- •Міністерство освіти і науки україни
- •Передмова
- •Структура навчальної дисципліни “Логіка”
- •Заліковий модуль 1. Основні логічні форми мислення та закони логіки Змістовий модуль 1. Предмет і задачі логіки. Основні закони мислення Основні питання лекції та семінарського заняття
- •1.1. Мислення як предмет вивчення логіки
- •1.2. Основні етапи розвитку логіки як науки.
- •1.3. Структура та мова формальної логіки.
- •1.4. Основні закони мислення
- •1.5. Практичне значення логіки для юристів.
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Змістовий модуль 2. Поняття та логічні операції з ними Основні питання лекції та семінарського заняття
- •2.1. Поняття як форма мислення: загальна характеристика, властивості та ознаки.
- •2.2. Структура поняття: зміст та обсяг поняття. Закон оберненого відношення між змістом та обсягом поняття.
- •2.3. Види понять.
- •2.4. Логічні відношення між поняттями.
- •2.5. Логічні операції над поняттями.
- •Обмеження і узагальнення понять.
- •Поділ понять та правила поділу.
- •Правила поділу понять:
- •Визначення понять та правила визначення.
- •Явні визначення мають такі правила:
- •Операції, подібні до визначення.
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Змістовий модуль 3. Судження та логічні операції з ними Основні питання лекції та семінарського заняття
- •3.1.Загальна характеристика судження і його структур. Судження і речення
- •Будь-яке судження людина висловлює у формі речення. Навіть, коли ми думаємо про себе, не виражаючи думки в письмовій або усній формі, ми користуємося прихованою, внутрішньою мовою.
- •3.2. Прості категоричні судження. Об’єднана класифікація суджень та розподіленість термінів в судженнях
- •3.3. Відношення між судженнями. Логічний квадрат
- •Правила операцій з простими судженнями та ймовірні помилки
- •3.4. Складні судження та їх класифікація
- •3.5. Поділ суджень за модальністю
- •Питання для самоконтролю
- •3.Що розуміється під предикатом судження?
- •Завдання для самостійної роботи
- •Види умовиводів
- •4.1.2. Безпосередні умовиводи
- •4.1.3. Категоричний силогізм. Визначення та побудова простого категоричного силогізму (пкс)
- •Аксіоми силогізму
- •2.Петренко – людина.
- •Загальні правила:
- •Категоричний силогізм з судженнями, що виокремлюють.
- •Категоричні силогізми із суджень з відношеннями.
- •4.1.4. Умовні та розподільні силогізми
- •Якщо а то с
- •4.1.5. Скорочені та складно-скорочені умовиводи
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •4.2.2. Види неповної індукції: популярна, через відбір фактів, наукова
- •4.2.3. Методи наукової індукції
- •Метод єдиної схожості
- •Метод єдиної відмінності
- •Об'єднаний метод схожості і відмінності
- •Метод супутніх змін
- •Метод залишків
- •Правила побудови індуктивних міркувань.
- •Помилки в індуктивних міркуваннях.
- •Питання для самоконтролю
- •4.3.2. Аналогія властивостей та відносин
- •4.3.3. Аналогія закону і права
- •Питання для самоконтролю
- •5.2. Сутність доведення та його структура
- •Види доведення: пряме та непряме.
- •5.3. Поняття про критику. Спростування як окремий випадок критики
- •Отже, н. Скоїв злочин
- •5.4. Правила й помилки в доведенні та спростуванні Правила щодо тези
- •Правила щодо аргументів
- •Правила щодо демонстрації
- •5.5. Парадокси і софзми.
- •5.6. Загальна характеристика гіпотези
- •5.7. Види гіпотез. Поняття версії
- •5.8. Способи підтвердження і спростування гіпотез
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Змістовий модуль 6. Мистецтво полеміки Основні питання лекції та семінарського заняття
- •6.1. Вербальні (мовні) форми аргументації
- •6.2. Риторика – мистецтво красномовства
- •6.3. Культура судових промов
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Висновки
- •Практикуми практикум і
- •Практикум іі поняття та логічні операції з ними
- •Види понять
- •Відношення між поняттями
- •Операції над поняттями
- •Практикум ііі
- •Прості судження
- •Складні судження
- •Практикум іv
- •IV. 1. Дедуктивні умовиводи
- •Практикум IV
- •IV.2. Індуктивні умовиводи
- •Практикум IV
- •IV. 3. Аналогія.
- •Практикум V
- •Тести Змістовний модуль 1. Логіка, її предмет та функції. Закони логіки
- •Змістовний модуль 2. Поняття як форма мислення
- •Змістовний модуль 3. Судження як форма мислення
- •Змістовний модуль 4.1. Дедуктивні умовиводи
- •Змістовний модуль 4.2., 4.3. Індуктивні умовиводи. Аналогія
- •Змістовний модуль 5. Основи аргументації
- •Змістовий модуль 6. Мистецтво полеміки
- •Перелік контрольних питань до заліку
- •Література
- •Діденко Ніна Григорівна
4.1.5. Скорочені та складно-скорочені умовиводи
Скороченими силогізмами є ентимема, полісилогізм, сорит, епіхейрема.
Ентимема – це скорочений силогізм, у якому пропущено один із засновків або висновків. Ентимема у перекладі з грецької означає “у думці”, “в умі”. Тобто та чи інша частина силогізму не висловлюється, але мається на увазі.
Є 3 види ентимем за способом утворення:
ентимема з пропущеним більшим засновком.
Наприклад: Н. здійснив злочин і тому притягається до кримінальної відповідальності. Пропущено:Людина, що скоїла злочин притягається до кримінальної відповідальності.
ентимема з пропущеним меншим засновком.
Наприклад: Особа, що скоїла злочин, притягається до кримінальної відповідальності, отже Н. притягається до кримінальної відповідальності. Пропущено: Н. здійснив злочин.
ентимема з пропущеним висновком.
Наприклад: Особа, що скоїла злочин, притягається до кримінальної відповідальності, а Н. скоїв злочин.
Ентимема використовується тоді, коли пропущені засновки або висновок включають відомі дані або маються на увазі.
Форму ентимеми можуть приймати і такі умовиводи, засновками яких є умовні і розподільні судження:
Умовно-категоричний силогізм з пропущеним більшим засновком.
Наприклад: Кримінальна справа не може бути порушена, бо факт злочину не мав місця. Пропущено: Якщо факт злочину не мав місця, кримінальна справа не може бути порушена.
Розподільно-категоричний силогізм з пропущеним більшим засновком.
Наприклад: У даній справі не може бути виправдувального вироку, він має бути звинувачувальним. Пропущено: У даній справі може бути винесений або виправдувальний, або звинувачувальний вирок.
3) Розподільно-категоричний силогізм з пропущеним висновком.
Наприклад: Одне з двох: або нові обставини справи не нові або несуттєві і тоді відновлення справи є зайвим, або ці обставини нові і суттєві для справи, отже суд має відновити справу.
В процесі мислення прості силогізми створюють логічний ланцюг, в якому висновок попереднього силогізму стає засновком наступного. Полісилогізм – це складний силогізм, який об’єднує декілька простих силогізмів найрізноманітнішими способами та за різними фігурами, в ньому виділяють просилогізм – це силогізм, висновок якого становиться засновком наступного силогізму та епісилогізм – це силогізм, у якому засновком виявляється висновок попереднього силогізму.
Просилогізм: Епісилогізм:
Всі В суть А Всі Д суть С
Всі В суть С Всі Д суть А Всі С суть А Всі С суть А
Розрізняють прогресивний та регресивний полісилогізми:
1) прогресивний, коли здійснюється перехід від більш загальних понять до менших, висновок просилогізму стає більшим засновком епісилогізму.
Наприклад: Суспільно-небезпечне діяння (А) карається законом (В). А-В
Злочин (С)–суспільно-небезпечне діяння (А) С-А
Злочин (С) карається законом (В) С-В
Крадіжка (Д) – злочин (С) Д-С
Крадіжка (Д) карається законом (В) Д-В
2) регресивний, коли обсяг понять збільшується, висновок просилогізму стає меншим засновком епісилогізму:
Посадові злочини (А) – суспільно-небезпечні діяння (В). А-В
Халатність (С) – посадовий злочин (А). С-А
Халатність (С) - суспільно-небезпечне діяння (В). С-В
Суспільно-небезпечне діяння (В) карається законом (Д) В-Д
Халатність (С) карається законом (Д) С-Д
Сорит – це складноскорочений умовивід, полісилогізм з пропущеними деякими засновками. Є 2 види сориту: прогресивний та регресивний.
Епіхейрема – це вид складноскороченого силогізму, у якому засновками є ентимеми. Кожна епіхейрема може перетворитися в сорит, якщо її висновки перетворити у повні силогізми та розмістити певним чином. Наприклад:
Поширення брехливих, ганебних для іншої особи домислів кримінально карається, оскільки є наклепом.
Дії обвинуваченого є поширенням брехливих, ганебних для іншої особи домислів, оскільки вони виразилися у навмисному перекрученні фактів у заяві на громадянина Н.
Дії обвинуваченого кримінально караються.
Пропущена 1 ентимема: Наклеп (М) кримінально карається (Р).
Поширення брехливих, ганебних для іншої особи домислів (S) є наклепом (М).
Поширення брехливих, ганебних, для іншої особи домислів (S) кримінально карається (Р).
Пропущена 2 ентимема: Навмисне перекручення фактів у заяві на громадянина Н.(М) є поширенням брехливих, ганебних для іншої особи домислів (Р).
Дії обвинуваченого виразилися у навмисному перекрученні фактів у заяві на громадянина Н.
Дії обвинуваченого (S) є поширенням брехливих, ганебних для іншої особи домислів (Р).
Висновок отримано із висновків 1 і 2 ентимем:
Поширення брехливих, ганебних, для іншої особи домислів (М) кримінально караються (Р).
Дії обвинуваченого (S) є поширенням брехливих, ганебних для іншої особи домислів (М).
Дії обвинуваченого(S) кримінально караються (Р).
Складні та складно-скорочені силогізми – полісилогізми (просилогізм, епісилогізм), ентимема, епіхейрема, сорит – широко застосовуються в правовій діяльності та юридичній практиці.