МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ,

МОЛОДІ І СПОРТУ УКРАЇНИ

Кафедра Українознавства

Контрольна робота

Тема: «Архітектор П.А. Ярославський»

Дисципліна: Історія української культури

Виконав

ст.гр. ПІ-12-2

Мерзлікін Кирило Михайлович

2012

ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………………….. 3

1 СТИСЛА БІОГРАФІЯ …………………………………………………………...

2 РОСІЙСЬКИЙ КЛАСИЦИЗМ …………………………………………………..

3 ВКЛАД МИТЦЯ В АРХІТЕКТУРУ ХАРКОВА ТА ОБЛАСТІ…….………….

4 ДЕЯКІ РОБОТИ АРХІТЕКТОРА

4.1 Покровська церква у Пархомовці……………………………………….

4.2. Введенська церква у Охтирці ………..…………………………………

4.3 Садиба у Старому Мерчику ……………………………………………..

ВИСНОВКИ ……………………………………………………………….………..

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………………….

ВСТУП

Петро Антонович Ярославський був першим харківським професійним архітектором. Він був автором планів забудови кількох міст у Слобідській Україні, цілого ряду архітектурних споруд на Харківщині, Сумщині, Чернігівщині, Новгород-Сіверщині.

Петро Ярославський багато в чому визначив архітектурний вигляд Харкова у наступному сторіччі. За більш, ніж 30 років, роботи губернським архітектором він приймав участь у складенні планів багатьох міст Харківського намісництва, розробив генеральні плани.

У даній роботі розглядається творчий шлях Петра Антоновича Ярославського – видатного слобожанського архітектора, який зробив великий внесок у розвиток архітектури Харкова, ставши родоначальником слобідсько-української школи классицистской архітектури.

1 Стисла біографія

Петро Ярославський народився у в Ахтирці у 1750 році. У 18 років Петро Антонович стає учнем «новопрібавочних класів» Харківського колегіуму. І.Саблуков в списку своїх перших учнів згадує і його ім'я.

Юнак, мабуть, виявляв схильність до архітектури, оскільки. ще з двома вихованцями прибавочного класів - М. Калиновським і П. Горленко - був спрямований у грудні 1773 р. до Москви «для грунтовного пізнання архітектури». Навчатися теорії і практиці П. Горленко, М Калиновський і П.Ярославський повинні були у академіка Василя Івановича Баженова.

Вихованці Харківського колегіуму потрапили до В. Баженову вже після урочистої закладки Великого Кремлівського палацу і могли познайомитися як з його кресленнями, так і з чудовою моделлю, на якій вчилися багато архітекторів. Більше року пробув П. Ярославський в Москві, освоюючи мистецтво зодчества. У лютому 1775 р. він просить дозволу повернутися, що, можливо, було пов'язано з вкрай напруженою обстановкою, викликаною опалою В. Баженова і необґрунтованим припиненням будівництва Великого Кремлівського палацу.

Після повернення до Харкова повністю присвячує себе архітектурі, як практиці, так і теорії. Багато в чому його зусиллями в Харківському колегіумі були відкриті «архітектурні класи».

З 1775 року Петро Антонович займав пост губернського архітектора, на якому знаходився до 1809 року.

Помер у 1810 році у Харкові.

2 Російський класицизм

Як архітектор-практик Петро Ярославський став родоначальником слобідсько-української школи класицистскої архітектури.

Тому для кращого розуміння напрямів та головних особливостей творчості архітектора необхідно розглянути класицизм як провідний стиль, у якому працював митець.

Кінець ХVІІ – поч.. ХІХ ст. характеризується в українській архітектурі значним зростанням обсягу будівництва, поширенням нового стилю – класицизму. Класицизм надавав усім містобудівельним заходам державного офіційного характеру. З другого боку в межах цього стилю якоюсь мірою виявились історично-прогресивні будівельно-архітектурні тенденції часу. Крім того, весь пластично-образний арсенал засобів класицизму ніс на собі відлиски античності й епохи Відродження, інтерес до яких знову посилився в епоху просвітительства. У своїх кращих зразках мистецтво класицизму несло важливі естетичні і виховні функції. Урочиста простота будинків, площ, вулиць зовні ніби підпорядковані, геометрії, несла в собі глибокі емоційні імпульси. Розвиток архітектури великою мірою зумовлюється прогресом будівельної техніки. В цей час поступового впроваджуються в будівництво металеві конструкції, проте, як і раніше поширене було дерев’яне будівництво.

В розвитку класицизму можна визначити три етапи: становлення стилю, зрілість і занепад.

Архітектура першого етапу відзначається переходом від барокко до класицизму, пошуками нових засобів художньої виразності, й новим підходом до ансамблевої забудови. За часів класицизму набуває значення відкритий характер композиції ансамблів площ, вулиць і окремих комплексів.

Основним досягненням другого етапу було створення великих ансамблів, а в архітектурі – застосування декоративного мистецтва для втілення значних художніх задумів.

На третьому етапі поширилося багатоповерхове будівництво, зростали промислові підприємства, учбові заклади. Занепад класицизму виявився також у відході від творчого розуміння й використання форм античності у пануванні канонів і штампів, у прояві електризму.

Кращі набутки зрілого класицизму знаходять підтримку, поширення у творчій практиці українських архітекторів та скульпторів.

Приклади класицизму в архітектурі міст україни можна побачити на малюнках нижче.

Палац Дедушкицьких, Львів

Старий контрактовий будинок, Київ

Будинок Стрельбицького С.І., Київ

Штаб поштамту, Полтава