- •Міністерство освіти і науки україни
- •Передмова
- •Структура навчальної дисципліни “Логіка”
- •Заліковий модуль 1. Основні логічні форми мислення та закони логіки Змістовий модуль 1. Предмет і задачі логіки. Основні закони мислення Основні питання лекції та семінарського заняття
- •1.1. Мислення як предмет вивчення логіки
- •1.2. Основні етапи розвитку логіки як науки.
- •1.3. Структура та мова формальної логіки.
- •1.4. Основні закони мислення
- •1.5. Практичне значення логіки для юристів.
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Змістовий модуль 2. Поняття та логічні операції з ними Основні питання лекції та семінарського заняття
- •2.1. Поняття як форма мислення: загальна характеристика, властивості та ознаки.
- •2.2. Структура поняття: зміст та обсяг поняття. Закон оберненого відношення між змістом та обсягом поняття.
- •2.3. Види понять.
- •2.4. Логічні відношення між поняттями.
- •2.5. Логічні операції над поняттями.
- •Обмеження і узагальнення понять.
- •Поділ понять та правила поділу.
- •Правила поділу понять:
- •Визначення понять та правила визначення.
- •Явні визначення мають такі правила:
- •Операції, подібні до визначення.
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Змістовий модуль 3. Судження та логічні операції з ними Основні питання лекції та семінарського заняття
- •3.1.Загальна характеристика судження і його структур. Судження і речення
- •Будь-яке судження людина висловлює у формі речення. Навіть, коли ми думаємо про себе, не виражаючи думки в письмовій або усній формі, ми користуємося прихованою, внутрішньою мовою.
- •3.2. Прості категоричні судження. Об’єднана класифікація суджень та розподіленість термінів в судженнях
- •3.3. Відношення між судженнями. Логічний квадрат
- •Правила операцій з простими судженнями та ймовірні помилки
- •3.4. Складні судження та їх класифікація
- •3.5. Поділ суджень за модальністю
- •Питання для самоконтролю
- •3.Що розуміється під предикатом судження?
- •Завдання для самостійної роботи
- •Види умовиводів
- •4.1.2. Безпосередні умовиводи
- •4.1.3. Категоричний силогізм. Визначення та побудова простого категоричного силогізму (пкс)
- •Аксіоми силогізму
- •2.Петренко – людина.
- •Загальні правила:
- •Категоричний силогізм з судженнями, що виокремлюють.
- •Категоричні силогізми із суджень з відношеннями.
- •4.1.4. Умовні та розподільні силогізми
- •Якщо а то с
- •4.1.5. Скорочені та складно-скорочені умовиводи
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •4.2.2. Види неповної індукції: популярна, через відбір фактів, наукова
- •4.2.3. Методи наукової індукції
- •Метод єдиної схожості
- •Метод єдиної відмінності
- •Об'єднаний метод схожості і відмінності
- •Метод супутніх змін
- •Метод залишків
- •Правила побудови індуктивних міркувань.
- •Помилки в індуктивних міркуваннях.
- •Питання для самоконтролю
- •4.3.2. Аналогія властивостей та відносин
- •4.3.3. Аналогія закону і права
- •Питання для самоконтролю
- •5.2. Сутність доведення та його структура
- •Види доведення: пряме та непряме.
- •5.3. Поняття про критику. Спростування як окремий випадок критики
- •Отже, н. Скоїв злочин
- •5.4. Правила й помилки в доведенні та спростуванні Правила щодо тези
- •Правила щодо аргументів
- •Правила щодо демонстрації
- •5.5. Парадокси і софзми.
- •5.6. Загальна характеристика гіпотези
- •5.7. Види гіпотез. Поняття версії
- •5.8. Способи підтвердження і спростування гіпотез
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Змістовий модуль 6. Мистецтво полеміки Основні питання лекції та семінарського заняття
- •6.1. Вербальні (мовні) форми аргументації
- •6.2. Риторика – мистецтво красномовства
- •6.3. Культура судових промов
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Висновки
- •Практикуми практикум і
- •Практикум іі поняття та логічні операції з ними
- •Види понять
- •Відношення між поняттями
- •Операції над поняттями
- •Практикум ііі
- •Прості судження
- •Складні судження
- •Практикум іv
- •IV. 1. Дедуктивні умовиводи
- •Практикум IV
- •IV.2. Індуктивні умовиводи
- •Практикум IV
- •IV. 3. Аналогія.
- •Практикум V
- •Тести Змістовний модуль 1. Логіка, її предмет та функції. Закони логіки
- •Змістовний модуль 2. Поняття як форма мислення
- •Змістовний модуль 3. Судження як форма мислення
- •Змістовний модуль 4.1. Дедуктивні умовиводи
- •Змістовний модуль 4.2., 4.3. Індуктивні умовиводи. Аналогія
- •Змістовний модуль 5. Основи аргументації
- •Змістовий модуль 6. Мистецтво полеміки
- •Перелік контрольних питань до заліку
- •Література
- •Діденко Ніна Григорівна
Змістовний модуль 3. Судження як форма мислення
Кількість термінів в судженні складає:
а) два
б) три
в) чотири
г) скільки завгодно
Всю множину суджень можна поділити на:
а) прості і складні
б) довгі і короткі
в) запитальні та окличні
г) риторичні і модальні
Судження: „Україна є республікою” являється:
а) атрибутивним
б) судженням з відношеннями
в) судженням існування
г) модальним
Судження: „В Антарктиді немає білих ведмедів” є:
а) атрибутивним
б) судженням з відношеннями
в) судженням існування
г) модальним
5. Судження: „В Києві проживає більше людей, ніж в Донецьку” являється:
а) атрибутивним
б) судженням з відношеннями
в) судженням існування
г) модальним
6. Судження: „Тихий океан – це найбільший океан на планеті” є:
а) загальним
б) частковим
в) одиничним
г) повним
7. Завжди розподіленими (взятими в повному обсязі) терміни є:
а) в судженні А
б) в судженні Е
в) в судженні І
г) в судженні О
8. Судження: „Кит – не риба” є судженням:
а) А
б) Е
в) І
г) О
9. Судження: „Собаки – домашні тварини” є судженням:
а) А
б) Е
в) І
г) О
10. Між парами суджень А-О і Е-І існують логічні відношення:
а) контрарності
б) субконтрарності
в) підпорядкування
г) контрадикторності
11. Якщо судження А буде істинним, то судження Е буде:
а) істинним
б) хибним
в) невизначеним
г) яким завгодно
12. Логічній операції обернення (конверсія) не підлягає судження:
а) А
б) Е
в) І
г) О
13. Вид складного судження визначається:
а) кількістю термінів
б) кількістю простих суджень
в) видом логічної зв’язки
г) розподіленням термінів
14. Судження „Київ – столиця європейської країни, а Каїр – африканської” є:
а) кон`юнктивним
б) диз’юнктивним
в) імплікативним
г) еквівалентним
15. Відомий вислів Д.Ібарурі: ”Краще вмерти стоячи – ніж жити на колінах” є судженням:
а) кон`юнктивним
б) диз’юнктивним
в) імплікативним
г) еквівалентним
16. Судження: „Якщо людина досягла повноліття, вона має право голосу” є:
а) кон`юнктивним
б) диз’юнктивним
в) імплікативним
г) еквівалентним
17. Відомий вислів: ”Хочеш миру – готуйся до війни” є судженням:
а) кон`юнктивним
б) диз’юнктивним
в) імплікативним
г) еквівалентним
18. Яке з складних суджень буде хибним, незважаючи на те, що прості судження, які входять до його складу – істинні:
а) кон`юнктивне
б) сильне диз’юнктивне
в) слабке диз’юнктивне
г) еквівалентне
19. Модальні судження виражають:
а) істинність
б) хибність
в) відношення до змісту висловлювання
г) невизначеність
20. До якого виду модальності належить судження: „Підчас екзамену студентам заборонено користуватися шпаргалками”:
а) алетична модальність
б) деонтична модальність
в) епістемічна модальність
г) темпоральна модальність
Змістовний модуль 4.1. Дедуктивні умовиводи
За характером процесу виведення умовиводи поділяються (що тут зайве):
а) дедуктивні
б) модальні
в) традуктивні
г) індуктивні
Безпосередні умовиводи можна отримати наступними способами (що тут зайве):
а) перетворенням (обверсія)
б) оберненням (конверсія)
в) протиставленням предикату
г) підбором суджень
Простий категоричний силогізм складається:
а) з двох термінів
б) з трьох термінів
в) з чотирьох термінів
г) з скількох завгодно
В простому категоричному силогізмі правильних модусів налічується:
а) 4
б) 16
в) 19
г) 64
Який з термінів простого категоричного силогізму завжди відсутній у висновку:
а) більший
б) менший
в) середній
г) в залежності від фігури силогізму
Яке з наведених суджень є аксіомою простого категоричного силогізму:
а) усе, що стверджується (або заперечується) про клас предметів, може стверджуватися (або заперечуватися) про кожний предмет даного класу
б) якщо є наслідок, то повинна бути причина
в) після цього, не значить з причини цього
г) мислити правильно – це мислити логічно
Логічна формула: якщо А то В, якщо В то С, якщо А то С описує:
а) категоричний силогізм
б) суто умовний силогізм
в) умовно-категоричний силогізм
г) умовно-розділовий силогізм
Дилема містить альтернативних рішень:
а) два
б) три
в) п’ять
г) скільки завгодно
В якому з силогізмів висновок ґрунтується на правилі „наслідок наслідку є наслідок підстави”:
а) умовно-розділовому
б) суто розділовому
в) умовно-категоричному
г) суто умовному
Правило якого з силогізмів вимагає, щоб у більшому засновку були перелічені всі можливі предикати, всі випадки і факти:
а) умовно-розділовому
б) розділово-категоричному
в) умовно-категоричному
г) суто розділовому
В якому з модусів рух думки описується логічною формулою: якщо А, то В, А. Отже В:
а) modus ponens
б) modus tollens
в) modus ponendo-tollens
г)modus tollendo-ponens
В якому з модусів рух думки описується логічною формулою: А або В, не А. Отже В:
а) modus ponens
б) modus tollens
в) modus ponendo-tollens
г)modus tollendo-ponens
В якому з модусів рух думки описується логічною формулою: якщо А то В, не В. Отже не А:
а) modus ponens
б) modus tollens
в) modus ponendo-tollens
г)modus tollendo-ponens
В якому з модусів рух думки описується логічною формулою: А або В, А. Отже не В:
а) modus ponens
б) modus tollens
в) modus ponendo-tollens
г)modus tollendo-ponens
Ентимема – скорочений силогізм в якому пропущено (що тут зайве):
а) більший засновок
б) менший засновок
в) висновок
г) квантор
В структурі дедуктивного умовиводу символ Р позначає:
а) більший термін
б) менший термін
в) середній термін
г) виведений термін
В структурі дедуктивного умовиводу символ S позначає:
а) більший термін
б) менший термін
в) середній термін
г) виведений термін
В структурі дедуктивного умовиводу символ М позначає:
а) більший термін
б) менший термін
в) середній термін
г) виведений термін
Яка умова необхідна в першу чергу для отримання істинного виводу в умовиводі:
а) дотримання логічних правил побудови умовиводу
б) істинність висхідних, обгрунтовуючих знань (суджень)
в) всі поняття в умовиводі повинні бути реальні
г) при побудові умовиводу користуватися тільки правильними модусами
Яким за логічною структурою являється відомий вислів Р. Декарта: „ Я мислю – значить я існую”:
а) простий категоричний силогізм
б) сорит
в) епіхейрема
г) ентимема