- •Міністерство освіти і науки України
- •Нерозчинні (зважені) речовини, їхня кількість і методи контролю.
- •Органічні речовини , їхня кількість і методи контролю . Бск , хск .
- •Розчинені мінеральні речовини.
- •Бактеріальне забруднення стічних вод .
- •Визначення розрахункових концентрацій стічних вод.
- •Водойми , їхня охорона від забруднення стічними водами .
- •Вимоги до якості води у водоймі.
- •Здатність, що самоочищає, водойм .
- •Розведення стічних вод у ріках.
- •Розведення в озерах і водоймищах.
- •Розведення в морях.
- •Визначення необхідного ступеня очищення.
- •Визначення необхідного ступеня очищення по зважених речовинах.
- •Визначення необхідного ступеня очищення по бпкполн.
- •Визначення необхідного ступеня очищення по розчиненому кислороду
- •Вибір технологічної схеми очищення стічних вод.
- •Вибір технологічної схеми очисної станції.
- •Механічне очищення міських стічних вод.
- •Прийомна камера .
- •Ґрати , сита .
- •Послідовність розрахунку механічних ґрат.
- •Ґрати - дробарки ( комминуторы ).
- •Песколовки .
- •Горизонтальні песколовки.
- •Аэрируемая песколовка .
- •Розрахунок песколовки .
- •Тангенціальна песколовка .
- •Зневоднювання піску .
- •Відстійники .
- •Послідовність розрахунку первинних відстійників .
- •Вертикальні відстійники .
- •Горизонтальні відстійники
- •Радіальні відстійники .
- •Радіальні відстійники з обертовим водорозподільним пристроєм (конструкція Скирдова и.В.)
- •Радіальний відстійник з периферійною подачею води .
- •Комбіновані відстійники
- •Тонкошарові відстійники.
- •Інтенсифікація роботи відстійників (преаератори , биокоагуляторы ) .
- •Опади стічних вод . Види опадів, їх хімічний і гранулометрический склад .
- •Форми зв'язку води із частками твердої фази і їхній вплив на обробку опадів .
- •Методи обробки опадів .
- •Илоуплотнение. Гравітаційне ущільнення.
- •Флотационное ущільнення.
- •Виброфильтры, сепаратори, центрифуги.
- •Розрахунок илоуплотнителя.
- •Стабілізація осаду.
- •Аеробна стабілізація осаду .
- •Розрахунок аеробного мінералізатора.
- •Анаэробная стабілізація опадів.
- •Септики.
- •Двох'ярусні відстійники (Эмшеры).
- •Розрахунок двох'ярусних відстійників.
- •Метантенки.
- •Розрахунок метантенков.
- •Конструкції метантенков.
- •Газгольдери
- •Зневоднювання опадів Иловые площадки.
- •Розрахунок иловых площадок.
- •Підготовка опадів до механічного зневоднювання.
- •Теплова обробка й заморожування опадів .
- •Зневоднювання опадів фільтруванням .
- •Фільтр - пресування опадів .
- •Центрифугирование.
- •Безреагентное центрифугирование .
- •Реагентное центрифугирование опадів .
- •Знешкодження опадів .
- •Знешкодження нагріванням .
- •Термічне сушіння опадів .
- •Спалювання опадів .
- •Хімічне знезаражування .
- •Радіаційний спосіб знезаражування опадів .
- •Компостування опадів. Биотермическая обробка (компостування) опадів стічних вод.
- •Утилізація опадів.
- •Вибір методу й технологічної схеми обробки опадів .
- •Біологічне очищення міських стічних вод.
- •Біологічне очищення в штучних умовах.
- •Активний мул і його властивості.
- •Подача повітря .
- •Аэротенки .
- •Розрахунок аэротенков .
- •Аерація стічних вод .
- •Розрахунок системи аерації (через фильтросные пластини ) .
- •Окситенк ( внии водгео ) .
- •Окситенк системи “юнокс” (сша) .
- •Аэротенк - відстійник .
- •Аэроакселератор із центральною зоною аерації .
- •Аэротенк - відстійник (конструкція нді квов ) .
- •Аэротенк - осветлитель ( никти гх Україна ) .
- •Противоточный аэротенк .
- •Аэротенки продовженої аерації .
- •Вторинні відстійники .
- •Розрахунок вторинних відстійників .
- •Флотационное илоуплотнение.
- •Тонкошарові илоотделители .
- •Біофільтри .
- •Краплинні біофільтри .
- •Высоконагружаемые біофільтри (аэрофильтры) .
- •Біофільтри із пластмасовим завантаженням .
- •Дискові (заглибні ) біофільтри .
- •Баштові біофільтри .
- •Розподіл стічних вод по поверхні біофільтра .
- •Спорудження для біологічного очищення в природних умовах .
- •Сільськогосподарські поля зрошення .
- •Біологічні ставки .
- •Методи доочищення стічних вод .
- •Доочищення на йоржах .
- •Знезаражування стічних вод .
- •Контактні резервуари .
- •Випуск очищених стічних вод у водойму .
- •Розподільні й вимірювальні пристрої .
- •Генплани очисних споруджень і схеми висотного розташування очисних споруджень .
- •Контроль за роботою очисних споруджень .
- •Добір проб і підготовка їх до аналізу .
- •Приймання , пуск і налагодження очисних споруджень .
- •Основні причини низької ефективності роботи очисних споруджень .
- •Інтенсифікація роботи очисних споруджень .
- •Інтенсифікація роботи споруджень біологічної очищення стічних вод .
Спорудження для біологічного очищення в природних умовах .
Біологічне очищення в природних умовах здійснюються за рахунок самоочисної здатності ґрунту .
Спорудження : поля зрошення й поля фільтрації , біологічні ставки.
Поля зрошення призначені для очищення стічних вод і для вирощування на них сільськогосподарських культур (комунальні , сільськогосподарські ) .
Поля фільтрації використаються тільки для очищення стічних вод.
Сутність процесу : при фільтрації стічних вод у верхніх шарах ґрунту затримуються забруднення , що утворять плівку густозаселенную мікроорганізмами . Ці мікроорганізми , використовуючи кисень , що проникає з атмосфери переводять органічні речовини в мінеральні з'єднання . Верхні шари ґрунту щодо кисню перебувають у більше сприятливих умовах . У міру поглиблення в ґрунт , кількість кисню зменшується й наступає момент коли кисню зовсім немає - зона анаеробіозу . Окислювання органічних речовин тут відбувається за рахунок процесу денітрифікації тому що стічні води, що попадають у цю зону, містять велику кількість нітритів .
У зимовий час ступінь очищення значно знижується . Поля в цей період працюють як накопичувачі .
Тому що стічні води містять велика кількість мікроорганізмів (патогенних ) і яєць гельмінтів , необхідно дотримувати санітарні вимоги .
При вирощуванні овочів , не вживати їх у їжу в сирому виді , не можна зрошувати поля неочищеними стічними водами ( стічні води повинні бути попередньо вистояні) .
Комунальні поля зрошення й поля фільтрації складаються з карт , спланованих горизонтально або з незначним ухилом ( 0,02) і розділених земляними огороджувальними валиками .
Розподіл стічної води по картах здійснюється зрошувальною мережею , відвід - осуши-тельной . Поля зрошення й фільтрації повинні розташовуватися нижче за течією ґрунтових вод від водозабірних споруджень залежно від ґрунтів на відстані 200...500 м .
Располагаться повинні з подветренной сторони від населених пунктів на відстані залежно від витрати стічних вод від 300 м до 1 км . По контурі полів висаджують вологолюбні дерева (верба) . Рівень ґрунтових вод повинен бути не < 1,5 м від поверхні інакше необхідний пристрій дренажу .Межполивной період 5...10 днів .
Площа полів визначається залежно від гідравлічного навантаження стічних вод на 1 га за певний проміжок часу .
Навантаження залежно від середньорічний t повітря , характеру ґрунтів , рівня ґрунтових вод і виду вирощуваних культур приводиться в довідковій літературі (СНиП т. 47 ) .
При визначенні площі полів зрошення розрізняють наступні норми навантажень м3/га:
середньодобова норма - обсяг стічних вод , що доводиться на 1 га зрошуваній площі в середньому за добу в плині якогось періоду (звичайно за рік ) .
зрошувальна норма - обсяг води , необхідний для вирощування даної культури за весь вегетаційний період .
поливна норма - обсяг води , що подається за один полив .
удобрювальна норма - обсяг води , що потрібно для вирощування культури виходячи з удобрювальних властивостей стічної води .
норма зимового зрошення .
У такий спосіб навантаження на поля зрошення повинна бути встановлена з урахуванням всіх факторів . Керівними є санітарно-гігієнічні вимоги .
При визначенні площ ураховується також фільтраційна здатність ґрунтів і кліматичні умови .
Загальна площа полів зрошення й фільтрації :
F = ;
fПОЛ - корисна площа полів ;
, га ;
fР - резервна площа полів ;
;
- коефіцієнт залежний від середньорічної температури повітря , tВОЗД .
: до 50С , = 1.
до 100С , = 0,75.
до 150С , = 0,5 .
- фактична норма навантаження на резервні ділянки .
, при = 0,5 ,= 15% ;
0,5 , при = 1 ,= 50% .
У зимовий період необхідно враховувати намораживание .
- коефіцієнт , що враховує збільшення площі за рахунок допоміжних споруджень .
= 0,15...0,25 ( при fПОЛ 1000 га ) , 0,35 при fПОЛ 1000 га .
Карти мають площа 1,5 га , співвідношення сторін 1:2...1:4 . Загальне число карт повинне бути не менш 3-х . Довжина карт 300...1500 м , ширина 100...200 м при двосторонньому напуску . Стічні води подаються на карти зрошувальною мережею .
Осушувальну мережу влаштовують при несприятливих ґрунтових умовах . Вона складається із дренажу , збірної мережі , що відводять ліній і випусків .
Пристрій дренажу обов'язково при рівні ґрунтових вод 1,5 м від поверхні карт .