44. Принцип єдності історичного і логічного. Історизм абстрактний та історизм конкретний

Вивчаючи історію ми пізнаємо її об’єктивну логіку, вивчаючи ж предмет логічно ми реконструюємо його історію. Не можна говорити про суперечливість цих методів між собою тому що вони взаємодіють і взаємодоповнюють один одного, можна говорити лише про перевагу одного з названих методів що залежить від самого предмету дослідження, у перше чергу від того чи збереглися „сторінки історії” останнього чи ні. Для того щоб вивчити етапи історії необхідне терпляче і з позиції вивірених на практиці історичних фактів простежити послідовне вирішення модифікацію вихідного протиріччя системи що історично розвивається. У випадку з і історією людини і суспільства при дотриманні вимог конкретного історичного методу вона розгортається як послідовна зміна СЕФ, цивілізації і культур. Гасло історичного методу є вислів : „ Минуле – ключ до розуміння сучасного” і дедуктивний підхід у ньому домінує над індуктивним. Гаслом логічного методу виступає : „Сучасне – ключ до розуміння минулого” ну і на перше місце в ньому виходить індуктивний метод. Історичний і логічний методи присутні і взаємодіють при вивченні будь-якого об’єкту. Прикладом взаємодії цих двох принципів є кипіння води. Послідовність кипіння це історичний принцип, а чому саме вода кипить то логічний принцип.

45 Поняття системи. Системи статичні, динамічні і ті які розвиваються. Системи механічні органічні і гармонічні

Система – це сукупність певних елементів, явищ, процесів що пов’язані між собою за одною або кількома ознаками. Системи можуть бути статичними і динамічними. Статична система – це система, яка не взаємодіє з іншими системами, а динамічна – це взаємодія системи з іншими системами та розвиток їх завдяки одна одній і у історичному процесі цього розвитку дана система перетворюється на систему, що розвивається. Наприклад : „ Вчений чи студент може вивчати кістяк людини, як цілком статичну систему. На наступній стадії занурення до конкретного знання того ж кістяка не просто як набору кісток, а як опорно-руховий апарат, функціонально-пов'язаний із сухожиллями, нервовою системою. Система зі статичної перетворюється на динамічну і, нарешті, для більш глибокого розуміння цієї системи ми розглядаємо її, як конкретний момент історичного процесу становлення різноманітних типів опорно-рухових систем тварин. На цій стадії дослідження нерухомий кістяк перетворюється на систему, яка розвивається”.

46 Метод сходження від абстрактного до конкретного як системний метод

МСАК – це теоретичний системний метод що полягає в такому ході думки що веде дослідника до все більш повного, всебічного відтворення предмету. У процесі такого руху теоретичної думки необхідно виділити три етапи : 1. Емпіричне дослідження безпосередньо чуттєво-конкретно даного предмета. 2. Етап сходження від чуттєво-конкретного до висхідної абстракції, до пізнання сутності предмета.

3. Етап повернення до „ покинутого „ у процесі абстрагування на основі знання його власної сутності, тобто етап сходження від висхідної абстракції до цілісного теоретико-конкретного поняття предмета, іншими словами, це шлях до конкретного сутнісного наукового мислення, здатного втілитися у практику.

Ці етапи – ідеалізована схема руху думки від незнання до знання. МСАК – це тричі системний метод : 1. Тому що він характеризується тільки но відзначеною вище чіткою внутрішньою структурою своєї будови і функціонування. 2. Тому що він є цілісною систематичною системою емпіричних і теоретичних методів. 3. Тому що тільки цей метод адекватний складним системам що розвиваються. Поза застосуванням цього методу такі системи не можуть отримати вірного адекватного відображення в людській свідомості.

47. Категорії сфери буття – якість, кількість, міра, становлення

Категоріями сфери буття є якість(це така категорія, яка описує визначеність предмета, яку не можна відділити від існування самої речі), кількість(це філософська категорія, що відображає такі параметри об’єкту, явища чи процесу як число, величина, об’єм, вага, розміри, темп руху тощо), міра(це філософська категорія, яка відображає єдність та взаємозв’язок та залежність якості і кількості. Міра – це ніщо інше, як конкретна точка існування речі чи певної якості) і становлення(це філософська категорія, яка відображає об’єкт у його новій якості яка утворилась або встановилась. Становлення буває відносним або абсолютним).

Ці категорії сфер буття базуються на емпіричному досвіді, тобто на чуттєвому дослідженні предмета. Н-д: для визначення ваги яблука потрібно його зважити(практично), тому що зробити це теоретично або „на око” не можливо.