Контрольні питання для перевірки знань

1. Дайте визначення поняттю надзвичайна ситуація (НС).

2. Які основні завдання ставляться перед Цивільною обороною?

3. Ким забезпечується керівництво Цивільною обороною?

4. Хто є центральним органом виконавчої влади з питань НС?

5. Що являють собою спеціалізовані формування ЦО і кому вони підпорядковані?

6. Які функції покладаються на спеціалізовані формування ЦО?

7. Які функції покладаються на невоєнізовані формування ЦО і кому вони підпорядковані?

8. З якою метою створена система запобігання і реагування на НС (СЗРНС)?

9. Основні завдання СЗРНС.

10. Які завдання комісій з питань техногенно-екологічної безпеки під час НС (ТЕБ та НС)?

11. Хто здійснює фінансування заходів ЦО?

Література

1. Закон України “Про Цивільну оборону України” від 3.02. 1993, № 55 – XVI.

2. Закон України “Про захист населення і територій в надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру” від 8.07. 2000, № 1809.

3. Положення про функціональну підсистему “Освіта і наука України” від 17.02. 2003, № 27.

4. Стеблюк М.І. Цивільна оборона. – К.: Знання – Прес, 2003, с. 11 – 24.

Тема 2. Надзвичайні ситуації

Лекція 2

Надзвичайні ситуації природного характеру План

1. Класифікація надзвичайних ситуацій (НС).

2. Надзвичайні ситуації природного характеру.

1. Класифікація надзвичайних ситуацій(нс)

Масштаби, характер руйнувань і кількість постраждалих людей залежать від типу, масштабу і місця аварії, катастрофи або стихійного лиха, від швидкості розвитку НС, особливостей регіону, об’єктів господарювання тощо.

Зниження масштабів людських втрат ( у 2000 р. від НС в Україні загинуло 517 осіб) та матеріальних збитків, запобігання НС, ліквідація їх наслідків є важливою загальнодержавною проблемою і одним з найважливіших завдань органів виконавчої влади. 15 липня 1998 р. постановою Кабміну України №1099 “Про порядок класифікації НС” затверджено Положення про класифікацію НС, що сприяє створенню ефективного механізму оцінки події, яка відбулася або може відбутися у прогнозований термін.

Розглянемо важливі визначення, які використовуються в ЦО.

Небезпечне природне явище – це подія природного походження або результат природних процесів, які за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю можуть уражати людей, об’єкти економіки і довкілля.

НС природного характеру – небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні морські та прісноводні явища, деградація ґрунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками тощо.

НС техногенного характеру – транспортні аварії (катастрофи), пожежі, аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечно хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптове руйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах тощо.

Аварія – це небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об’єкті або території загрозу для життя або здоров’я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів та завдає шкоду довкіллю.

Катастрофа – великомасштабна аварія, що призводить до тяжких трагічних наслідків.

Потенційно небезпечний об’єкт – це такий об’єкт, на якому використовуються, перероблюються, зберігаються або транспортуються небезпечні радіоактивні, пожежовибухові речовини та біологічні препарати, гідротехнічні й транспортні споруди, а також інші об’єкти, що створюють реальну загрозу виникнення НС.

З огляду на характер походження подій, що зумовлюють виникнення НС в Україні, розрізняють:

- НС соціально – політичного характеру, пов’язані з протиправними діями терористичного і антиконституційного спрямування: озброєний напад, захоплення і утримання важливих об’єктів, ядерних установок і матеріалів, систем зв’язку та телекомунікацій, екіпажів повітряних і морських суден, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, крадіжка зброї тощо;

- НС воєнного характеру, пов’язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних та гідроелектричних станцій тощо.

Відповідно до територіального поширення, обсягів заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули, визначають 4 рівні НС:

1 НС загальнодержавного рівня – це НС, яка розвивається на території двох або більше областей.

2 НС регіонального рівня – це НС, яка розвивається на території двох або більше адміністративних районів.

3 НС місцевого рівня – це НС, яка виходить за межі потенційно небезпечного об’єкта, загрожує поширенню на сусідні інженерні споруди.

4 НС об’єктового рівня – не виходить за межі об’єкта.