Контрольні питання

1. Характеристика середовища Delphi

2. Навести переваги та недоліки використання об’єктно-орієнтованого програмування

АУДИТОРНЕ ЗАНЯТТЯ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1: ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТА ОЗНАЧЕННЯ. ЕЛЕМЕНТИ МОВИ. КЕРУВАННЯ ПРОЦЕСОМ ОБЧИСЛЕНЬ

ТЕМА 1.2: ОСНОВНІ КОНСТРУКЦІЇ МОВИ.

Лекція №2 - Інтегроване середовище delphi

План заняття

1. Поняття головного вікна

2. Поняття рядка меню

3. Поняття палітри компонентів

4. Поняття панелі швидкого доступу

5. Поняття вікна інспектора об’єктів

6. Поняття списку властивостей

7. Поняття списку подій

8. Поняття вікна форми

9. Поняття робочої поверхні для розміщення елементів керування

10. Поняття вікна редактора коду

Інтегроване середовище Delphi (надалі середовище) - це програмний продукт, у якому є все необхідне для проектування, запуску і тестування застосувань (програм) під Windows мовою Object Pascal. Основні вікна середовища (рис. 5.1): головне вікно складається з рядка меню, палітри компонентів і панелі швидкого доступу; вікно інспектора об'єктів скла­дається зі списку властивостей (Properties) і списку подій (Events); вікно форми є робочою поверхнею для розміщення елементів керування; вікно редактора коду дає змогу вводити та редагувати тексти програм.

Рядок меню надає швидкий і гнучкий інтерфейс до середовища Delphi за допомогою команд меню. Палітра компонентів дає можливість ви­бирати потрібні об'єкти (компоненти) для розміщення їх на формі. Для цього треба перший раз клацнути мишкою на одному з об'єктів і потім другий раз - на формі.

Панель швидкого доступу (ПШД) містить набір кнопок, які надають швидкий доступ до окремих команд меню. На панелі можна розміщувати кнопки команд меню за власними потребами або вилучати маловживані кнопки. Для прикладу доповнимо ПШД кнопкою виклику команди Copy:

ПКМ // клацаємо правою кнопкою миші над панеллю ПШД

- Customize ...// виконуємо команду меню Customize

- Commands // розкриваємо закладку Commands

- Categories & Edit // вибираємо елемент Edit у списку Categories

- Commands & Copy // кнопку Copy, перетягуємо на ПШД

- Close // клацаємо на кнопці Close.

Для вилучення кнопки з панелі швидкого доступу необхідно (при від­критому вікні Customize) перетягнути її за межі панелі.

Програми, які працюють в операційних системах Windows, прийнято називати додатками (або застосуваннями). В основі таких додатків є проект - множина програмних файлів (або модулів) та допоміжних фай­лів (файли ресурсів, файли конфігурації тощо).

Застосування Delphi зазвичай мають інтерфейс користувача на ба­зі вікон (форм). Delphi дає можливість створювати і простіші консоль­ні застосування, у яких для введення/виведення даних використовують консоль - об'єднання клавіатури і дисплея. Консольні застосування дуже корисні при початковому вивченні мови.

Контрольні питання

1. Охарактеризувати Поняття головного вікна; Поняття рядка меню; Поняття палітри компонентів; Поняття панелі швидкого доступу; Поняття вікна інспектора об’єктів; Поняття списку властивостей; Поняття списку подій; Поняття вікна форми; Поняття робочої поверхні для розміщення елементів керування; Поняття вікна редактора коду

2. Надати характеристику поняттю середовище

3. Охарактеризувати поняття панель швидкого доступу

4. Охарактеризувати поняття інтерфейс користувача

АУДИТОРНЕ ЗАНЯТТЯ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1: ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТА ОЗНАЧЕННЯ. ЕЛЕМЕНТИ МОВИ. КЕРУВАННЯ ПРОЦЕСОМ ОБЧИСЛЕНЬ

ТЕМА 1.2: ОСНОВНІ КОНСТРУКЦІЇ МОВИ.

Лекція №3 - Консольні застосування

План заняття

1. Правила створення консольних застосувань

2. Поняття тіла програми

3. Огляд правил застосування та використання коментарів

4. Поняття форматованого виведення

Створити консольне застосування можна різними способами. Най­простіше так: >File > New >Other... New Console Application.

У консольному застосуванні можуть бути розділи: program (назва програми); uses (підключення модулів); label (оголошення позначок); const (оголошення констант); type (оголошення нових типів); var (оголошення змінних); procedure (опис власних процедур); function (опис власних функцій); begin послідовність_операторів end (тіло програми; після end - крапка).

Обов'язковою частиною є лише тіло програми. Заголовок програми є хоч і необов'язковим, але бажаним елементом. Порядок оголошень і описів не регламентується. Для пояснення окремих частин програми ви­користовують коментарі двох видів:

{ текст, який може бути на місці будь-якого пропуску }

// текст до кінця рядка, на якому він з'явився

Коментарі, які обмежують з обох боків фігурними дужками, можуть займати будь-яку кількість рядків. Коментар ігнорується під час компіля­ції, окрім директив компілятора: {$ директива}.

Введення даних у консольному режимі здійснюють з клавіатури, а ви­ведення - на дисплей. Виклик процедури введення даних:

Read / Readln (список_змінних) | Readln.

Змінні у списку змінних відокремлюють комами; Readln - після введення переводить курсор на новий рядок; Readln (без аргументів) - організація паузи (для продовження - <Enter>).

Виклик процедури виведення даних:

Write / Writeln (список_виведення) | Writeln

У списку виведення крім назв змінних можна писати рядкові констан­ти (послідовність символів в апострофах) і навіть вирази (виводитимугься їхні значення); Writeln - після виведення переводить курсор на новий ря­док; Writeln (без аргументів) - переводить курсор на новий рядок.

Існує форматоване виведення, в якому після виразу або змінної через двокрапку вказують кількість позицій для виведення результату (цілих чисел). Якщо результат є раціональним числом, то додатково через дво­крапку вказують кількість цифр у дробовій частині числа (одночасно від­бувається заокруглення результату).