Контрольні питання теми:

1. Недостатність печінки: визначення поняття, принципи класифікації.

2. Методи експериментального моделювання порушень функції печінки.

3. Етіологія, патогенез, основні прояви печінкової недостатності.

4. Порушення обміну речовин, електролітів, мікроелементів, вітамінів і гормонів при захворюваннях печінки.

5. Порушення діяльності функціональних систем організму при недостатності печінки.

6. Недостатність антитоксичної функції печінки, механізм основних проявів.

7. Види, причини, патогенез печінкової коми. Роль церебротоксичних речовин.

8. Недостатність екскреторної функції печінки, основні прояви.

9. Визначення поняття, критерії, види жовтяниць, їх причини та механізми.

10. Порівняльна характеристика порушень пігментного обміну при гемолітичній, печінковій, та механічній жовтяницях.

11. Синдроми холемії та гіпо-, ахолії при різних видах жовтяниць.

12. Жовчнокам′яна хвороба: прояви, етіологія, патогенез.

13. Синдром портальної гіпертензії: етіологія, патогенез, прояви.

14. Механізми розвитку асциту, гепатолієнального та гепато-ренального синдромів при печінковій недостатності.

Самостійна аудиторна робота студента:

ПРОТОКОЛ № 36

Завдання 1. Вивчити загальнотоксичну дію жовчі на організм.

У лімфатичний мішок (під шкіру спини) жаби вводять 1-1,5 мл жовчі (бичачої або свинячої). Жабу поміщають під скляний ковпак. На протязі заняття спостерігають за загальним станом тварини. Звертають увагу на спонтанну рухову активність, м’язовий тонус.

Роблять заключення і висновки, відповідаючи на наступні питання:

1) Які видимі зміни стану тварини можуть бути виявлені в процесі досліду?

2) Яку дію мають токсичні концентрації жовчі на м’язовий тонус та рухову активність?

Завдання 2. Вивчити вплив жовчі на серцеву діяльність жаби.

Знерухомлену жабу фіксують черевцем догори, роблять розтин грудної порожнини, оголюють серце. На стрічці кімографа записують серцеві скорочення до і після нанесення на серце кількох крапель жовчі у концентрації 1:10; 1:5 та нерозбавленої. Підраховують частоту серцевих скорочень. Відмічають зміну ритму та серцевих скорочень. Пояснити механізм розвитку даних порушень.

Роблять заключення і висновки, відповідаючи на наступні питання:

1) Які зміни ритму та частоти серцевих скорочень спостерігаються в досліді?

2) Пояснити механізм розвитку даних порушень.

1. Визначення наявності уробіліну у сечі (реакція Богомолова). До 1,0 мл сечі додають 6-8 крапель 10% р-ну сірчанокислої міді та 1-2 мл хлороформу. В присутності уробіліну в сечі хлороформ після змішування забарвлюється у рожевий колір.

2. Кількісне визначення білірубіну в сечі (метод Франка).

До 5 мл сечі додають краплями 0,2% водний розчин метиленової сині. Сеча, що не містить білірубіну, після додавання 1-2 крапель розчину набуває синього забарвлення, тоді як сеча, яка містить бі­лірубін, забарвлюється в зелений колір. Для 1 мг білірубіну потріб­но 20 крапель (1 мл) 0,2% водного розчину метиленової сині.

Роблять заключення і висновки, відповідаючи на наступні питання:

1. Які механізми появи білірубіну та уробіліну в сечі?

2. Про яку жовтяницю свідчить поява уробіліну в сечі?

3. Про яку жовтяницю свідчить наявність білірубіну в сечі?

4. Які складові компоненти жовчі можна ще визначити в сечі?