- •1. Передмова
- •2. Клінічна термінологія і класифікація фібрилляції та тріпотіння передсердь
- •3. Обстеження пацієнтів з фібриляцією та тріпотінням передсердь
- •4. Ведення хворих з фібриляцією передсердь
- •4.1. Стратегія лікування фібриляції передсердь
- •4.2. Стратифікація ризику тромбоемболічних ускладнень і антитромботична терапія
- •4.3. Тактика ведення хворих з пароксизмом фібрилляції передсердь
- •4.4. Контроль частоти серцевих скорочень під час підготовки до відновлення синусового ритму
- •4.5. Відновлення синусового ритму
- •4.6. Електроімпульсна терапія
- •4.7. Підтримуюча антиаритмічна терапія
- •4.8. Організація надання допомоги хворим з фп
- •4.9. Контроль частоти серцевих скорочень при постійній формі фібриляції передсердь
- •4.10. Немедикаментозне лікування фп
- •4.11. Хірургічне лікування фп
- •5. Тріпотіння передсердь
- •5.1. Особливості патофізіології
- •5.2. Клінічні прояви
- •5.3. Діагноз
- •5.4. Лікування
- •5.5. Профілактична антиаритмічна терапія
- •5.6. Антикоагулянтна терапія
- •5.7. Радіочастотна катетерна абляція
- •6. Ведення хворих з фп за наявності супутніх захворювань і синдромів
- •6.1. Ведення хворих з фп при гострому інфаркті міокарда
- •6.2. Ведення хворих з фп на фоні гіпертрофічної чи дилятаційної кардіоміопатії
- •6.3. Ведення хворих з фп при дисфункції щитовидної залози
- •6.4. Ведення хворих з поєднанням фп і передчасного збудження шлуночків
- •6.5. Ведення хворих з фп і легеневими захворюваннями
- •6.6. Рекомендації з профілактики післяопераційної фп
- •6.7. Ведення хворих з фп під час вагітності
- •7. Висновки
5.5. Профілактична антиаритмічна терапія
Антиаритмічні засоби для профілактичного прийому призначають більшості хворих з рецидивуючим ТП. Але навіть на фоні медикаментозного лікування рецидиви ТП та ФП виникають в 50-70% хворих протягом перших 12 міс. Для тривалої профілактичної терапії у хворих без тяжкої структурної патології міокарда можуть застосовуватися препарати ІС класу (флекаїнід, пропафенон), а також етацизин.
У контрольованих дослідженнях доведена ефективність препаратів III класу аміодарону і соталолу. Найбільш ефективним засобом запобігання ТП є аміодарон, який може бути препаратом вибору за наявності виражених структурних змін міокарда і низької (< 30%) фракції викиду.
5.6. Антикоагулянтна терапія
Зважаючи на те, що у багатьох хворих ТП поєднується з ФП, принципи антикоагулянтної терапії у хворих ТП є подібними до таких при ФП.
За умов, коли лише в небагатьох клініках виконують черезстравохідну ехокардіографію, при тривалості пароксизму ТП понад 48-72 год непрямі антикоагулянти доцільно призначати протягом 3 тижнів до і 4 тижнів після відновлення серцевого ритму з підтриманням ПТІ на рівні 50-60% (МНС 2-3). Хворим без тяжкої структурної патології міокарда можна призначати прямі антикоагулянти протягом 3-5 днів до відновлення серцевого ритму і непрямі антикоагулянти протягом 4 тижнів після кардіоверсії. Постійну антикоагулянту терапію призначають при хронічних формах ТП, коли є фактори ризику тромбоемболій.
5.7. Радіочастотна катетерна абляція
Висока ефективність радіочастотної катетерної абляції (КРА) та відносна простота цієї маніпуляції, а також незадовільні результати тривалої профілактичної терапії ТП привели до того, що КРА сьогодні є методом вибору при рецидивуючих формах ТП. Тому КРА доцільно виконувати не лише при неефективності антиаритмічних засобів, а й за необхідності їх тривалого профілактичного прийому. Ефективність КРА у подоланні ТП досягає 95%, кількість рецидивів – 10%, загрожуючі життю ускладнення майже не виникають. Процедура здійснюється трансвенозно, без загальної анестезії, добре переноситься. Мета КРА – усунення ТП і створення двонаправленої блокади проведення по перешийку, яка досягається шляхом створення лінії безперервного пошкодження при нанесенні точкових аплікацій шляхом витягування абляційного електрода до НПВ. Кількість аплікацій становить 30-40, звичайна тривалість процедури – 1,5-2,5 год. Повторні процедури здійснюються значно швидше, потребують 3-5 аплікацій і ефективні в 100% випадків.
6. Ведення хворих з фп за наявності супутніх захворювань і синдромів
6.1. Ведення хворих з фп при гострому інфаркті міокарда
Показані:
1) Електрична кардіоверсія при тяжких гемодинамічних порушеннях чи вираженій ішемії.
2) Внутрішньовенне призначення дігоксину або аміодарону для сповільнення ЧСС і поліпшення функції ЛШ.
3) Внутрішньовенні β-адреноблокатори для сповільнення ЧСС у хворих без порушення функції ЛШ, бронхоспастичних захворювань чи АВ-блокади.
4) Гепарин у випадках ФП при гострому інфаркті міокарда, коли немає протипоказань для призначення антикоагулянтів.
Протипоказані:
1) Антиаритмічні препарати ІС класу.