Генплани очисних споруджень і схеми висотного розташування очисних споруджень .
Площадка під будівництво очисних споруджень розташовується з подветренной сторони для пануючих вітрів теплого періоду року стосовно житлової забудови й нижче міста за течією ріки .
Площадка повинна мати ухил , що забезпечує самопливний рух стічної води й дощових вод .
Площадка повинна розташовуватися на незатоплюваній території з низьким рівнем ґрунтових вод .
Від границь забудови очисні спорудження відокремлюються санітарно-захисними зонами залежно від QСУТ і виду споруджень .
При компонуванню споруджень необхідно враховувати :
можливість будівництва по чергах і розширення зі збільшенням QСУТ ;
забезпечення мінімальної довжини комунікацій (лотків, дюкерів, трубопроводів);
доступність для ремонту й обслуговування .
При розробці проектів очисних споруджень необхідно розглядати варіанти об'єднання споруджень . (Наприклад : первинні відстійники , аэротенки й вторинні відстійники ; повітродувна й иловая насосна станції ; контора й лабораторія ; хлораторная й склад хлору й т.д. ) .
Генплан очисної станції складається в масштабі 1 : 500 або 1 : 1000 залежно від розмірів . На генплані наносяться основні й допоміжні спорудження , трубопроводи , лотки , дороги . Спорудження повинні розташовуватися друг від друга на відстані встановленому нормами / Яковлев стор. 435 (10...25 м , однойменні 2...3 м)/ .
При наявності метантенков ,
їхня територія захищається забором .
Відстань від метантенков і газгольдерів
до основних споруджень , доріг ,
високовольтних ліній , підсобних
приміщень повинне бути не менш 20 м .
Відстань від складу хлору до АБК
100 м , до інших будинків - 50 м .Всі будинки
й спорудження повинні бути забезпечені
під'їздами й підходами . Ширина доріг
5,5 м .Територія очисних споруджень
повинна бути обгороджена забором .
На очисних спорудженнях повинен бути передбачений аварійний колектор , що починається від прийомної камери й приєднується до випуску очищеної води . Випуск повинен забезпечити відвід стічної води до й після механічного очищення .
Повинне бути передбачене спорожнювання споруджень із поверненням води на очищення . Не можна робити спорожнювання в аварійне скидання .На очисних спорудженнях повинні бути передбачені пристрої для виміру витрат стічних вод , сирого осаду , поворотного й надлишкового активного мулу , повітря , пари , газу .
На генплані повинні бути нанесені : водопровід , хазяйновито фекальна каналізація , газопровід , електромережі , тепломережі .
Обсяг грабарств визначається висотним розташуванням окремих споруджень . Необхідно так розташовувати спорудження , щоб земля обрана з котлованів использова-лась на обсипання споруджень .
Стічні води повинні проходити по очисних спорудженнях самопливом , осад , найчастіше доводиться перекачувати .
Нормальна робота очисної станції сильно залежить від правильності визначення гидравли-ческих втрат / оцінка води в каналі, що підводить, повинна перевищувати оцінку води у водоймі при високому обрії води на величину не менш втрат напору по шляху руху води з урахуванням запасу 1...1,5 м (для забезпечення вільного витікання води з оголовка при випуску у водойму ) / .
Втрати бувають :
на тертя в трубах і лотках ( i );
при изливе води через водозливи , отворах на входах і виходах у канали , у СТОСІВ і т.д. ) ;
у спорудженнях , у місцях перепаду рівнів води . ( Довідник проектувальника табл.63.2 стор.560 ) .
Необхідно також передбачати запас напору розраховуючи на майбутнє розширення очисних споруджень . Приймається по довідковій літературі .
Для визначення взаємного висотного розташування окремих споруджень очисної станції складаються профілі руху води й мулу . Горизонтальний масштаб відповідає масштабу генплану 1: 200 ( 1: 500 ; 1: 1000 ) , а вертикальний - 1:50 ; 1: 100 .
Профілі являють собою розгорнутий розріз по спорудженнях . На них показуються оцінки рівнів води , лотків , каналів , труб й інших важливих крапок споруджень , а також оцінки природної й спланованої поверхні землі , відстань між характерними крапками .