Хірургічна анатомія молочних залоз

Молочні залози як частина репродуктивної системи жінки – складний в анатомічному і функціональному відношенні орган, який зазнає виражених циклічних змінень. В процесі мамогенезу в ньому відбувається складнаперебудова структури, котра досягає свого розквіту в період вагітності і лактації. За ембріоногенезом молочна залоза тісно пов’язана з потовими залозами. Анатомічно молочні залози представляють складний альвеолярно-трубчастий орган, який складається з 15-24 часток. Кожна частка має конусоподібну форму з верхівкою біля соска, оточена пухкою сполучною тканиною і невеликою кількістю жирової клітковини, що частково проникає між частками. Усі вивідні протоки однієї залозистої частки поєднуються в молочний хід, який закінчується на верхівці соска. Кількість протоків може бути від 12 до 20. В молочній залозі існує два види сполучної тканини – опорна і ложова або мантильна. Опорна тканина входить до системи підтримуючої зв’язки Купера і розташована, в основному, між частками і часточками. Внутрішньо- часточкові перегородки продовжуються вперед за межі фасціального футляра до глибоких шарів шкіри у вигляді зв’язок Купера. Ложова тканина розподілена між ацинусами. Кровопостачання молочної залози здійснюється в основному з трьох джерел: внутрішньої грудної артерії (гілка підключичної артерії), бокової грудної артерії (гілка підключичної артерії) і міжреберних (від 3 до 7). Венозний відтік здійснюється через міжреберні і внутрішні грудні вени. Морфофункціональною одиницею молочної залози є альвеоли, величина яких змінюється у залежності від гормональної фази. Їх стінки вистелені одним шаром залозистих клітин – лактоцитів. Альвеоли, звужуючись, переходять в тонкий проток. 150-200 альвеол об’єднані в часточки з загальним протоком більш крупного діаметра. Часточки, у свою чергу, об’єднані в частки з більш широкими протоками. Скорочувальний апарат молочної залози представлений клітинами міотелію і гладкої мускулатури, які є важливою ланкою нейро-гормональної регуляції в період лактації.

Регіонарні лімфовузли молочної залози

Знання шляхів відтоку лімфи від молочної залози дозволяє визначати напрямок процесу лімфогенного метастазування. Регіонарними для молочної залози є такі групи лімфатичних вузлів:

1. Пахвові (гомолатеральні), міжпекторальні вузли (Роттера) і лімфовузли уздовж пахвової вени та її гілок, які поділяються на такі рівні:

- рівень I (нижня частина пахвової ямки): лімфовузли, розташовані латерально від зовнішнього краю малого грудного м’яза.

- рівень II (середня частина пахвової ямки): лімфовузли, розташовані між зовнішніми і внутрішніми краями малого грудного м’яза, і міжпекторальні лімфовузли (Роттера).

- рівень III (верхівкова частина пахвової ямки): апікальні лімфовузли і вузли, розташовані медіально від внутрішнього краю малого грудного м’яза, включно з підключичними.

2. Підключичні (гомолатеральні) лімфовузли.

3. Внутрішьомамарні (гомолатеральні) лімфовузли: лімфовузли у міжреберних зонах по краю грудини в ендоторакальній фасції.

4. Надключичні (гомолатеральні) лімфовузли.

Стан пахвових лімфатичних вузлів є найважливішим прогностичним фактором у хворих на РМЗ. Від внутрішніх квадрантів молочної залози лімфовідтік відбувається в парастернальні лімфатичні вузли. Крім того, розрізняють: підключичний, міжреберний, медіастинальний шляхи лімфовідтоку, внутрішньошкірний і підшкірний шляхи відтоку лімфи в напрямку лімфовузлів протилежного боку, підшкірну і субфасціальну мережу лімфатичних вузлів в епігастральній зоні, внутрішньошкірний шлях по ходу внутрішніх і зовнішніх гілок верхніх і нижніх епігастральних судин у напрямку заочеревинних лімфовузлів, очеревини та яєчників.