- •Заняття №16
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •1.1.3. Мірний посуд
- •1.2. Аналітичні терези та методи зважування на них
- •1.2.1. Будова аналітичних терезів
- •1.2.2. Вимоги, які висуваються до аналітичних терез
- •1.2.3. Правила роботи з терезами
- •1.2.4. Техніка зважування
- •Завдання 2. Приготування стандартних розчинів хлоридної кислоти та натрію гідроксиду
- •2.1. Приготування робочого титрованого розчину кислоти
- •2.1.1. Приготування стандартного розчину хлоридної кислоти із концентрованого розчину
- •2.1.2. Встановлення молярної концентрації еквіваленту розчину хлоридної кислоти
- •2.1.3. Встановлення концентрації хлоридної кислоти за бурою
- •2.1.4. Встановлення молярної концентрації еквіваленту розчину хлоридної кислоти за натрію карбонатом
- •2.1.5. Приготування стандартних розчинів хлоридної кислоти різних концентрацій із концентрованих розчинів
- •2.1.6. Приготування розчину хлоридної кислоти із фіксаналу
- •2.2. Приготування робочого титрованого розчину лугу
- •2.2.1. Робочі розчини лугів
- •2.2.2. Вихідні речовини
- •2.2.3. Встановлення концентрації розчину натрію гідроксиду за оксалатною кислотою
- •2.2.4. Встановлення концентрації розчину NaОн за оксалатною кислотою
- •2.2.5. Встановлення концентрації розчину NaOh за робочим титрованим розчином хлоридної кислоти
- •2.2.6.Приготування стандартних розчинів лугу різних концентрацій
- •Літературa
- •Заняття №17
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •1.3. Приготування стандартного розчину оксалатної кислоти
- •1.4. Встановлення концентрації розчину NaOh за оксалатною кислотою
- •1.5. Титрування досліджуваного розчину hCl розчином NaOh
- •Літературa
- •Заняття №18
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Експериментальна частина Завдання 1. Визначення ацетатної кислоти
- •Хід аналізу
- •Завдання 2. Визначення ортоборатної кислоти
- •Хід аналізу
- •Завдання 3. Визначення аміаку
- •Хід аналізу
- •Літературa
- •Заняття №19
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •1.2. Визначення вмісту ортофосфатної кислоти
- •Хід аналізу
- •Літературa
- •Заняття №20
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Експериментальна частина Завдання 1. Визначення натрію карбонату та натрію гідрокарбонату при їх одночасній присутності в розчині
- •Хід аналізу
- •Завдання 2. Визначення ортофосфатної і сульфатної кислот при їх одночасній присутності в розчині
- •Хід аналізу
- •Літературa
- •Заняття №21
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Літературa
- •Заняття №22
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Експериментальна частина Завдання 1. Приготування приблизно 0,1н розчину калію перманганату
- •Завдання 2. Приготування вихідного розчину оксалатної кислоти
- •Завдання 3. Титрування розчину оксалатної кислоти (або натрію оксалату) розчином калію перманганату
- •Завдання 4. Визначення калію дихромату перманаганатометричним методом
- •Хід аналізу
- •Завдання 5. Визначення феруму в розчині солі Мора
- •Завдання 6. Визначення процентного складу гідрогену пероксиду в розчині
- •30 Г н2о2 міститься в 100 г 30%-го розчину н2о2
- •0,17 Г н2о2 міститься в х г 30%-го розчину н2о2.
- •Літературa
- •Заняття №23
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Завдання 2. Приготування розчину калію дихромату
- •Завдання 3. Встановлення концентрації розчину натрію тіосульфату за калію дихроматом
- •Завдання 4. Приготування вихідного розчину йоду
- •Завдання 5. Приготування розчину крохмалю
- •Завдання 6. Йодометричне визначення відновників методом прямого титрування
- •Завдання 7. Визначення сульфітів методом зворотнього титрування
- •Завдання 8. Визначення формаальдегіду у формаліні
- •Завдання 9. Визначення аскорбінової кислоти
- •Літературa
- •Заняття №24
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Експериментальна частина
- •Завдання 1. Приготування 0,1н розчину калію бромату(калію йодату). Стандартизація розчинів за натрію тіосульфатом
- •Завдання 2. Визначення фенолу та його похідних
- •Хід аналізу
- •Завдання 3. Визначення Магнію реакцією
- •Завдання 4. Визначення масової частки стрептоциду у препараті
- •Завдання 5. Титрування калію йодатом
- •Хід аналізу
- •Літературa
- •Заняття №25
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Експериментальна частина Завдання 1. Приготування 0,1м розчину аргентуму нітрату
- •Завдання 2. Приготування 0,01м розчину натрію хлориду
- •Завдання 3. Стандартизація 0,1м розчину аргентуму нітрату за натрію хлоридом
- •Завдання 4. Визначення процентного вмісту Хлору в зразку кухонної солі за методом Мора
- •Завдання 5. Визначення масової частки натрію хлориду в препараті за методом Фаянса-Ходакова
- •Завдання 6. Визначення масової частки калію йодиду в препараті за методом Фаянса-Ходакова
- •Літературa
- •Заняття №26
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Експериментальна частина Завдання 1. Приготування 0,1м розчину амонію роданіду
- •Завдання 2. Стандартизація 0,1м розчину амонію роданіду за стандартним розчином аргентуму нітрату
- •Завдання 3. Визначення вмісту хлоридної кислоти в розчині за методом Фольгарда
- •Завдання 4. Визначення вмісту NaBr в сухій солі за методом Фольгарда
- •Літературa
- •Заняття №27
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Експериментальна частина Завдання 1. Приготування 0,05н розчину трилону б
- •Завдання 2. Стандартизація 0,05н розчину трилону б за цинком металічним
- •Завдання 3. Методика визначення катіонів комплексонометричним методом
- •3.1. Алюміній
- •3.2. Бісмут
- •Розрахунки:
- •Завдання 5. Визначення загальної твердості води.
- •Літературa
- •Заняття №28
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Експериментальна частина Завдання 1. Визначення масової частки гігроскопічної вологи в природних технічних продуктах
- •Результати аналізу вологи в речовині
- •Літературa
- •Заняття №29
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Експериментальна частина Завдання1. Визначення сульфатів у природних і стічних водах.
- •Чистота осаду
- •Фільтрування
- •Висушування та прожарювання
- •Розрахунок результатів аналізу:
- •Завдання 2. Визначення вмісту Барію в технічному зразку BaCl2•2h2o
- •Розрахунок наважки
- •Зважування наважки та її розчинення
- •Розрахунок кількості осаджувача
- •Осаджування
- •Фільтрування і промивання осаду
- •Висушування і прожарювання осаду
- •Завдання 3. Визначення вмісту Феруму в солі Мора
- •Виконання аналізу
- •Літературa
- •Заняття №30
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Літературa
Завдання 3. Визначення Магнію реакцією
з 8-гідроксихіноліном
Розчин солі Магнію, що містить 15-20 мг магнію, розбавляють водою до 100 см3 в конічній колбі місткістю 250 см3, до нього додають 3 г амонію хлориду і 5 мг концентрованого розчину аміаку, потім нагрівають до 60˚С. До гарячого розчину доливають швидко краплями, при постійному перемішуванні, 4%-й спиртовий розчин 8-гідроксихіноліну. При цьому випадає блідо-жовтий осад магнію гідроксихіноляту. Додавання реактиву продовжують доти, поки розчин над осадом не стане жовтим. Після охолодження розчин фільтрують, а осад промивають гарячою водою.
Промитий осад на фільтрі розчиняють у теплій розбавленій хлоридній кислоті, підставляючи колбу, в якій було проведено осадження, додають 1-2 г калію бромату (25-30 см3 0,1н розчину) і добре розмішують. Потім додають 1 г калію йодиду і виділений йод титрують 0,05н розчином тіосульфату в присутності крохмалю. Різниця становитиме вміст Магнію в розчині. 1 см3 0,1н розчину калію бромату відповідає 0,001216 г Магнію.
Осадженню Магнію заважає кальцій, а також інші метали, які в аміачному середовищі утворюють з 8-гідроксихіноліном аналогічні малорозчинні сполуки гідроксихінолятів металів. Тому їх відокремлюють попередньо у вигляді оксалатів.
Завдання 4. Визначення масової частки стрептоциду у препараті
Розраховану точну наважку стрептоциду переносять у колбу для титрування і розчиняють у 60 см3 2М розчину сульфатної кислоти. До приготованої суміші додають 15 см3 розчину калію броміду, 5 крапель розчину метилового оранжевого і повільно, при енергійному помішуванні, титрують стандартним розчином калію бромату до обезбарвлення рожевого кольору розчину. Титрування повторюють до одержання відтворюваних результатів. Розраховують масову частку стрептоциду.
Завдання 5. Титрування калію йодатом
Титрування калію йодатом у середовищі сильної хлоридної кислоти грунтуєтся на реакції:
IO3- + 6H+ + 4е → I+ + 3H2O.
При титруванні розчином калію йодату таких відновників, як наприклад, сполуки тривалентного Арсену, Стибію, йодиди в присутності органічного розчинника спочатку виділяється елементний йод. Кількість йоду, що виділяється в процесі титрування, зростає, колір шару органічного розчинника (хлороформ, карбону тетрахлорид) стає дедалі інтенсивнішим. При дальшому титруванні розчином калію йодату і при енергійному збовтуванні колір шару органічного розчинника починає поступово слабшати і зникає в кінці реакції (настає повне знебарвлення органічного розчинника). При цьому елементний йод повністю оксидується йодатом у йоду хлорид:
IO3- + 6H+ + 2I2 → 5I+ + 3H2O.
При оксидації Арсену або Стибію реакція відбувається за таким рівнянням:
KIO3 + 6HCl + 2SbCl3 → 2SbCl5 + ICl + KCl + 3H2O.
Спосіб титрування відновників калію йодатом у середовищі хлоридної кислоти має ряд переваг: 1) метод дуже точний, кінець реакції визначається дуже різко і з великою чутливістю; 2) калію йодат утворюється легко в хімічному стані і його титровані розчини виготовляються безпосереднім розчиненням наважки речовини у воді.
Розчини KIO3 стійкі і їх титр не змінюється протягом великого проміжку часу. Присутність таких органічних речовин, як ацетатна кислота, формальдегід, етиловий спирт не заважає титруванню. Щодо цього, даний метод вигідно відрізняється від перманганатометрії та йодиметрії.