83. Особливості здійснення валютних операцій в Україні

84. Правовий режим функціонування валютних фондів і Валютних резервів в Україні

85. Поняття й функції валютного контролю

Валютний контроль є специфічним видом фінансового контролю. Валютний контроль слід розглядати як комплекс заходів, що здійснюють спеціально уповноважені державні органи та інші суб'єкти, спрямованих на забезпечення додержання учасниками валютних правовідносин ва­лютного законодавства України при проведенні валютних операцій. Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (п. 1 ст. 12) визначено, що валют­ні операції за участю резидентів і нерезидентів підлягають валютному контролю. Валютному контролю підлягають також зобов'язання щодо декларування валютних цінностей та іншого майна резидентів, яке перебуває за межами України.

Валютний контроль виконує такі функції:

забезпечується режим законності при проведенні валютних опе­рацій;

здійснення валютного контролю дозволяє попереджати право­порушення у валютній сфері;

у процесі здійснення валютного контролю виявляються факти порушення валютного законодавства та застосовуються заходи юри­дичної відповідальності.

86. Повноваження Національного банку України у сфері валютного контролю

Нацiональний банк України у сферi валютного регулювання: здiйснює валютну полiтику виходячи з принципiв загальної економiчної полiтики України; складає разом з Кабiнетом Мiнiстрiв України платiжний баланс України; контролює дотримання затвердженого Верховною Радою України лiмiту зовнiшнього державного боргу України; визначає у разi необхiдностi лiмiти заборгованостi в iноземнiй валютi уповноважених банкiв нерезидентам; видає у межах, передбачених цим Декретом, обов'язковi для виконання нормативнi акти щодо здiйснення операцiй на валютному ринку України; нагромаджує, зберiгає i використовує резерви валютних цiнностей для здiйснення державної валютної полiтики; видає лiцензiї на здiйснення валютних операцiй та приймає рiшення про їх скасування; установлює способи визначення i використання валютних /обмiнних/ курсiв iноземних валют, виражених у валютi України, курсiв валютних цiнностей, виражених у iноземнiй валютi або розрахункових /клiрингових/ одиницях, згiдно iз статтею 8 цього Декрету; установлює за погодженнями з Мiнiстерством статистики України єдинi форми облiку, звiтностi та документацiї про валютнi операцiї, порядок контролю за їх достовiрнiстю та своєчасним поданням; забезпечує публiкацiю банкiвських звiтiв про власнi операцiї та операцiї уповноважених банкiв.

87. Роль Рахункової палати та Кабінету міністрів України у валютному регулюванні.

Кабінет Міністрів України у сфері валютного регулювання:

визначає і подає на затвердження до Верховної Ради України ліміт зовнішнього державного боргу України;

бере участь у складанні платіжного балансу України;

забезпечує виконання бюджетної та податкової політики в частині, що стосується руху валютних цінностей;

забезпечує формування і виступає розпорядником Державного валютного фонду України згідно із статтею 14 цього Декрету;

визначає порядок використання надходжень у міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, які використовуються у торговельному обороті з іноземними державами, а також у неконвертованих іноземних валютах, які використовуються у неторговельному обороті з іноземними державами на підставі положень міжнародних договорів України.

ахункова палата для виконання поставлених перед нею завдань має повноваження: 1) здійснювати експертно-аналітичні, інформаційні та інші види діяльності, що забезпечують контроль за використанням коштів загальнодержавних цільових фондів, коштів позабюджетних фондів, за цільовим використанням фінансово-кредитних і валютних ресурсів під час здійснення загальнодержавних програм; 2) проводити фінансові перевірки, ревізії в апараті Верховної Ради України, органах виконавчої влади, Національному банку України, Фонді державного майна України, інших підзвітних Верховній Раді України органах, а також на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності у тій частині їхньої діяльності, яка стосується використання коштів Державного бюджету України; 3) перевіряти в органах і на об'єктах, зазначених вище у пункті 2, грошові документи, бухгалтерські книги, звіти, плани, кошториси витрат та іншу документацію щодо фінансово-господарської діяльності, а також здійснювати перевірку касових операцій з готівкою та цінними паперами, матеріальних цінностей, їх обліку, зберігання і витрачання; 4) отримувати від керівників установ та організацій, що перевіряються, всю необхідну документацію та іншу інформацію про фінансово-господарську діяльність; 5) отримувати від Національного банку України, уповноважених банків та інших кредитних установ необхідні відомості про здійснювані ними операції та стан рахунків установ і організацій, які перевіряються, від інших підприємств і організацій — довідки, копії документів щодо операцій і рахунків цих підприємств та організацій; 6) організовувати і проводити оперативний контроль за використанням коштів Державного бюджету України за звітний період; 7) проводити комплексні ревізії і тематичні перевірки окремих розділів і статей Державного бюджету України, у тому числі бюджетів загальнодержавних цільових фондів; 8) проводити експертизу проектів Державного бюджету України, а також проектів законів та інших нормативних актів, міжнародних договорів України, загальнодержавних програм та інших документів, що стосуються питань Державного бюджету і фінансів України; 9) здійснювати аналіз і дослідження порушень і відхилень бюджетного процесу, готувати і вносити до Верховної Ради України пропозиції щодо їх усунення, а також щодо удосконалення бюджетного законодавства в цілому; 10) готувати і подавати висновки до Верховної Ради України та її комітетів щодо виконання Державного бюджету України, у тому числі доходів і видатків загальнодержавних цільових фондів, фінансування загальнодержавних програм за звітний рік;

11) направляти матеріали перевірок, ревізій та обстежень Кабінету Міністрів України, відповідним центральним органам виконавчої влади, Національному банку України, Фонду державного майна України, підприємствам, установам і організаціям для розгляду і вжиття необхідних заходів; 12) порушувати перед Верховною Радою України, Президентом України, а також органами виконавчої влади клопотання про притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у порушенні вимог чинного законодавства України, внаслідок чого завдано матеріальної шкоди державі; 13) залучати до проведення перевірок, ревізій та обстежень на договірних засадах кваліфікованих спеціалістів і фахівців-експертів з інших установ і організацій, а також працівників інших державних контрольних, податкових і правоохоронних органів з оплатою їх праці в необхідних випадках за рахунок власних коштів; 14) у разі виявлення під час перевірок, ревізій та обстежень фактів привласнення грошей і матеріальних цінностей, інших зловживань передавати матеріали перевірок, ревізій та обстежень до правоохоронних органів з інформуванням про це Верховної Ради України.