19. Блажівська о.Є. Відповідальність учасників договору про спільну діяльність // Судова апеляція. – 2007. - № 1 (6). – с. 114-121. Контрольні питання

1. Назвіть особливості зобов'язань про спільну діяльність.

2. Назвіть види договорів про спільну діяльність. Який критерій використовується для їхнього розмежування?

3. У якій формі укладається договір про спільну діяльність?

4. Що таке договір простого товариства?

5. Що вважається вкладами учасників простого товариства?

6. Який встановлено режим майна учасників простого товариства?

7. На якому режимі належить учасникам продукція, отримана в результаті спільної діяльності?

8. Хто і в якому порядку веде загальні справи учасників простого товариства?

9. У чому укладаються особливості відповідальності учасників по загальних зобов'язаннях у простому товаристві?

10. Як розподіляється прибуток і збитки у простому товаристві?

11. У яких випадках припиняється договір простого товариства?

12. У чому полягають особливості відповідальності учасника, у відношенні якого договір простого товариства припинений?

Практичні завдання

1. ТОВ «Айра» і комунальне підприємство «Темп» уклали договір про спільну діяльність, за яким вони повинні були побудувати житловий будинок для своїх працівників і для цього внести по 1 млн. грн., а також, у випадку подорожчання будівництва, нести додаткові витрати в рівних частках. Однак комунальне підприємство в останній частині договору своїх зобов'язань не виконало.

Питання:

1) Чи можливо в даному випадку розірвання договору і які наступлять наслідки у зв'язку з розірванням договору?

2) У яких розмірах буде розподілене житло після закінчення будівництва житлового будинку?

2. Громадяни В., Б. і С. уклали договір про спільну діяльність, відповідно до якого вони беруть участь у будівництві житлового будинку своєю працею і коштами в рівних частках. Після приймання будинку в експлуатацію В. зажадав збільшення своєї частки у праві спільної власності, оскільки він витратив на будівництво більше коштів, ніж інші. Громадянин Б. продав свою частку громадянці С., вважаючи, що, оскільки в договорі мова не йшла про згоду інших учасників на відчуження, він вправі це зробити.

Питання:

1) У яких розмірах буде розподілене житло після закінчення будівництва житлового будинку?

2) Який порядок відчуження частки у праві спільної власності на будинок у даному випадку?

3. Громадяни С., М. та Ю. уклали договір простого товариства 02.03.2012 р., за яким С. повинен був внести 12000 грн. та 2 верстати, Ю. надати вантажний автомобіль, М. – гроші. Громадяни С. та М. зробили свої внески, а Ю. вантажний автомобіль так і не передав. На зборах учасників товариства, які відбулися 15.09.2012 р., його попередили, що у разі відмови від надання автомобіля до майна товариства протягом місяця, з ним буде розірвано договір простого товариства. Після цього Ю. вніс в якості вкладу у майно товариства 7000 грн., але на зборах учасників товариства 16.10.2012 р. договір з ним було розірвано на підставі невиконання обов’язку щодо передачі до майна товариства своєї частки.

Питання:

1) Як визначається режим внесеного учасниками майна за договором простого товариства?

2) Чи може вважатися вкладом учасника сума у 7000 грн., яку вніс Ю. замість вантажного автомобіля?

3) Чи є правомірним розірвання договору простого товариства з Ю.?

4) Які правові наслідки розірвання договору простого товариства з одним із його учасників?

4. Між АТ «Одеська хутряна фабрика» і ТОВ «Зірка» був укладений договір про спільну діяльність строком на 4 роки, відповідно до якого АТ як внесок у загальну діяльність передавало приміщення, а ТОВ «Зірка» вносило внесок періодичними (щоквартальними) грошовими сумами, а також здійсненням робіт з ремонту приміщень, а замість прибутку одержувало право використовувати відремонтовані приміщення АТ під офіс, магазин і складські приміщення.

Через півтора роки ТОВ «Зірка» перестало вносити плату, і АТ звернулося до господарського суду з позовом про виселення ТОВ з нежилих приміщень і сплати боргу з урахуванням індексу інфляції і відсотків річних. Суд визнав укладений між сторонами договір удаваним, що приховує насправді укладений сторонами договір оренди нерухомого майна, і застосував до спірного договору правила про договір оренди, визнав його недійсним унаслідок порушення обов'язкової нотаріальної форми, встановленої для договорів оренди будинків і споруд строком більше 3 років.

Питання:

1) Що відноситься до істотних умов договору про спільну діяльність?

2) Чим можуть вноситися внески сторін? Який майновий режим внесених внесків і отриманого прибутку?

3) Чи є в даному випадку договір про спільну діяльність удаваним договором, який приховує укладений сторонами договір оренди нерухомого майна?

4) Які правові наслідки встановлені у разі невиконання учасником договору про спільну діяльність своїх зобов’язань?