21. Конспект

Це стислий писаний виклад змісту першоджерела (лекції, виступу, промови, книги, статті тощо). Зміст першоджерела може передаватися:

— своїми словами;

— цитатами з Першоджерела;

— своїми словами і цитатами. Останній спосіб найбільш поширений.

За походженням конспекти поділяються на:

— конспекти усних виступів;

— конспекти друкованих праць. Реквізити конспекту усного виступу:

1. Дата складання.

2. Прізвище та ініціали автора виступу.

3. Заголовок.

4. Текст.

Реквізити конспекту друкованої праці:

1. Дата складання.

2. Бібліографічні відомості першоджерела:

— прізвище та ініціали автора;

— назва (заголовок);

— місто, видавництво, рік видання;

— кількість сторінок.

3. Текст.

До конспекту ставляться такі вимоги:

1) залишати певну частину сторінки (це може бути поло­вина аркуша або поле на одному з його країв) для запису власних думок, оцінки законспектованого;

2) цитуючи, вказувати відповідну сторінку першоджерела. Текст конспекту оформляється довільно. На відміну від

тез, крім основних положень, конспект містить і фактичний

матеріал.

22. Телеграма

Це документ, який передається телеграфом, має граничне стислий текст, викликаний потребою негайного втручання в певну справу, термінового інформування когось про щось. Текст телеграми містить словесну та цифрову інформацію. Телеграма пишеться без абзаців, переносів, розрізнення ве­ликих та малих літер, розділових знаків (при потребі вони передаються словами), іноді — без службових слів.

Телеграма оформляється на бланку і заповнюється двома особами:

— відправником (він складає текст, вказує адресу при­значення та відправлення телеграми, її категорію — звичай­на чи термінова, серію художнього бланка — за бажанням);

— працівником відділення зв'язку (фіксує дату і час при­йому, кількість слів, визначає вартість телеграми згідно з та­рифом).

Телеграми бувають звичайні, термінові, урядові.

Реквізити:

1. Герб.

2. Назва міністерства.

3. Назва виду документа.

4. Номер.

5. Адресат.

6. Текст.

7. Адресант.

23. Адреса

Адреса — це точна вказівка місця проживання чи пере­бування кого-небудь або місцезнаходження чого-небудь, складена за певною формою.

Правила, встановлені Міністерством зв'язку, забезпечу­ють якнайшвидше пересилання, зберігання і доставку пош­тових відправлень. Основні з цих правил повинен знати кожний громадянин.

На всіх відправленнях у межах України пишеться:

1. Прізвище, ім'я та по батькові адресата або назва організації (у давальному відмінку).

2. Назва вулиці, номер будинку і квартири.

3. Назва населеного пункту, міста.

4. Назва району.

5. Назва області.

6. П'ятизначний індекс, присвоєний кожному відділенню зв'язку. Цей індекс призначений для машинного сортування кореспонденції.

Над адресою зазначається вид і спосіб пересилки:

1) рекомендована бандероль;

2) з повідомленням про вручення;

3) з доставкою додому;

4) цінний на ... грн.;

5) вручити особисто;

6) до запитання.

24. Телефонограма. Радіограма

Це документ, який передається телефоном, фіксується у спеціальній книзі (журналі) і містить розпорядження, інфор­мацію вищих органів.

Особа, якій адресується телефонограма, після ознайом­лення з текстом ставить свій підпис і- таким чином підтвер-..джуе свою відповідальність за виконання переданих розпоряджень або доведення інформації до відома.

На відміну від телеграми, телефонні повідомлення, як правило, обмежені у відстані: їх передають у межах міста, району, області.

Реквізити:

1. Назва виду документа.

2. Номер.

3. Дата.

4. Адресант.

5. Адресат.

6. Текст.

7. Підпис.