- •2. Біогенні d-елементи
- •1.3.Комплексні сполуки
- •1.4. Розчини
- •1.5. Основи титриметричного аналізу
- •1.6. Кислотно-основні рівноваги. РН.
- •1.7. Гідроліз солей
- •1.8. Буферні розчини
- •1. 9. Буферна ємність.
- •1.10. Колігативні властивості. Осмос
- •Іі рівень
- •2.4. Концентрації розчинів
- •2.5. Основи титриметричного аналізу
- •2.6. Кислотно-основні рівноваги. РН.
- •2.7. Гідроліз солей
- •2.8. Буферні розчини
- •2.9. Буферна ємність
- •2.10. Колігативні властивості. Осмос
- •3. Ситуаційні задачі
1.6. Кислотно-основні рівноваги. РН.
1.6.1. Які з перелічених груп речовин відносять тільки до елекролітів:
а) NaCl, CaCl2, KOH;
б) KOH, C2H5OH, NaCl;
в) Na2B4O7 10H2O, HCOOH, NaCl.
г) C6H12O6, C2H5OH, H2SO4.
1.6. 2. Які з перелічених груп речовин відносять тільки до неелектролітів:
а) C6H12O6 , C2H5OH;
б), KCl, C2H5OH;
в) NaCl H2SO4;
г) С12Н22О11, СН3СНСООН.
1.6. 3. Які із наведених речовин відносять до слабких електролітів?
а) NaCl, б) CH3COOH;
в) Na2SO4; г) HCl.
1.6.4. Які із наведених речовин відносять до слабких електролітів?
а) Н2О, б) NaCl;
в) HCl; г)CCl3COOH.
1.6.5. Які із наведених речовин відносять до слабких електролітів?
а) C2H5OH, б) CCl3COOH;
в) NaCl; г) H2SO4.
1.6.6. Які із наведених речовин відносять до cильних електролітів?
а) NaCl; б) BaSO4;
в) Ca3(PO4)2; г) H2O.
1.6.7. Які із наведених речовин відносять до cильних електролітів?
а) BaSO4; б) H2O;
в) MgCl2; г) H2O.
1.6.8. Які із наведених речовин відносять до cильних електролітів?
а) CaCl2; б) CaCO3;
в) Ca3(PO4)2; г) AgCl.
1.6.9. Згідно з теорією Бренстеда і Лоурі основами є речовини, які при перебігу даної реакції можуть бути:
а) донорами гідроксидних груп;
б) донорами протонів (іонів гідрогену);
в) акцепторами протонів;
г) акцепторами електронної пари.
1.6.10. Згідно з теорією Бренстеда і Лоурі основами є речовини, які при перебігу даної реакції можуть бути:
а) донорами гідроксидних груп;
б) донорами протонів (йонів гідрогену);
в) акцепторами протонів;
г) акцепторами електронної пари.
1.6.11. Водневий показник записується як вираз:
а) [H+]; б) [OH-]; в) pH; г) pOH.
1.6.12. Як записати йонний добуток води?
а) [H3O+]*[OH-]=10-14 б)
в) г)
1.6.13. Яка формула використовується для розрахунку рН розбавленого розчину HCl?
а) рН = -ℓg[Н+]; б) рН = 14 – рОН;
в) рН = - ℓgСОН- г) рН = -ℓg[Н+]∙2
1.6.14. Закон розведення Оствальда можна виразити:
а) б)
в) Р=СRT; г) рН=14-рОН
1.6.15. Яке значення рН в кислих розчинах?
а) рН=0-5; б) рН>7; в) рН=5-7; г) рН<7.
1.6.16. Яке значення рН в лужних розчинах?
а) рН=0-5; б) рН>7; в) рН=5-7; г) рН<7.
1.6.17. Ступінь дисоціації (α) для слабких електролітів при с (електроліту) = 0,1 моль/л за температури 250С має значення:
а) α=0; б) α<1; в) α<0,1; г) α<0,03.
1.6.18. Що таке ацидоз?
а) зміщення рН середовища в організмі у лужну сторону;
б) розрідження крові внаслідок плазмолізу;
в) зміщення рН середовища в організмі у кислу сторону;
г) підвищене згортання крові.
1.6.19. Що таке алкалоз?
а) зміщення рН середовища в організмі у лужну сторону;
б) підвищення чутливості організму до окремих ліків;
в) підвищення згортання крові;
г) нервове збудження.
1.6.20. Ацидоз – це відхилення рН крові до:
а) 8,3; б) 8,0; в) 7,2; г) 7,5.
1.6.21 Алкалоз – це відхилення рН крові до:
а) 6,5; б) 6,8; в) 7,1; г) 7,5.
1.6.22. Зрушення кислотно-основного стану крові у сторону підвищення концентрації йонів водню (зниження рН) і зменшення резервної лужності називають:
а) анабіозом; б) алкалозом;
в) ацидозом; г) антагонізмом.
1.6.23. Зрушення кислотно-основного стану крові у сторону зменшення концентрації йонів водню (підвищення рН) і збільшення резервної лужності називається:
а) анабіозом; б) ацидозом;
в) алкалозом; г) антагонізмом.
1.6.24. Вибрати рівняння гідролізу соди і рН середовища в розчині
а) H2SO4 + NaOH → рН=7
б) HCl + Na2CO3 → рН<7
в) H2CO3 + NaOH → рН<7
г) H2O + Na2CO3 → рН>7
1.6.25. Міра активної кислотності середовища:
а) ступінь дисоціації;
б) константа дисоціації;
в) рН розчину;
г) об’єм 0,1 М розчину NaOH, затраченого на титрування.
1.6.26. Що таке активна кислотність?
а) ступінь дисоціації кислоти;
б) концентрація йонів Н+ в розчині;
в) константа дисоціації кислоти;
г) відтитрована кислотність середовища.
1.6.27. Інтервал рН, що відповідає поняттю «підвищена» кислотність шлункового соку:
а) рН=0,9; б) рН<1,9; в) рН<4,5; г) рН=7.
1.6.28. Чи одинакові активна і загальна кислотність у розчині сульфатної кислоти
а) так, б) ні, активна більша;
в) ні, загальна більша; г) ні, активна менша.
1.6.29. Чи одинакова активна і загальна кислотність у розчині HCl?
а) ні; б) більша активна;
в) так; г) більша загальна.
1.6.30. Чи однакові активна і загальна кислотність у розчині оцтової кислоти?
а) загальна менша; б) активна менша;
в) активна набагато більша; г) так.
1.6.31. Імовірне значення рН крові людини в нормі:
а) рН=7; б) рН=7,2;
в) рН=7,36; г) рН=7,56.
1.6.32. Яке порушення кислотно-лужної рівноваги може наступити, якщо рН плазми крові стане 7,55?
а) кислотність зросте; б) наступить алкалоз;
в) наступить ацидоз; г) відбудеться плазмоліз.
1.6.33. Імовірні границі зміни значення рН слини:
а) 6,5-7,5; б) 5.6-7,9;
в) 6,0-8,6 г) 7,0-8,6.
1.6.34. Значення рН сечі людини знаходиться в межах:
а) 4,8 – 5,8; б) 6,5 – 8,5;
в) 2,2 – 5,0; г) 5,0 – 6,5.
1.6.35. Фізіологічне значення рН сечі:
а) 1-3; б) 3-6; в) 5-8; г) 6-9.
1.6.36. Можливі границі зміни рН сльозової рідини:
а) 7,6-7,8; б) 7,0-7,6;
в) 7,7-8,7 г) 8,0-8,7.
1.6.37. Чому дорівнює в середньому рН слини в нормі:
а) 5,0; б) 6,75; в) 7,75; г) 8,25.
1.6.38. Імовірне значення рН шлункового соку в нормі:
а) 0,6; б) 1,05; в) 1,65; г) 2,05.
1.6.39. Інтервал рН, що відповідає поняттю «знижена» кислотність шлункового соку:
а) рН > 7,36; б) рН > 0,9;
в) рН > 1,65; г) рН > 2,0.
1.6.40. Інтервал рН, що відповідає поняттю «нульова» кислотність шлункового соку:
а) рН > 7; б) рН >1,65;
в) рН > 1,0; г) рН > 2,0.
1.6.41. Концентрація йонів гідроксилу 0,0001 моль/л. Яке рН розчину?
а) 10; б) 9; в) 4; г) 5.
1.6.42. Концентрація йонів водню в розчині Сн+= 0,001 моль/л. Підрахувати рН розчину.
а) рН=0,0001; б) рН=0,1;
в) рН=2; г) рН=3.
1.6.43. Знайти концентрацію ОН-йонів у морській воді, якщо її рН = 8,0.
а) [ОН-] = 1*10-8 б) [ОН-] = 1*10-6;
в) [ОН-] = 1*10-4; г) [ОН-] = 1*10-2.
1.6.44. Розрахувати концентрацію йонів водню у розчині сульфатної кислоти, якщо рН = 2. Навести розрахунки.
а) [H+] = 0,1; б) [H+] = 0,01;
в) [H+] = 0,2; г) [H+] = 0,02.
1.6.45. Визначити концентрацію йонів водню в слині, якщо рН=6,0. Навести розрахунок.
а) [H+] = 6,0; б) [H+] = 106;
в) [H+] = 10-6; г) [H+] = 1*106.
1.6.46. Розрахувати концентрацію [ОН-]-йонів у питній воді, якщо її рН = 6. Навести розрахунки.
а) [ОН-] = 0,003; б) [ОН-] = 1*10-6;
в) [ОН-] = 1*10-8; г) [ОН-] = 0,6.
1.6.47. Після тривалої роботи в гарячому цеху у робочого відмічено підвищення температури тіла до 38,5°С, тахікардія, порушення ритму сердечних скорочень. Переважно втрата якого електроліту призводить до порушення роботи серця?
а) калію; б) кальцію;
в) магнію; г) фосфору.
1.6.48. Ступінь дисоціації аміаку збільшується при:
а) Розведенні розчину;
б) Охолодженні розчину;
в) Концентруванні розчину;
г) Додаванні солі амонію;
1.6.49. Водневий показник 0,01 М розчину HCl дорівнює:
а) 2; б) 3; в) 5; г)4.
1.6.50. Водневий показник 0,001 Н розчину KOH дорівнює:
а) 11; б) 13; в) 10; г) 12
1.6.51. Водневий показник 0,01 Н розчину слабкої одноосновної кислоти (ступінь дисоціації 1\%) дорівнює:
а) 4; б) 2; в) 1; г) 3
1.6.52. Водневий показник 0,001 М слабкої однокислотної основи (ступінь дисоціації 1\%) дорівнює:
а) 9; б) 8; в) 10 г) 13
1.6.53. Водневий показник 0,05 М розчину H2SO4 дорівнює:
а) 1; б) 2; в) 5; г) 4
1.6.54. Водневий показник 0,001 М розчину хлоридної кислоти дорівнює:
а) 3; б) 0; в) 10; г) 7
1.6.55. Іонний добуток води – це:
а) сума концентрацій протонів та гідроксид-іонів;
б) добуток концентрацій протонів та гідроксид-іонів;
в) відношення концентрацій протонів та гідроксид-іонів.
1.6.56. За рН = 2 іонний добуток води дорівнює:
а) 10-2 моль/л; б) 10-14 моль/ л;
в) 10-12моль/л.
1.6.57. За рН = 11 іонний добуток води дорівнює:
а) 10-2 моль/л; б) 10-11 моль/ л;
в) 10-14 моль/л.
1.6.58. .Активна кислотність – це:
а) концентрація кислоти;
б) концентрація кислотного залишку;
в) концентрація протонів.
г) концентрація гідроксидних йонів
1.6.59. Потенціальна кислотність – це:
а) концентрація непродисоційованих молекул кислоти;
б) концентрація кислоти;
в) концентрація іонів гідрогену.
1.6.60. Загальна кислотність – це:
а) концентрація непродисоційованих молекул кислоти;
б) загальна концентрація кислоти;
в) концентрація протонів.
1.6.61. Титруванням визначають:
а) активну кислотність; б) потенціальну кислотність; в) загальну кислотність.
1.6.62. Формула обчислення рН розчину сильної кислоти:
а) рН = – lg Кд [кислоти]; б) рН = – lg [кислоти]; в) рН = – lgα – [кислоти].
1.6.63.Формула обчислення рН розчину слабкої кислоти:
а) pH =−lg Кд ⋅[кислоти] ;
б) рН = – lg [кислоти];
в) рН = – lg К д · [кислоти].
1.6.64.рОН – це:
а) натуральний логарифм концентрації лугу.
б) від’ємний десятковий логарифм концентрації гідроксид–іонів;
в) від’ємний десятковий логарифм концентрації основи.
1.6.65. Пепсин шлункового соку діє у:
а) кислому середовищі; б) лужному середовищі; в) нейтральному середовищі.
1.6.66 .рН венозної крові:
а) більший за рН артеріальної крові;
б) менший за рН артеріальної крові;
в) однаковий із рН артеріальної крові.
1.6.67. рН в клітині:
а) менший за рН крові; б) більший за рН крові; в) однаковий із рН крові.
1.6.68. .рН 0,001 М NaOH становить:
а) 3; б) 11; в) 6.
1.6.69. рОН 0,01М розчину КОН:
а) 12; б) 2; в) 7.