- •Тема 1. Цивільна оборона України - основа безпеки у надзвичайних ситуаціях
- •Державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації в Україні План
- •1. Загальні поняття про надзвичайні ситуації та завдання Цивільної оборони
- •2. Керівництво Цивільної обороною України та органи його управління
- •3. Сили цивільної оборони та їх формування
- •Контрольні питання для перевірки знань
- •Література
- •Тема 2. Надзвичайні ситуації
- •Надзвичайні ситуації природного характеру План
- •Класифікація надзвичайних ситуацій(нс)
- •Надзвичайні ситуації природного характеру
- •Співвідношення магнітуди за Ріхтером та інтенсивності за шкалою msk
- •Контрольні питання для перевірки знань
- •1.1. Транспортні аварії (катастрофи)
- •1.2. Радіаційні аварії
- •Потенційно небезпечні об’єкти
- •2.1. Хімічно небезпечні об’єкти
- •2.2. Пожежо- та вибухонебезпечні об’єкти
- •Об’єкти комунального господарства
- •Пожежі та їх гасіння
- •Гасіння пожеж
- •Контрольні питання для перевірки знань
- •Література.
- •Тема 3. Осередки хімічного, біологічного та комбінованого ураження
- •Основні поняття про хімічні та біологічні засоби ураження План
- •Характеристика отруйних та сильнодіючих ядучих речовин сдяр
- •1.1. Коротка характеристика осередку хімічного ураження
- •1.2. Токсичні характеристики отруйних речовин
- •1.3. Класифікація отруйних речовин
- •Характеристика осередку біологічного ураження
- •Бактеріологічна (біологічна) зброя
- •Осередок комбінованого ураження
- •Контрольні питання для перевірки знань
- •Тема 4. Осередок ядерного ураження
- •Вражаючі фактори ядерного вибуху
- •2.1. Ударна хвиля
- •2.2. Світлове випромінювання
- •2.3. Проникаюча радіація
- •Радіоактивне забруднення
- •Електромагнітний імпульс
- •Радіаційні ураження людей і тварин
- •Променева хвороба у людей
- •Променева хвороба у тварин
- •Контрольні питання для перевірки знань
- •Література
- •Тема 5. Прилади радіаційної, хімічної розвідки, контролю радіоактивного забруднення і опромінення та хімічного зараження продуктів, кормів, води
- •Основні поняття про одиниці радіоактивності і дози випромінювання та методи їх визначення План
- •1. Одиниці радіоактивності й дози випромінювання
- •2. Методи визначення іонізуючих випромінювань
- •3. Класифікація дозиметричних приладів
- •Контрольні питання для перевірки занань
- •Тема 7. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій
- •1. Захист працівників від наслідків нс
- •Інженерний захист об’єкта
- •2. Забезпечення надійності управління і матеріально-технічного забезпечення
- •Світломаскування об’єкта
- •3. Підготовка об’єкта до відновлення порушеного режиму роботи
- •Контрольні питання для перевірки знань
- •Література
- •Тема 8. Підвищення стійкості роботи об'єктів господарювання
- •Звітність підприємства з питань Цивільної оборони План
- •Перелік документів, що подаються підприємством у вищий орган цо
- •2. Формування плану дій при виникненні нс та форма звіту про нс на об’єктах
- •3. Паспорт безпеки потенційно небезпечного підприємства
- •Контрольні питання для перевірки знань
- •Література
- •Словник термінів
- •Список рекомендованої літератури
- •Савченко Віталій Іванович Конспект лекцій з дисципліни “Цивільна оборона”
1.3. Класифікація отруйних речовин
Отруйні речовини нервово-паралітичної дії
До цієї групи ОР належать: зарин, зоман, Ві –Ікс.
Зарин – (GВ, трилон 144, трилон 46) – безбарвна рідина, без запаху. При важких ступенях отруєння появляються ознаки: міоз, слиновиділення, пітливість, спазми кровоносних судин, бронхів, легенів і серцевого м’яза. З’являється задишка, біль у грудях, загальна слабкість, блювота, втрата координації рухів. Він має комулятивні властивості в організмі.
При появі перших ознак ураження зарином необхідно ввести підшкірно розчин атропіну, афіну або будаксину із шприц-тюбика. Вміст шприц-тюбика, введений не пізніше ніж через 10 хв після ураження, здатний нейтралізувати одну смертельну дозу ОР.
Надійним захистом від пароподібного зарину є фільтрувальний протигаз і захисний одяг. При попаданні на шкіру рідкого зарину потрібно застосувати індивідуальний протихімічний пакет: обробка через 2 хв. після потрапляння зарину гарантує безпеку у 80% випадків, через 5 хв. – у 30%, а через 10 хв. вона вже практично неефективна.
Зоман (GD, трилон ) - прозора рідина, але технічна речовина може мати колір від солом’яного до коричневого із запахом камфори.
За характером фізіологічної дії зоман аналогічний зарину, але менш токсичний. Всі рекомендації захисту від зарину прийнятні і для захисту від зоману. Для дегазації техніки і поверхні різних предметів застосовуються аміачно-лужні розчини.
Ві - Ікс (VX) – масляниста безбарвна рідина без запаху, погано розчиняється у воді, добре – в органічних розчинах.
Проникає крізь одяг і діє на організм людини через органи дихання. Прихований період – декілька годин. Має комулятивні властивості. Перші ознаки ураження – міоз, світлобоязнь, біль у грудях, голові.
Повний захист від Ві – Ікс – протигаз та захисний одяг. Дегазація буде ефективною, якщо її провести протягом 5 хв після контакту з ОР.
До шкірнонаривних ОР належать іприт (НД), люїзит (L), який може застосовуватись як компонент токсичних сумішей.
Іприт – безбарвна масляниста рідина, важча від води. Організм людини і тварини уражають випари, аерозолі і краплі. ОР має прихований період і комулятивний характер.
Іприт у паротуманоподібному стані впливає на органи дихання. Через 4-6 годин з’являються пригнічення, кашель. Через 3-4 доби починається гнійне запалення слизової оболонки дихальних шляхів і пневмонія. При легких ураженнях через 9-10 діб настає одужання, при важких – через 6-8 діб смерть.
Хороші результати дають промивання 15% -м водно-спиртовим розчином хлораміну Б, він руйнує іприт не тільки на шкірі, а й частково той, що проник у неї.
Отруйні речовини загальноотруйної дії об’єднують хімічні сполуки, різні як за своєю фізіологічною дією, так і за хімічною будовою.
Найбільший вплив мають синильна кислота (АС) і хлорціан (СК).
Синильна кислота – безбарвна рідина із запахом гіркого мигдалю, сильна швидкодіюча отрута. Ознаки ураження: гіркота і металевий смак у роті, нудота, головний біль, задишка. Смерть настає від паралічу серця.
Сучасний фільтрувальний протигаз надійно захищає органи дихання, а шкіру – захисний костюм.
У разі ураження людини необхідно застосувати антидот, наприклад амілнітрат. Роздавлену ампулу з антидотом швидко вводять під лицеву частину протигазу, за необхідності роблять штучне дихання.
Задушливі отруйні речовини мають високу летучість, під час їх вдихання специфічно уражується легенева тканина і виникає токсичний набряк легенів. Такі властивості має фосген (CG), дифосген (ДР), а також деякі сполуки, які містять фтор.
Психотропні речовини (інкапаситанти) - це синтетичні або природні сполуки, які можуть спричинити у здорових людей аномалії або фізичну нездатність виконання завдань, поставлених перед ними. Вони діють на людей у надзвичайно малих дозах (міліграми-мікрограми на людину). Такі ураження інколи розглядають як хімічну шизофренію. Представниками цієї групи є Бі –Зет (ВZ) (США).
Токсини – це хімічні речовини рослинного, тваринного, мікробного походження, які мають високі токсичні властивості і можуть уражати організми людей і тварин.
До токсинів належать:
- бутуліновий токсин (XR) –продукт життєдіяльності бактерій;
- стафілококовий токсин (РG), який - продукується бактерією золотистий стафілокок;
- рицин – рослинного походження (із насіння рицини).
Фітотоксиканти - токсичні хімічні речовини, призначені для ураження різних видів рослин.
До них належать гербіциди (пригнічення бур’янів, трав та ін.), арборициди (знищення кущів, дерев), дефоліанти (висушування і передчасне опадання листя) тощо.