- •Міністерство освіти і науки україни
- •Передмова
- •Структура навчальної дисципліни “Логіка”
- •Заліковий модуль 1. Основні логічні форми мислення та закони логіки Змістовий модуль 1. Предмет і задачі логіки. Основні закони мислення Основні питання лекції та семінарського заняття
- •1.1. Мислення як предмет вивчення логіки
- •1.2. Основні етапи розвитку логіки як науки.
- •1.3. Структура та мова формальної логіки.
- •1.4. Основні закони мислення
- •1.5. Практичне значення логіки для юристів.
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Змістовий модуль 2. Поняття та логічні операції з ними Основні питання лекції та семінарського заняття
- •2.1. Поняття як форма мислення: загальна характеристика, властивості та ознаки.
- •2.2. Структура поняття: зміст та обсяг поняття. Закон оберненого відношення між змістом та обсягом поняття.
- •2.3. Види понять.
- •2.4. Логічні відношення між поняттями.
- •2.5. Логічні операції над поняттями.
- •Обмеження і узагальнення понять.
- •Поділ понять та правила поділу.
- •Правила поділу понять:
- •Визначення понять та правила визначення.
- •Явні визначення мають такі правила:
- •Операції, подібні до визначення.
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Змістовий модуль 3. Судження та логічні операції з ними Основні питання лекції та семінарського заняття
- •3.1.Загальна характеристика судження і його структур. Судження і речення
- •Будь-яке судження людина висловлює у формі речення. Навіть, коли ми думаємо про себе, не виражаючи думки в письмовій або усній формі, ми користуємося прихованою, внутрішньою мовою.
- •3.2. Прості категоричні судження. Об’єднана класифікація суджень та розподіленість термінів в судженнях
- •3.3. Відношення між судженнями. Логічний квадрат
- •Правила операцій з простими судженнями та ймовірні помилки
- •3.4. Складні судження та їх класифікація
- •3.5. Поділ суджень за модальністю
- •Питання для самоконтролю
- •3.Що розуміється під предикатом судження?
- •Завдання для самостійної роботи
- •Види умовиводів
- •4.1.2. Безпосередні умовиводи
- •4.1.3. Категоричний силогізм. Визначення та побудова простого категоричного силогізму (пкс)
- •Аксіоми силогізму
- •2.Петренко – людина.
- •Загальні правила:
- •Категоричний силогізм з судженнями, що виокремлюють.
- •Категоричні силогізми із суджень з відношеннями.
- •4.1.4. Умовні та розподільні силогізми
- •Якщо а то с
- •4.1.5. Скорочені та складно-скорочені умовиводи
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •4.2.2. Види неповної індукції: популярна, через відбір фактів, наукова
- •4.2.3. Методи наукової індукції
- •Метод єдиної схожості
- •Метод єдиної відмінності
- •Об'єднаний метод схожості і відмінності
- •Метод супутніх змін
- •Метод залишків
- •Правила побудови індуктивних міркувань.
- •Помилки в індуктивних міркуваннях.
- •Питання для самоконтролю
- •4.3.2. Аналогія властивостей та відносин
- •4.3.3. Аналогія закону і права
- •Питання для самоконтролю
- •5.2. Сутність доведення та його структура
- •Види доведення: пряме та непряме.
- •5.3. Поняття про критику. Спростування як окремий випадок критики
- •Отже, н. Скоїв злочин
- •5.4. Правила й помилки в доведенні та спростуванні Правила щодо тези
- •Правила щодо аргументів
- •Правила щодо демонстрації
- •5.5. Парадокси і софзми.
- •5.6. Загальна характеристика гіпотези
- •5.7. Види гіпотез. Поняття версії
- •5.8. Способи підтвердження і спростування гіпотез
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Змістовий модуль 6. Мистецтво полеміки Основні питання лекції та семінарського заняття
- •6.1. Вербальні (мовні) форми аргументації
- •6.2. Риторика – мистецтво красномовства
- •6.3. Культура судових промов
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Висновки
- •Практикуми практикум і
- •Практикум іі поняття та логічні операції з ними
- •Види понять
- •Відношення між поняттями
- •Операції над поняттями
- •Практикум ііі
- •Прості судження
- •Складні судження
- •Практикум іv
- •IV. 1. Дедуктивні умовиводи
- •Практикум IV
- •IV.2. Індуктивні умовиводи
- •Практикум IV
- •IV. 3. Аналогія.
- •Практикум V
- •Тести Змістовний модуль 1. Логіка, її предмет та функції. Закони логіки
- •Змістовний модуль 2. Поняття як форма мислення
- •Змістовний модуль 3. Судження як форма мислення
- •Змістовний модуль 4.1. Дедуктивні умовиводи
- •Змістовний модуль 4.2., 4.3. Індуктивні умовиводи. Аналогія
- •Змістовний модуль 5. Основи аргументації
- •Змістовий модуль 6. Мистецтво полеміки
- •Перелік контрольних питань до заліку
- •Література
- •Діденко Ніна Григорівна
5.8. Способи підтвердження і спростування гіпотез
Існують два способи підтвердження гіпотез:
- прямий (основний) - виведення з неї наслідків і їх верифікація, тобто перевірка фактами. Логічно цей висновок відбувається за такою схемою:
Якщо А, то В
В
Отже, А
- непрямий - проводиться шляхом спростування всіх висунутих гіпотез крім однієї, яка і визнається правильною.
У логічному відношенні непряме доведення гіпотези відбувається за формою заперечення стверджувального модусу розподільно-категоричного силогізму
Х є або А, або В, або С
Х не є ні В, ні С
Отже, Х є А
Спростування гіпотези відбувається шляхом спростування їх наслідків за формою заперечувального модусу умовно-категоричного силогізму:
Якщо мала місце причина (гіпотеза) А, то мають бути наслідки а, в, с
Факти а, в, с відсутні
Отже, не існувало і причини (гіпотези) А.
Гіпотетичні припущення та ідеалізація – необхідний етап побудови теорії. За їх допомогою створюється ідеалізований об’єкт теорії, тобто теоретична модель суттєвих зв’язків досліджуваних предметів, явищ, процесів. Без ідеалізації, без аналізу досліджуваного предмета у "чистому" вигляді, тобто у його загальній логічній формі, важко, а часто і неможливо, зрозуміти його закони, механізми їх дії та практичного використання.
Ідеалізований об’єкт юридичної теорії виступає як конструктивний засіб розгортання системи доказів та виведених у теорії тверджень. У той же час будь-яка теоретична модель не лише відтворює суттєві риси дійсності, а й задає вектор її подальшого дослідження, містить програму або алгоритм вирішення дослідницьких задач. Стосовно юридичних теорій, то мова про специфіку побудови ідеалізованого об’єкта дослідження повинна вестись лише в контексті завдань конкретних теорій і при суворому дотриманні вимог формально-логічних законів.
Питання для самоконтролю
Як визначити тезу?
Як визначається демонстрація?
Що таке аргументи?
Чим пряме доведення відрізняється від непрямого?
Що таке розділове доведення?
Чим відрізняється логічне доведення від судового доказу?
Назвіть правила доведення стосовно тези.
Що таке помилка “аргумент до людини”?
Сутність помилки “аргумент до публіки”?
Які помилки виникають внаслідок порушення правил стосовно аргументів?
Наведіть приклади порушення правил доказу стосовно демонстрації, а саме: “аргумент до сили”, “аргумент до невігластва”, “аргумент до користі”, “аргумент до здорового глузду”, “аргумент до співчуття”, “аргумент до вірності”, “аргумент до авторитету”.
Що таке парадокс, софізми, антиномії, апорії?
Яке значення має термін “гіпотеза”?
Що характерно для гіпотези як форми розвитку знань?
Яким умовам повинна відповідати гіпотеза?
Які види гіпотез ви знаєте?
Що таке версія?
Яку роль відіграє гіпотеза у судово-слідчому пізнанні?
Завдання для самостійної роботи
Практикум №5, тест №6
Змістовий модуль 6. Мистецтво полеміки Основні питання лекції та семінарського заняття
6.1. Вербальні (мовні) форми аргументації.
6.2. Риторика – мистецтво красномовства.
6.3. Культура судових промов.
Основні поняття: дискусія, диспут, дебати, полеміка, риторика, оратор, судова промова.