Методи доочищення стічних вод .

Доочищення біологічно очищених стічних вод виробляється в основному на микрофиль-трах і фільтрах із зернистим завантаженням .

Вибір типу фільтрів виробляється відповідно до вимог до ступеня доочищення й технико - економічних показників .

Мікрофільтри забезпечують видалення зважених речовин на 50...60% і БПК_ПОЛН -25...30 % при З= 15...20 мг/л. Розмір комірок 40...70 мкм. У процесі експлуатації виробляється безперервне промивання фільтруючої сітки фільтрувальною водою . Витрата промивної води становить 2...5% загальної витрати оброблюваних стічних вод

Промивна вода повертається в канал перед первинними відстійниками або в аэротенки .

При розрахунку мікрофільтрів , розрахункова швидкість фільтрування приймається в межах 20...35м³/м² година , втрати напору на сітці 100...150 мм .

У процесі експлуатації мікрофільтрів відбувається биообрастание сітки . Тому роблять періодичну обробку сітки хлорною водою .

Широке застосування для доочищення стічних вод одержали фільтри із зернистим завантаженням з: кварцового піску , антрациту , доменних шлаків , керамзиту , щебенів , пенополистирола , пінополіуретану й ін.

Перед фільтрами , як правило, установлюють барабанні сітки з комірками 0,3...0,5 мм для видалення грубодисперсных домішок і вирівнювання концентрацій зважених речовин .

На зернах завантаження фільтрів утвориться біологічна плівка до складу якої входять аеробні мікроорганізми . Т.е. фільтруюче завантаження виконує роль біофільтра в якому тривають процеси біохімічного окислювання забруднень. Швидкість і глибина процесу залежать від концентрації розчиненого кисню .

Ефективність роботи швидких фільтрів із ІЗ= 15...20 мг/л становить по зважених речовинах - 70...80% , по БПК_ПОЛН - 50...60% .

Інтенсифікувати фільтрування можна : насиченням біологічно очищених стічних вод киснем перед фільтруванням , що сприяє підвищенню ефекту очищення , шляхом попереднього посвітління стічної води напірною флотацією . Як флотатор використається обсяг фільтра розташований над фільтруючим завантаженням .

1. Фільтруюче завантаження ; 2. Промивний жолоб ; 3. Флотационный шлам ; 4. Дірчасті труби для розподілу робочої рідини ; 5. Дренажна система .

Стічна вода попередньо насичується повітрям (0,2...0,3 МПа , t = 3 хвилини ) подається через дірчасті труби 4. Забруднення флотируются виділюваним повітрям , а прояснена вода фільтрується через завантаження й віддаляється дренажною системою 5.

Флотационный шлам віддаляється під час промивання фільтрів через жолоб 2.

При флотационном посвітлінні відпадає необхідність в установці перед фільтрами барабанних сіток , збільшується тривалість фильтроцикла , більш повно знижується БПК .

Для більше глибокого видалення органічних забруднень і насичення стічних вод кислоро-дом застосовують аэрируемые зернисті фільтри :

Двоступінчасті й двох'ярусні фільтри .

фильтрат

промывная

Промывная вода

Промывная вода

вода

воздух

Промыв-ная вода

Воз-дух

фильтрат

Промывная вода

Сточная вода

Промывная вода

Застосовуються так само :

двошарові фільтри із завантаженням з антрациту або керамзиту й кварцового піску , що дозволяє збільшити швидкість фільтрування й подовжити тривалість фильтроцикла;

засипний^-засипні-каркасно-засипні фільтри з 40...60 мм завантаженням із гравію або щебенів (каркас) пори якої в нижній зоні засипані дрібнозернистим матеріалом (пісок , антрацит , мармурова крихта й т.д. ) (0,8...1 мм) . При промивання дрібнозернисте засипання зважується й происхо-дит промивання як завантаження так і каркаса ;

ф

Z_max

ільтри із плаваючим завантаженням з пенополистирола й ін. матеріалів з < 1.

Z_min

Подача сточной воды

фильтрат

Промывная вода

Плавающая загрузка

сетка

Відпадає необхідність в установці барабанних сіток . Промивання виробляється вихідною не фільтрованою водою находящейся в надфільтровому просторі .

Відкриваємо засувки на трубопроводі відводу промивної води при цьому відбувається розширення завантаження й бурхливе перемішування гранул , і відмивання забруднень . При досягненні промивання припиняють .

Робота фільтрів погіршується при підвищенні виносу активного мулу із вторинних отстой-ников (при збільшенні Jтобто “спуханні” мулу або при загниванні мулу у вторинних відстійниках ) , а також при кисневому голодуванні активного мулу в аэротенках і вторинних відстійниках .