- •Методичні вказівки
- •Розділ I.
- •Мета використання дерева відмов:
- •Верхня подія Зіткнення автомобіля з перешкодою на дорозі
- •Побудовадерева відмов (подій)
- •Якщо розглядати найбільш вірогідну причину зіткнення з даних причин найбільшу небезпеку представляють погані умови дороги 0,09, а також реакція водія, що запізнилася, 0,054.
- •Аналіз дій водія
- •Висновки
- •Рекомендована література для підготовки доповіді на семінар:
- •Вимоги до підготовки до семінарського заняття:
- •Завдання 2. Розрахунок навантажень, що створюються ударною хвилею при перекиданні устаткування
- •Завдання 3. Розрахунок навантажень, що створюються ударною хвилею при інерційному руйнуванні елементів устаткування
- •Практичне заняття «прогнозування можливої інженерної і пожежної обстановки» варіант завдання № 2
- •Прогнозування можливої інженерної обстановки при аварії на азс
- •Визначення ступеня руйнування під час вибуху
- •Прогнозування можливої пожежної обстановки при аварії на автозаправній станції
- •Оцінка пожежної обстановки:
- •Оцінка ступеня можливого ураження людей
- •Загальні висновки і рекомендації:
- •Медичні засоби захисту
- •Перевірка комплектності і справності засобів індивідуального захисту Засоби захисту органів дихання
- •Засоби захисту шкіри
- •Порядок дослідження комплектності і справності протигаза цп-5
- •Визначення розмірів засобів індивідуального захисту Порядок визначення розмірів протигазів:
- •Порядок визначення розмірів засобів захисту шкіри:
- •Практичне заняття «радіаційна безпека» виявлення радіаційної небезпеки
- •Оцінка радіаційної небезпеки завдання 1. Визначення меж (розмірів) можливих зон радіоактивного забруднення на місцевості при аварії на аес
- •Завдання 2. Приведення рівнів радіації до певного часу після аварії на аес
- •Завдання 3. Визначення доз опромінення при виконанні робіт (перебуванні) у зоні радіоактивного забруднення
- •Завдання 4. Визначення припустимої тривалості перебування людей у зоні радіоактивного забруднення
- •Завдання 5. Визначення припустимого часу початку входу в зону радіоактивного забруднення
- •Завдання 6. Визначення можливих радіаційних втрат при перебуванні (роботі) у зоні радіоактивного забруднення
- •Практичне завдання «хімічна безпека» розділ 1. Теоретична частина виявлення хімічної небезпеки
- •Розділ 2. Оцінка хімічної небезпеки
- •Завдання 1. Визначення розмірів зони хімічного зараження
- •Приклад рішення завдання № 1
- •Завдання 2. Визначення часу підходу хмари зараженого повітря до заданого об'єкту (населеного пункту), tпідх, г (хв)
- •Завдання 3. Визначення часу вражаючої дії нхр, tвр, г.
- •Завдання 4. Визначення часу перебування людей в засобах захисту шкіри
- •Завдання 5. Визначення можливих втрат людей в осередку хімічного ураження
- •Тема «моделювання сценаріїв виникнення
- •У характеристиці зон руйнувань і зон пожеж необхідно врахувати залежність негативних чинників:
- •Зони радіоактивного зараження (забруднення)
- •Характеристика зон радіоактивного зараження, утворених на радіоактивному сліді від рр
- •У характеристиці зон радіоактивного зараження необхідно вказати залежність негативних чинників:
- •Графічна частина
- •Розрахункова частина
- •Зона хімічного зараження і осередок хімічного ураження Характеристика зони хімічного зараження і осередку хімічного ураження
- •У характеристиці зон хімічного зараження необхідно вказати залежність негативних чинників:
- •Графічна частина
- •Розрахункова частина
- •Зона біологічного (бактеріологічного) зараження і осередок біологічного ураження Характеристика зони біологічного (бактеріологічного) зараження і осередку біологічного ураження
- •У характеристиці осередку біологічного ураження необхідно вказати залежність негативних чинників:
- •Графічна частина
- •Тема «перша медична допомога при нещасних випадках» практичне заняття «перша медична допомога при нещасних випадках»
- •1 Навчальне питання. Надання першої невідкладної допомоги потерпілим перша допомога до приходу лікаря
- •Основні правила з надання першої допомоги
- •Зняття одягу
- •Загальні вимоги до надання першої невідкладної допомоги потерпілим
- •2 Навчальне питання. Травматичні ушкодження
- •Перша допомога при забитих місцях, розтяганнях і переломах
- •Перша допомога при поразці електричним струмом
- •Перша допомога при тепловому (сонячному) ударі
- •Тривале здавлювання тканин
- •Влучення стороннього тіла в око
- •3 Навчальне питання. Отруєння загального характеру
- •Струс мозку
- •Біль у животі
- •Правила дотримання особистої гігієни
- •4 Навчальне питання. Перелік медичних засобів першої допомоги домашня аптечка
- •I. Протитравматичні, ранозаживляючі, антисептичні засоби:
- •II. Серцево-судинні засоби:
- •III. Заспокійливі, антіспазматичні, антиалергічні засоби:
- •IV. Засоби, що вживаються при простудних захворюваннях, грипі, головному й іншому болях:
- •V Шлунково-кишкові засоби:
- •VI. Інші лікарські засоби:
- •Перелік медичних засобів першої допомоги
- •Кафедра бжд і цо
- •Початкові дані
- •Підсумки
- •Робоча карта № 1
- •Завдання
- •Визначити справність протигазів цп-5
- •Порядок виконання роботи.
- •Рабочая карта № 2
- •Завдання
- •Визначити розмір протигаза для кожного учасника, що виконує дане завдання, провести його примірку і перевірку герметичності.
- •Порядок виконання роботи
- •Робоча карта № 3
- •Завдання
- •Визначити зростання і розмір засобів захисту шкіри л-1, озк, зфо-58, перевірити їх справність.
- •Провести примірку одного костюма.
- •Кафедра бжд і цо
- •Індивідуального захисту
- •Зміст роботи:
- •Кафедра бжд і цо
- •Додаток 21. Фізико-хімічні і токсичні властивості нхр
- •Кафедра бжд і цо
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
- •Учбове питання 1. Осередок ядерного ураження.
- •Учбове питання 2. Зона хімічного зараження і осередок ураження.
- •Учбове питання 3. Осередок біологічного ураження.
Струс мозку
Причини - травматичне ушкодження тканин мозку внаслідок падіння на голову, при ударах голови. При цьому можуть виникати дрібні крововиливи й набряк мозкової тканини.
Ознаки - моментальна втрата свідомості, що може бути короткочасною або тривати кілька годин. Можуть спостерігатися порушення подиху, пульсу, нудота, запаморочення, блювота.
Допомога. Для запобігання удушення потерпілого в несвідомому стані від западання язику або блювотних мас його кладуть на бік або на спину, при цьому голова повинна бути повернена на бік. На голову кладуть охолоджені компреси. При відсутності або порушенні подиху проводять штучне пожвавлення. Потерпілого в жодному разі не можна намагатися напоїти! З першою нагодою потерпілого необхідно негайно госпіталізувати в лікувальну установу в супроводі особи, що вміє надавати допомогу для пожвавлення.
Біль у животі
При захворюваннях органів черевної порожнини, що розвиваються раптово й швидко, часто виникають ускладнення (перитоніт, внутрішньочеревна кровотеча), які вимагають негайної хірургічної допомоги.
Симптоми, що вказують на ту або іншу катастрофу в черевній порожнині, звуться «гострий живіт». Найпоширенішими захворюваннями черевної порожнини, при яких можна говорити про «гострий живіт», є гострий апендицит, прободна виразка шлунка або дванадцятипалої кишки, гострий холецистит, защемлена грижа, гостра кишкова непрохідність, закриті ушкодження органів черевної порожнини, гострий панкреатит, розрив труби при позаматковій вагітності, перекрути кисти яєчника. Для всіх цих захворювань характерно те, що в міру подовження строку від початку захворювання до моменту надання кваліфікованої лікарської допомоги, різко погіршується стан хворого й збільшується число несприятливих ісходів.
Загальними симптомами для більшості захворювань даної групи є гострі болі в животі з деякими варіаціями по силі, місцю розташування, поширеності й характеру (постійні, схваткообразні й т.д.).
Біль може виникнути раптово серед повного здоров'я, вона може починатися поволі й лише через певний проміжок часу прийняти гострий характер.
Другим симптомом є нудота й блювота, які іноді носять постійний і неприборканий характер. У більшості хворих при гострому животі спостерігається затримка стулу й невідходження газів.
Для запального процесу в черевній порожнині характерна різка напруга м'язів передньої черевної стінки й біль при обмацуванні живота в області збудженого органа. Перевіряють його в такий спосіб. Той, що досліджує, обережно й повільно надавлює рукою на передню черевну стінку й потім швидко віднімає руку. Симптом вважається позитивним, якщо у хворого в момент віднімання руки виникає різкий біль. При внутрішньочеревній кровотечі поряд з явищами гострого недокрів'я (блідість, слабість, запаморочення, холодний піт, слабкий частий пульс, зниження артеріального тиску) відзначається деяка напруга м'язів живота, хворобливість при пальпації.
Якщо хворому з одним з гострих запальних захворювань органів черевної порожнини не буде надана своєчасна допомога, то розвивається перитоніт.
Перша допомога. Основне завдання - негайне транспортування в хірургічний стаціонар. До цього надати хворому спокій, на живіт покласти міхур з льодом або холодною водою. Його не можна годувати, напувати, ставити очисні клізми, промивати шлунок, давати проносні засоби, тому що це може сприяти поширенню запального процесу. Категорично забороняється введення наркотичних і знеболюючих засобів, щоб не затушовувати клінічну картину, що може привести до неправильного лікування.
Втрата свідомості (ВС) - це стан, коли потерпілий не реагує ні на що, нерухомий, не відповідає на питання.
Причини можуть бути різні, але всі вони пов'язані з поразкою центра свідомості мозку (при травмах, шоку, недостачі кисню, обмерзанні й т.п.). Ознаки ВС позначаються в широкому спектрі симптомів, починаючи від шоку, несвідомого стану, закінчуючи станом клінічної смерті. При ВС більшу небезпеку для життя потерпілого представляє западання язику й влучення блювотних мас у дихальні шляхи, що приводить до їхнього закупорювання.
Допомога. У першу чергу необхідно винести потерпілого з місця події, потім визволити дихальні шляхи, покласти на бік. У випадку зупинки дихання й серцебиття треба почати пожвавлення методом штучного дихання й закритого масажу серця.
Людину, що втратила свідомість, не можна поїти. Транспортувати його треба в зафіксованому стані на боці. До пожвавлення відносять проведення двох основних процедур: заходів щодо відновлення подиху (штучне дихання) і серцевої діяльності (зовнішній масаж серця). Тому, хто надає першу допомогу, треба розрізняти життя й смерть. Так, серцебиття визначається рукою або на слух ліворуч, нижче соска, а також на шиї, де проходить найбільша сонна артерія, або ж на внутрішній стороні передпліччя.
Наявність подиху встановлюється по руху грудної клітки, по зволоженню дзеркала, прикладеного до носа потерпілого, по звуженню зіниць при раптовому висвітленні очей або після їхнього затемнення рукою.
При встановленні ознак життя необхідно негайно почати надання допомоги. Але навіть при відсутності перелічених ознак доти, поки немає повної впевненості в смерті потерпілого, необхідно надавати йому допомогу в повному обсязі. Смерть складається із двох фаз: клінічної й біологічної. Клінічна смерть триває 5-7 хв., але необоротні явища в тканинах ще відсутні. У цей період, поки ще не відбулося важких поразок мозку, серця й легенів, організм можна пожвавити.
Першими ознаками біологічної смерті є: помутніння роговиці і її висихання, деформація зіниць при здавлюванні, трупне задубіння, трупні синюваті плями.
Штучне дихання (ШД). Найбільш ефективним способом ШД є подих «з легенів у легені», що проводиться «з рота в рот» або «з рота в ніс». Для цього відводять голову постраждалого максимально назад і пальцями затискають ніс (або губи). Роблять глибокий вдих, притискають свої губи до губ потерпілого й швидко роблять глибокий видих йому в рот.
Вдмухування повторюють кілька разів, із частотою 12-20 разів у хвилину. З гігієнічною метою рекомендується рот потерпілого прикрити шматком тонкої тканини (марлею). Якщо ушкоджено і обличчя, проводи ШД з «легенів у легені» неможливо, треба застосувати метод стиску і розширення грудної клітки шляхом притискання рук потерпілого до грудної клітки з їхнім наступним розведенням у сторони.
Зовнішній масаж серця. Здійснюється у випадку його зупинки. При цьому робиться ритмічний стиск серця між грудиною й хребтом. На нижню частину грудини кладуть внутрішньою стороною зап'ястя одну руку, на яку із силою надавлюють із частотою 60 разів у хвилину покладеною зверху другою рукою. Сила здавлювання повинна бути такою, щоб грудина зміщалася в глибину на чотири - п'ять сантиметрів, масаж серця доцільно проводити паралельно з ШД, для чого після двох - трьох штучних вдихів роблять 15 здавлювань грудної клітки.
При правильному масажі серця під час натискання на грудну клітку буде відчуватися легкий поштовх сонної артерії й звузяться на кілька секунд зіниці, а також відбудеться порожевіння шкіри обличчя й губ, з'явиться самостійний подих. Не можна губити пильності. Не можна забувати про можливості зупинки серця або подиху. Потрібно бути готовим до раптового другого нападу. Щоб його не пропустити, потрібно стежити із зіницями, кольорами шкіри й подихом, регулярно перевіряти частоту й ритмічність пульсу.
Шок. Причини - сильний біль, втрата крові, утворення в ушкоджених тканинах шкідливих продуктів, які приводить до виснаження захисних можливостей організму, внаслідок чого виникають порушення кровообігу, подиху, обміну речовин.
Ознаки - блідість, холодний піт, розширені зіниці, короткочасна втрата свідомості, посилений подих і пульс, зниження температури.
При важкому шоку - блювота, спрага, попелясті кольори обличчя, посиніння губ, мочок вух, кінчиків пальців, іноді може спостерігатися мимовільне сечовиділення.
Допомога: для запобігання й розвитку шоку потрібно ефективна й своєчасна допомога, що надається при будь-якім пораненні. Якщо шок підсилився, необхідно надати першу допомогу, що відповідає пораненню. Потім потерпілого закутують у ковдру, кладуть у горизонтальне положення з опущеною головою. У випадку спраги, коли немає ушкоджень внутрішніх органів, дають пити воду. Заходами, які перешкоджають виникненню шоку, є тиша, тепло, зменшення болю, питво рідини.
Запаморочення, непритомність. Причини - раптова недостатність кровопостачання мозку під впливом нервово - емоційного страху, різкого підйому тіла, придухи й т.п.. Ці фактори сприяють рефлекторному розширенню м'язових сосудів, внаслідок чого знекровлюється мозок.
Ознаки - звичайно непритомність наступає раптово, але іноді провісником буває блідість, блювота, позиви до блювоти, слабість, позіх, посилене потовиділення. У цей період пульс прискорюється, температура знижується. Під час непритомності пульс сповільнюється до 40-50 ударів за хвилину.
Допомога. При непритомності треба покласти хворого на спину, трішки підняти (на 15-20 см) нижні кінцівки для поліпшення кровопостачання мозку. Потім звільняють шию й груди від одягу, що здавлює, поплескують по щоках, поливають обличчя й груди холодною водою, дають нюхати нашатирний спирт. Якщо потерпілий починає дихати із хрипінням або подиху немає, варто подумати про западання язику. У крайньому випадку, вживають заходів до пожвавлення.
ТРАНСПОРТУВАННЯ ПОТЕРПІЛИХ
Найважливішим завданням першої допомоги є організація швидкого, безпечного, лагідного транспортування (доставки) хворого або потерпілого в лікувальну установу. Заподіяння болю під час транспортування сприяє погіршенню стану постраждалого, розвитку шоку. Вибір способу транспортування залежить від стану постраждалого, характеру травми або захворювання й можливостей, якими розташовує той, що надає першу допомогу.
При відсутності якого-небудь транспорту варто здійснити перенесення потерпілого в лікувальну установу на носилках, у т.ч. імпровізованих (рис. 20). Першу допомогу доводиться надавати й у таких умовах, коли немає ніяких підручних засобів, немає часу для виготовлення імпровізованих носилок. У цих випадках хворого необхідно перенести на руках.
Одна людина може нести хворого на руках, на спині, на плечі (рис. 19). Перенесення способом «на руках спереду» і «на плечі» застосовують у випадках, якщо потерпілий дуже слабшав або був без свідомості. Якщо у хворого є можливість триматися, то зручніше переносити його способом «на спині». Ці способи вимагають великої фізичної сили й застосовуються при перенесенні на невеликі відстані. На руках значно легше переносити вдвох. Потерпілого, що перебуває в несвідомому стані, найбільше зручно переносити способом «один за одним».
Якщо хворий у свідомості й може самостійно триматися, то легше переносити його на «замку» з 3 або 4 рук (рис. 21. б, в).
Значно полегшує перенесення на руках або носилках носилкова лямка.
У ряді випадків хворий може перебороти коротку відстань самостійно за допомогою супровідного, котрий закидає собі на шию руку потерпілого й утримує її однією рукою, а іншої обхоплює хворого за талію або груди.
Постраждалий вільною рукою може опиратися на ціпок. При неможливості самостійного пересування потерпілого й відсутності помічників можливе транспортування волоком на імпровізованій волокуші - на брезенті, плащ-наметі.
Таким чином, у найрізноманітніших умовах той, що надає першу допомогу, може організувати тим або іншим способом транспортування потерпілого.
Провідну роль при виборі засобів транспортування й положення, у якому хворий буде перевозитися або переноситися, грають вид і локалізація травми або характер захворювання. Для запобігання ускладнень під час транспортування постраждалого варто перевозити в певнім положенні відповідно виду травми.
Дуже часто правильно створене положення рятує життя пораненого й, як правило, сприяє найшвидшому його видужанню. Транспортують поранених у положенні лежачи на спині, на спині із зігнутими коліньми, на спині з опущеною головою й піднятими нижніми кінцівками, на животі, на боці.
У положенні лежачи на спині транспортують потерпілих з пораненнями голови, ушкодженнями черепа й головного мозку, хребта й спинного мозку, переломами костей таза й нижніх кінцівок. У цьому ж положенні необхідно транспортувати всіх хворих, у яких травма супроводжується розвитком шоку, значною крововтратою або несвідомим станом, навіть короткочасним, хворих з гострими хірургічними захворюваннями (апендицит, защемлена грижа, прободна виразка й т.д.) і ушкодженнями органів черевної порожнини.
Потерпілих і хворих, що перебувають у несвідомому стані, транспортують у положенні лежачи на животі, з підкладеними під чоло й груди валиками. Таке положення необхідно для запобігання асфіксії. Значну частину хворих можна транспортувати в положенні сидячи або напівсидячи. Необхідно також стежити за правильним положенням носилок при підйомі й спуску по сходам (рис. 22.).
При транспортуванні в холодну пору року треба вжити заходів для попередження охолодження потерпілого, тому що охолодження майже при всіх видах травми, нещасних випадках і раптових захворюваннях різко погіршує стан і сприяє розвитку ускладнень. Особливої уваги щодо цього вимагають поранені з накладеними кровоспинними джгутами, потерпілі, що перебувають у несвідомому стані й у стані шоку, з відмороженнями.
У період транспортування необхідно проводити постійне спостереження за хворим, стежити за подихом, пульсом, зробити все, щоб при блювоті не відбулася аспірація блювотних мас у дихальні шляхи. Дуже важливо, щоб той, що надає першу допомогу, своїм поводженням, діями, розмовами максимально щадив психіку хворого, зміцнював у ньому впевненість у щасливому кінці захворювання.