- •1. Передмова
- •2. Клінічна термінологія і класифікація фібрилляції та тріпотіння передсердь
- •3. Обстеження пацієнтів з фібриляцією та тріпотінням передсердь
- •4. Ведення хворих з фібриляцією передсердь
- •4.1. Стратегія лікування фібриляції передсердь
- •4.2. Стратифікація ризику тромбоемболічних ускладнень і антитромботична терапія
- •4.3. Тактика ведення хворих з пароксизмом фібрилляції передсердь
- •4.4. Контроль частоти серцевих скорочень під час підготовки до відновлення синусового ритму
- •4.5. Відновлення синусового ритму
- •4.6. Електроімпульсна терапія
- •4.7. Підтримуюча антиаритмічна терапія
- •4.8. Організація надання допомоги хворим з фп
- •4.9. Контроль частоти серцевих скорочень при постійній формі фібриляції передсердь
- •4.10. Немедикаментозне лікування фп
- •4.11. Хірургічне лікування фп
- •5. Тріпотіння передсердь
- •5.1. Особливості патофізіології
- •5.2. Клінічні прояви
- •5.3. Діагноз
- •5.4. Лікування
- •5.5. Профілактична антиаритмічна терапія
- •5.6. Антикоагулянтна терапія
- •5.7. Радіочастотна катетерна абляція
- •6. Ведення хворих з фп за наявності супутніх захворювань і синдромів
- •6.1. Ведення хворих з фп при гострому інфаркті міокарда
- •6.2. Ведення хворих з фп на фоні гіпертрофічної чи дилятаційної кардіоміопатії
- •6.3. Ведення хворих з фп при дисфункції щитовидної залози
- •6.4. Ведення хворих з поєднанням фп і передчасного збудження шлуночків
- •6.5. Ведення хворих з фп і легеневими захворюваннями
- •6.6. Рекомендації з профілактики післяопераційної фп
- •6.7. Ведення хворих з фп під час вагітності
- •7. Висновки
4. Ведення хворих з фібриляцією передсердь
4.1. Стратегія лікування фібриляції передсердь
Лікування ФП вирішує два головних завдання:
1) зменшення клінічних симптомів;
2) запобігання ускладненням (інсульти, серцева недостатність, інфаркт міокарда), що дозволяє зменшити захворюваність і смертність.
Зважаючи на те, що звичайно повністю усунути ФП не вдається, критеріями клінічної ефективності лікування є:
- фізіологічний контроль ЧСС;
- збільшення тривалості періоду до виникнення нового пароксизму;
- зменшення тяжкості та тривалості пароксизмів ФП;
- полегшення переносимості та припинення епізодів ФП;
- покращання якості життя.
В кожному клінічному випадку у пацієнтів з персистуючою формою ФП або частими пароксизмами ФП потрібно вирішувати основне питання – доцільність відновлення синусового ритму з профілактикою подальших рецидивів ФП чи контролю ЧСС з тривалою антикоагулянтною терапією без відновлення синусового ритму. Вибір стратегії лікування визначається співвідношенням очікуваної ефективності та безпеки антиаритмічних медикаментів і антикоагулянтів, переносимістю препаратів, їх вартістю, впливом на якість життя, а також наявністю альтернативних шляхів ведення хворих.
* Переваги відновлення та збереження синусового ритму:
- зменшення клінічних симптомів, спричинених аритмією;
- поліпшення стану гемодинаміки;
- підвищення толерантності до навантаження;
- психологічні переваги ”нормального” ритму;
- можливе поліпшення якості життя;
- відсутність потреби у тривалій антикоагулянтній терапії;
- зменшення ризику тромбоемболій.
* Проблеми відновлення та збереження синусового ритму:
- низька ефективність більшості антиаритмічних засобів, виникнення і необхідність припинення нових пароксизмів ФП;
- ”нормалізаційні” тромбоемболії після відновлення синусового ритму;
- погана переносимість антиаритмічних засобів;
- аритмогенні ефекти антиаритмічних засобів, найбільш виражені після відновлення синусового ритму;
- фоновий синдром слабості синусового вузла або брадикардія у багатьох пацієнтів літнього віку;
- висока вартість лікування антиаритмічними засобами.
* Переваги контролю частоти серцевих скорочень без відновлення синусового ритму:
- симптомне покращання, підвищення толерантності до навантаження;
- безпека лікування;
- добра переносимість медикаментів;
- відносно низька вартість лікування.
* Проблеми контролю частоти серцевих скорочень без відновлення синусового ритму:
- менш адекватний, порівняно з фізіологічним, контроль ЧСС;
- втрата передсердного вкладу в серцевий викид;
- часте виникнення брадикардії, синдром ”тахібрадикардії”;
- нерідко – необхідність пожиттєвого лікування антикоагулянтами;
- формування дилятації лівого передсердя та дисфункції лівого шлуночка при неадекватному контролі ЧСС;
- неповне усунення клінічних симптомів;
- зниження якості життя.
Питання про доцільність відновлення та збереження синусового ритму вирішують індивідуально, після ретельного порівняння переваг та недоліків певної стратегії лікування ФП у конкретному клінічному випадку.