- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.2: основні конструкції мови.
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.2: основні конструкції мови.
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.2: основні конструкції мови.
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.2: основні конструкції мови
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.2: основні конструкції мови
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.3: галуження і цикли
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.3: галуження і цикли
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.3: галуження і цикли
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.3: галуження і цикли
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.4: елементи інтерфейсу
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.3: галуження і цикли
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.4: елементи інтерфейсу
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.4: елементи інтерфейсу
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.4: елементи інтерфейсу
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.4: елементи інтерфейсу
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.4: елементи інтерфейсу
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.4: елементи інтерфейсу
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.4: елементи інтерфейсу
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.4: елементи інтерфейсу
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.5: основи створення прикладних застосувань
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.5: основи створення прикладних застосувань
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання:
- •Необхідні теоретичні відомості для практичної роботи:
- •Контрольні питання:
- •Змістовий модуль 1: основні поняття та означення. Елементи мови. Керування процесом обчислень
- •Тема 1.5: основи створення прикладних застосувань
- •План заняття
- •Проект Delphi
- •Модулей в проект.
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 2: процедурно-орієнтоване програмування. Програмування графіки
- •Тема 2.1: основи мови object pascal
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 2: процедурно-орієнтоване програмування. Програмування графіки
- •Тема 2.1: основи мови object pascal
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 2: процедурно-орієнтоване програмування. Програмування графіки
- •Тема 2.1: основи мови object pascal
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Функции преобразования в числовой формат и обратно
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 2: процедурно-орієнтоване програмування. Програмування графіки
- •Тема 2.1: основи мови object pascal
- •План заняття
- •7.1. Простые типы
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 2: процедурно-орієнтоване програмування. Програмування графіки
- •Тема 2.2: графіка, мультимедія та друк
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 2: процедурно-орієнтоване програмування. Програмування графіки
- •Тема 2.2: графіка, мультимедія та друк
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 2: процедурно-орієнтоване програмування. Програмування графіки
- •Тема 2.2: графіка, мультимедія та друк
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 2: процедурно-орієнтоване програмування. Програмування графіки
- •Тема 2.2: графіка, мультимедія та друк
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Печать с помощью объекта Printer
- •Подготовка и печать отчетов с помощью QuickReport — компоненты QuickRep, qrSubDetail, qrLabel, qrExpr, qrSysData, qrMemo, qrRichText, qrShape, qrImage
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 3: масиви. Записи та множини
- •Тема 3.1: масиви
- •План заняття
- •Листинг 1. Инициализация и вывод массива
- •Ввод массива
- •Использование компонента StringGrid
- •Листинг 2. Ввод и обработка массива целых чисел
- •Листинг 3. Процедура обработки события OnKeyPress
- •Листинг 4. Ввод и обработка массива дробных чисел
- •Контрольні питання
- •Объявление записи
- •Инструкция with
- •Ввод и вывод записей в файл
- •Вывод записи в файл
- •Листинг 25. Добавление записей в файл
- •Чтение записи из файла
- •Листинг 26. Чтение записей из файла
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 3: масиви. Записи та множини
- •Тема 3.3: множини
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Необхідні теоретичні відомості для практичної роботи:
- •Контрольні питання:
- •Змістовий модуль 3: масиви. Записи та множини
- •Тема 3.4: множини обовязкова контрольна робота №28
- •Змістовий модуль 4: файлові структури даних. Динамічні структури даних
- •Тема 4.1: робота з файлами
- •План заняття
- •Объявление файла
- •Назначение файла
- •Вывод в файл
- •Открытие файла для вывода
- •Листинг 20. Создание нового или замещение существующего файла
- •Листинг 21. Добавление в существующий файл
- •Ошибки открытия файла
- •Закрытие файла
- •Пример программы
- •Листинг 22. Простая база данных (запись в файл)
- •Ввод из файла
- •Открытие файла
- •Листинг 23. Обработка ошибки открытия файла (фрагмент программы)
- •Чтение данных из файла
- •Чтение чисел
- •Чтение строк
- •Конец файла
- •Листинг 24.. Чтение из файла
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 4: файлові структури даних. Динамічні структури даних
- •Тема 4.1: файлові структури даних. Динамічні структури даних
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Указатели
- •Динамические переменные
- •Листинг 27. Создание, использование и уничтожение динамических переменных
- •Листинг 28. Добавление элемента в начало динамического списка
- •Упорядоченный список
- •Добавление элемента в список
- •Листинг 29. Добавление элементов в упорядоченный список
- •Удаление элемента из списка
- •Листинг 30. Удаление узла из списка
- •Контрольні питання
- •Необхідні теоретичні відомості для практичної роботи:
- •Контрольні питання:
- •Необхідні теоретичні відомості для практичної роботи:
- •Контрольні питання:
- •Змістовий модуль 4: файлові структури даних. Динамічні структури даних
- •Тема 4.2: динамічні структури
- •План заняття
- •Вариантные переменные
- •Контрольні питання
- •Const-параметры
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 4: файлові структури даних. Динамічні структури даних
- •Тема 4.2: динамічні структури
- •План заняття
- •Способы вызова подпрограмм
- •Контрольні питання
- •Этапы разработки программы
- •Спецификация
- •Создание установочного диска
- •Алгоритм и программа
- •Контрольні питання
- •Этапы разработки программы
- •Спецификация
- •Создание установочного диска
- •Алгоритм и программа
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Необхідні теоретичні відомості для практичної роботи:
- •Контрольні питання:
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами. Візуальні компоненти. Бази даних
- •Тема 6.2: Візуальні компоненти
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Распознавание источника события, нажатых кнопок и клавиш, координат курсора
- •События клавиатуры
- •Распознавание нажатых клавиш
- •Контрольні питання
- •Создание нового IntraWeb приложения
- •Редактирование главной формы
- •Написание обработчика события для кнопки
- •Запуск созданного приложения
- •Контрольні питання
- •Управляющие кнопки Button и BitBtn
- •Кнопка с фиксацией SpeedButton
- •Группы радиокнопок — компоненты RadioGroup, RadioButton и GroupBox
- •Контрольні питання
- •Листинг 28. Добавление элемента в начало динамического списка
- •Упорядоченный список
- •Добавление элемента в список
- •Листинг 29. Добавление элементов в упорядоченный список
- •Удаление элемента из списка
- •Листинг 30. Удаление узла из списка
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами. Візуальні компоненти. Бази даних
- •Упражнения. Совершенствование проекта
- •Контрольні питання:
- •Контрольні питання
- •Упражнения
- •Контрольні питання:
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами. Вызуальны компоненти. Бази даних.
- •Тема 6.2: візуальні компоненти
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами. Візуальні компоненти. Бази даних
- •Тема 6.3: форми та меню
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Контекстное всплывающее меню — компонент PopupMenu
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами. Візуальні компоненти. Бази даних
- •Тема 6.4: обробка виключних ситуацій
- •План заняття
- •Конрольні питання
- •Упражнения. Совершенствование проекта.
- •Контрольні питання:
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.4: обробка виключних ситуацій
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами. Візуальні компоненти. Бази даних
- •Тема 6.5: організація прикладних застосувань
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами. Візуальні компоненти. Бази даних
- •Тема 6.5: організація прикладних застосувань
- •План заняття
- •Контрольні питанна
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.5: організація прикладних застосувань
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.5: організація прикладних застосувань
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.5: організація прикладних застосувань
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.5: організація прикладних застосувань
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.5: організація прикладних застосувань
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.5: організація прикладних застосувань
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами. Візуальні компоненти. Бази даних
- •Тема 6.6: основи баз даних
- •План заняття
- •Классификация баз данных
- •Локальная база данных
- •Удаленная база данных
- •Структура базы данных
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •Упражнения
- •Контрольні питання:
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.6: основи баз даних
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.6: основи баз даних
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.6: основи баз даних
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.6: основи баз даних
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.6: основи баз даних
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.6: основи баз даних
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами. Візуальні компоненти. Бази даних
- •Тема 6.7: навігація по набору даних. Мова sql. Створення довідкової системи
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.7: навігація по набору даних. Мова sql. Створення довідкової системи
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.7: навігація по набору даних. Мова sql. Створення довідкової системи
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.7: навігація по набору даних. Мова sql. Створення довідкової системи
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.7: навігація по набору даних. Мова sql. Створення довідкової системи
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.7: навігація по набору даних. Мова sql. Створення довідкової системи
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.7: навігація по набору даних. Мова sql. Створення довідкової системи
- •План заняття
- •Insert into Имя таблицы
- •Insert into Имя_таблицы
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.7: навігація по набору даних. Мова sql. Створення довідкової системи
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.7: навігація по набору даних. Мова sql. Створення довідкової системи
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.7: навігація по набору даних. Мова sql. Створення довідкової системи
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.7: навігація по набору даних. Мова sql. Створення довідкової системи
- •План заняття
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами
- •Тема 6.7: навігація по набору даних. Мова sql. Створення довідкової системи
- •План заняття
- •Рисование круга
- •Контрольні питання
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами. Візуальні компоненти. Бази даних
- •Тема 6.7: навігація по набору даних. Мова sql. Створення довідкової системи обов’язкова контрольна робота №63
- •Змістовий модуль 6: програмування з графами. Візуальні компоненти. Бази даних
- •Тема 6.7: навігація по набору даних. Мова sql. Створення довідкової системи
- •План заняття
Контрольні питання
Наведіть характеристику опису процедури створення довідкової системи до програми
Розгляньте етапи створення довідкової системи
АУДИТОРНЕ ЗАНЯТТЯ
Змістовий модуль 6: програмування з графами
Тема 6.7: навігація по набору даних. Мова sql. Створення довідкової системи
Лекція №62 – Створення текстового файлу довідки
План заняття
Характеристика процедури створення текстового файлу довідки
Характеристика атрибутів команди створення
Прежде всего, необходимо составить перечень разделов справочной системы, тщательно продумать их содержимое и определить необходимые перекрестные ссылки. После этого можно приступать непосредственно к созданию текстового файла справки. Данный файл создается в формате RTF с помощью любого текстового редактора, который поддерживает этот формат. Чаще всего с этой целью используется Microsoft Word (в ходе дальнейшего изложения материала данной главы будем исходить из предположения, что при создании справочной системы применяется текстовый редактор Microsoft Word 2000).
Количество создаваемых RTF-файлов может быть произвольным. С равным успехом можно все разделы размещать в одном файле, помещать каждый раздел в отдельный файл или располагать несколько разделов в разных файлах.
Каждый раздел может быть оформлен с использованием различных стилей и шрифтов, а также может содержать рисунки и таблицы.
Если разделы размещаются в одном файле, то они отделяются друг от друга при помощи символа разрыва страницы. Для каждого раздела обязательно задается уникальный текстовый идентификатор, при определении которого могут использоваться русские и латинские буквы, цифры и знак подчеркивания. Длина идентификатора не должна превышать 255 символов.
Для каждого раздела также может быть задан заголовок, список ключевых слов, номер в списке просмотра, тег компиляции или макрокоманда. Все атрибуты задаются путем использования сносок. Сноски вставляются в текст в самом начале раздела с помощью команды меню Вставка | Сноска, при вызове которой на экране появляется диалоговое окно Сноски. В данном окне в группе переключателей Нумерация выбирается пункт Другая и в поле редактора вносится один из нижеприведенных символов, соответствующий необходимому атрибуту:
# - указывает идентификатор (контекст) раздела; $ - устанавливает заголовок раздела;
К - задает список ключевых слов;
+ - определяет порядковый номер в последовательности просмотра разделов справки;
* - задает условие компиляции раздела;
! - задает макрокоманду, которая будет выполняться при открытии окна с данным разделом.
Из всех вышеперечисленных атрибутов раздела обязательным является только контекст.
После добавления новой сноски она появляется в нижней части окна. Необходимо внести соответствующий текст данной сноски, в зависимости от задаваемого атрибута.
Для осуществления переходов между разделами организуется система перекрестных ссылок. Ссылки можно задавать как на другой раздел текущего файла справки, так и на раздел другого справочного файла. При этом текст раздела, вызываемого при помощи ссылки, может отображаться в основном окне справки либо во временном вспомогательном окне.
В справочном окне ссылки выделяются зеленым цветом и подчеркиванием (сплошным либо штриховым). Также ссылки могут быть представлены в виде рисунков или пиктограмм. Переход на раздел, обозначенный ссылкой, пользователь осуществляет щелчком левой кнопкой мыши на выделенном тексте или рисунке.
В RTF-файле ссылки оформляются с использованием специальных шрифтовых выделений. Каждая ссылка состоит из двух частей.
Первая часть ссылки - это выделенный цветом и подчеркиванием текст, который будет виден конечному пользователю. Эта часть ссылки может быть оформлена в виде перечеркнутого или подчеркнутого двойной линией текста, и в этом случае раздел будет открываться в текущем окне. Если же первая часть ссылки подчеркнута одинарной линией, то текст раздела будет выводиться во временном окне.
Вторая часть ссылки пользователю не видна. Эта часть содержит идентификатор раздела, на который необходимо выполнить переход. Она оформляется в виде скрытого текста. Для того чтобы скрытый текст был виден в документе в процессе редактирования, необходимо выбрать пункт Сервис | Параметры, перейти к странице Вид и установить переключатель Скрытый текст.
Для оформления текста подчеркиванием и скрытым текстом можно использовать окно настройки шрифтов, вызываемое командой меню Формат | Шрифт.
Следует помнить о том, что между первой и второй частью ссылки не должно быть разрывов.
При создании ссылки можно указать, что содержимое раздела должно отображаться во вторичном окне. Для этого после идентификатора ставится символ ">", а затем без разрыва — имя окна Чтобы создать ссылку на раздел другого справочного файла, после идентификатора следует указать символ "@" и имя файла справки.
Первый и второй примеры являются абсолютно идентичными. Они представляют собой обычную ссылку на раздел с идентификатором Coord, одинаково выглядят в справочном окне и дают один и тот же результат, а именно: открытие необходимого раздела в текущем окне. Третий пример иллюстрирует создание ссылки на раздел с контекстом Symbol, который будет отображаться во временном вспомогательном окне. Четвертый пример является ссылкой на раздел с идентификатором 4, который будет выведен во вторичном окне с именем WIND (это имя должно быть обязательно определено при компиляции файла). Последний пример представляет собой ссылку на раздел с контекстом Range справочного файла c:\delphi\krug\project2.hlp.
Подразумевается, что во всех рассмотренных примерах вторая часть ссылок оформлена в виде скрытого текста.
Для того чтобы использовать рисунок в качестве ссылки, он должен быть вставлен в текст, соответствующим образом подчеркнут или перечеркнут, а также дополнен второй частью, содержащей контекст требуемого раздела.
После того как файл полностью подготовлен в соответствии со всеми описанными правилами, он должен быть сохранен в формате RTF.