обмежень

• Рівність жінок у павах із чоловіками

• Виборні комітети в армії

• Розроблено закон про вибори до Установчих зборів

• Прийнято закон про місцеве самоуправління

• Незалежність судів та суддів

• Ліквідовано «Спеціальні суди»

• 8-годинний робочий день

• підвищення заробітної плати

• створення арбітражні суди для вирішення трудових конфліктів

• Прийнято закон про профспілки

• Прийнято закон про кооперативи

• Аграрна реформа – передача землі тим, хто її обробляє

• Створення головного земельного комітету

Перший склад (02.03 – 05.05.1917)

Голова – Георгій Львов

Склад - кадети, октябристи, прогресисти, позапартійні

Діяльність – демократичні реформи, підтримка рад робітничих, селянських та солдатських депутатів

Причина кризи – нота членів уряду кадета Мілюкова про продовження участі у війні

Другий склад (05.05.1917 – 24.07.1917)

Голова – Георгій Львов

Склад – кадети, есери, меншовики діяльність

Діяльність:

• Провал наступу на фронті

• Придушення червневого перевороту більшовиків за передачу влади радам

• Ліквідація двовладдя

• Переслідування більшовиків, Леніна

Причина кризи – розбіжності в уряді, липневі події 1917 р.

Третій склад (24.07.1917 – 25.09.1917)

Голова – Олександр Керенський

Склад – есери, меншовики, кадети

Діяльність:

• Скликано Державну раду

• Корніловщина (спроба військового перевороту під проводом генерала Л.Корнілова у серпні 1917 р.)

• Здача Риги німцям

• Підготовка до Установчих зборів

Причини кризи – Розбіжності між Керенським та Корніловим

Четвертий склад (25.09.1917-25.10.1917 р.)

Голова – О.Керенський

Склад – есери, меншовики, кадети

Діяльність:

• Робота передпарламенту

• Підготовка до Установчих зборів

• Боротьба з господарчою кризою

• Спроба запобігти виступу більшовиків

Причина кризи – захоплення влади більшовиками