V. Зміст теми заняття

VI. Матеріали для самоконтролю а. Завдання для самоконтролю:

№	Завдання	Вказівки до завдання
1	Охарактеризувати іонізуюче випромінювання	Види, особливості, джерела іонізуючого випромінювання
2	Описати патогенез дії ІВ на організм	Суть прямої і непрямої дії
3	Охарактеризувати гостру променеву хворобу	Періоди та їх характеристика
4	Охарактеризувати хронічну променеву хворобу	Ступені важкості
5	Природні механізми протирадіаційного захисту	Перерахувати механізми на різних рівнях організації організму

Б. Задачі для самоконтролю:

Задача 1. У хворого із гострою променевою хворобою зміни виявлені лише у крові: перерозподільний лейкоцитоз, лімфоцитопенія.

• Який період хвороби?

Задача 2. У хворого спостерігається блювання, анорексія, біль у ділянці живота, непрохідність кишок.

• Яка форма гострої променевої хвороби розвинулася?

Задача 3. У результаті пошкодження одного з реакторів АЕС відбулось витікання радіоактивних продуктів. У зоні підвищеної радіації знаходилось троє людей. Орієнтовно вони отримали по 6 Гр іонізуючого випромінювання. Після госпіталізації у них розвинувся геморагічний синдром.

• Перерахуйте фактори, що зумовлюють розвиток геморагічного синдрому.

Задача 4. У клініку поступив хворий у дуже важкому стані із судомами та порушеним тонусом судин.

• Яка форма гострої променевої хвороби ймовірно розвинулася?

Задача 5. У хворого, який тривало працює біля джерела іонізуючого випромінювання виявлено зміни у крові у вигляді помірної лейкопенії та тромбоцитопенії.

• Яка патологія могла розвинутися?

Задача 6. У хворого діагностовано кістково-мозкову форму гострої променевої хвороби. У крові виявлена тромбоцитопенія.

• Перерахуйте періоди даної форми ГПХ і вкажіть їх тривалість?

Література

Основна:

1. Патофізіологія: підручник / За ред. М.Н.Зайка, Ю.В.Биця. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Медицина, 2008. – 704 с.

2. Патологічна фізіологія. Книга в трьох частинах. Ч.1. Нозологія. За ред. проф. М.С.Регеди – Львів: Сполом, 2009. – 290 с.

3. Патологическая физиология. Учебник для студентов фарм. вузов. Изд. 2-е, перераб. и доп. / под ред. проф. А.И.Березняковой – Винница: Нова Книга, 2008. – 328 с.

Додаткова:

1. Атаман О.В. Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях. Навчальний посібник / Вид.2-ге, доопрац. і доп. – Вінниця: Нова Книга, 2007. – 512 с.

2. Ионизирующее излучение и их измерения. Термины и понятия. – М: Стандартинформ, 2006. – 200 с.

3. Милько В.И., Лазарь А.Ф., Назимок Н.Ф. Медицинская радиология: Учебник. – Киев: Вища школа, 1980. – 280 с.

Тема 5. Роль спадковості та конституції в патології і. Актуальність теми

Завдячуючи бурхливому розвитку генетики, біохімії, молекулярної біології щорічно з’являються описи декількох сотень спадкових аномалій. На сьогоднішній день відомо біля 2500 нозологічних форм генетично обумовлених захворювань, які стосуються всіх органів, систем і функцій організму.

Постійно зростає інтерес до вивчення механізмів виникнення і розвитку спадкових патологій, до співвідношення спадкових і набутих факторів, до вивчення шляхів поширення генетичних порушень в популяції. В певній мірі це пов’язано зі зростанням кількості мутагенних факторів зовнішнього та виробничого середовища, серед яких значну роль відіграють медикаменти та фармакологічні препарати.

Крім спадкових захворювань існує велика група хвороб зі спадковою схильністю, які для свого прояву потребують впливу певних факторів зовнішнього середовища.

Близько до спадкових хвороб стоять, так звані, вроджені патології, які викликані порушеннями ембріогенезу не спадкової природи. Клінічна картина таких захворювань часто нагадує спадкову патологію.

Таким чином, існує необхідність глибокого вивчення етіології, патогенезу, клініки цих хвороб, методів їх диференціальної діагностики і вивчення етіотропного, патогенетичного і симптоматичного лікування і профілактики.

Конституція – це комплекс морфо-функціональних і психічних стійких особливостей організму, що визначають його реактивність і сформувались на спадковій основі під впливом факторів зовнішнього середовища.

Виникнення, перебіг та закінчення будь-якого захворювання у людини, її реакції на медикаменти залежать не тільки від патогенного чинника, але й спадковості та конституції людини.