- •1. Предмет історії економічних вчень та концептуальні засади її вивчення.
- •2. Історичні джерела та методи дослідження економічних поглядів та вчень
- •3. Структура курсу: вивчення економічних поглядів епохи доринкових відносин, далі – нерегульованих ринкових відносин та регульованих ринкових відносин.
- •4. Місце історії економічних вчень в системі людського знання, значення курсу
- •5. Внесок українських вчених у вивчення історії економічної теорії.
- •6. Загальна характеристика економічної думки епохи доринкової економіки.
- •7. Економічна думка цивілізацій стародавнього сходу.
- •8. Економічні погляди мислителів стародавньої Греції (Ксенофонт, Платон, Аристотель).
- •9. Економічна думка стародавнього Риму (Катон, Варрон, Колумелла, брати Гракхи).
- •10. Економічні погляди Анахарсія, мислителя з Подніпров’я.
- •11. Загальна характеристика економічної думки західноєвропейського середньовіччя. Характеристика історичних джерел: “Салічна правда” та “Капітулярій про вілли”.
- •12. Економічні погляди раннього християнства. Августин Блаженний.
- •13. Економічні погляди кантоністів.Фома Аквінський.(Аквінат)
- •19. Теорія грошового балансу пізнього меркантилізму (т. Мен, а. Монкретьєн, а. Серра)
- •41. Зародження системи національної політичної економії в Німеччині
- •42. Економічні погляди ф. Ліста «індустріального виховання нації»
- •43.Економічні погляди представників старої історичної школи
- •47. Австрійська школа граничної корисності. К.Менгер, є.Бем-Баверк, ф.Візер.
- •49. Американська школа маржиналізму. Д.Б.Кларк.
- •51. Математична школа в політичній економії. Теоретичні моделі л.Вальраса, в.Парето.
- •61. Загальна характеристика інституціоналізму: характерніознаки, етапи та напрямкирозвитку.
- •62. Ранній інституціоналізм (т. Веблен, Дж. Коммонс, у. Мітчелл)
- •Неоінституціоналізм (Дж. Ґелбрейт, р. Коуз).
- •Теорії трансформації капіталізму та концепції футурології (п. Сорокін, у. Ростоу, д. Белл, г. Кан, з. Бжезинський, д. Тофлер, п. Дракер).
- •Інституціоналізм в українській економічній думці (м. Бунге, о. Миклашевський, в. Левицький, г. Симоненко).
- •66. Територіальна фінансова економетрія м. Яснопольського
- •67. Еволюціянеокласичнихідей у хх ст.
- •68.Виникнення та загальна характеристика неолібералізму як самостійноїсистемипоглядів на проблему державного регулюванняекономіки.
- •69. Національні особливості неоліберальних концепцій: лондонська (ф. Хайєк), фрейбурзька (в. Ойкен, л. Ерхард), паризька (м. Алле) та чиказька (м. Фрідмен) школи.
- •70. Неокласичне відродження. Теорії „економіки пропозиції” (а. Лаффер) та „раціональних очікувань” (р. Лукас).
- •71. Неокласичний синтез (Дж. Ґікс, ф. Модільяні, п. Самуельсон).
- •72. Розробка теорії кооперації в українській економічній думці (м. Левитський, б. Мартос, о. Мицюк, і. Витанович).
- •73. Дослідження фінансової експлуатації України радянським центром (м. Волобуєв, в. Доброгаєв, є. Гловінський, к. Кононенко, і. С. Коропецький).
- •74. Криза економічної науки в радянськийперіод, їїформування за соціальнимзамовленням.
- •75. Порівняльні економічні системи в дослідженнях в. Голубничого
- •76. Розвиток ідей фізичної економії м. Руденком.
- •77. Історико-економічні дослідження українських вчених (п. Лященко, о. Оглоблін, і. Гуржій, б. Винар, е. Лортікян, с. Злупко, і. С. Коропецький).
- •78. Загальнонаукові, загальноекономічні та специфічні методи історико-економічних досліджень. Проблема періодизації історії економічних вчень
- •79. Історичні джерела та їх інтерпретація в історії економічної думки. Видатні дослідники історії економічних вчень
- •80. Економічні проблеми у писемних пам’ятках стародавнього Сходу.
- •81.Порівняльна характеристика економічних поглядів населення стародавнього Сходу та економічної думки античного світу.
- •82.Економічний світогляд Анахарсія, мислителя античності з Подніпров’я.
- •83. Вплив християнства на розвиток економічної думки європейського середньовіччя
- •84.Економічні питання у давньоруських писемних пам’ятках.
- •86.Теоретичні засади політики меркантилізму. Порівняльна характеристика раннього та пізнього меркантилізму.
- •87.Ідеї та політика меркантилізму в Україні. Аналіз політики Петра і з позицій теорії та практики меркантилізму.
- •88.Аналіз меркантилістами грошового обігу та розробка кількісної теорії грошей.
- •89.Трактування поняття „класична політекономія” в історико-економічній літературі. Періодизація еволюції класичної політичної економії.
- •90.Погляди фізіократів на соціально-економічну структуру суспільства. Проблема суспільного відтворення в „Економічній таблиці”
- •91. Ідеї фізіократизму в Україні – «Домоводство» в. Каразина
- •92. А.Сміт як ідеолог системи вільного під-ва та фритредерської зов. Політики . Загальна хар-ка праці «Дослідження про природу і причини багатства народів»
- •93. Вчення д. Рікардо про земельну ренту, зарплату та прибуток. Кількісна концепція грошей в дослідженнях д. Рікардо.
- •95. Економічна концепція Дж. С. Мілля
- •98. Сутність й етапи маржинальної революції.
- •100. Розробка теорії рівноваги економічної системи л.Вальрасом та а.Маршалом.
- •101.Економіко-математичні концепції а. Курно та с. Джевонса.
- •102.Класичний напрям в українській економічній думці.
- •103.Становлення та розвиток історико-етичного напряму політичної економії в Україні.
- •104.Київська наукова школа політичної економії: теоретичні засади, представники, новаторські здобутки.
- •105.Чернігівська статистична школа
- •106.Проблеми грошового обігу та фінансів у працях українських економістів другої половини хіх‑початку хх ст.
- •107. Розробка теорії акціонерного підприємництва в українській економічній думці другої половини хіх‑початку хх ст.
- •108.Космогенно-енергетична теорія розвитку економіки с. Подолинського.
- •109.Започаткування економетрії українським економістом п. Чомпою.
- •110.Зміст і значення „кейнсіанської революції” в політичній економії.
- •111.Теорії ефективної конкуренції й. Шумпетера та ф. Хаєка.
- •112.Математична школа в політичній економії (а. Курно, г. Госсен, с. Джевонс, л. Вальрас, в. Парето, є. Слуцький).
- •113.Загальна характеристика раннього інституціоналізму (т. Веблен, Дж. Коммонс, у. Мітчел).
- •114.Теорії трансформації капіталізму та концепції футурології (п. Сорокін, у. Ростоу, д. Белл, г. Кан, з. Бжезинський, д. Тофлер, п. Дракер).
- •115.Індустріально-технологічний інституціоналізм Дж. Гелбрейта
- •116.Соціально-економічний зміст теорії суспільного вибору.
- •117.Загальна характеристика неолібералізму та його методології.
- •118.Монетарна концепція м. Фрідмена. Сучасний монетаризм в економічній теорії та політиці.
- •119.Теорія «соціального ринкового господарства» в. Ойкена та історичний досвід її практичної реалізації.
- •120.Досвід застосування неокласичних моделей в економіці різних країн: «Тетчеризм» і «Рейганоміка».
- •Теорії „економіки пропозиції” (а. Лаффер) та „раціональних очікувань” (р. Лукас). Неокласичне відродження.
110.Зміст і значення „кейнсіанської революції” в політичній економії.
Новизна ідеї Кейнса полягала у визнанні недосконалості та нездатності до саморегулювання системи ринкових економічних відносин, а отже, у визнанні потреби активного втручання держави в економіку.
Докладний розгляд економічного вчення Кейнса дає можливість зрозуміти його наукове значення і вплив на дальший розвиток економічної теорії. Так, новаторство економічного вчення Дж. Кейнса з погляду предмета вивчення та методології виявилось у наданні переваги макроекономічному аналізу перед мікроекономічним. Це означає, що на відміну від інших економістів, які зосереджували свою увагу на діяльності окремих господарських одиниць, Кейнс значно розширив рамки дослідження, роблячи спробу розглянути національне капіталістичне господарство в цілому, оперувати переважно агрегатними категоріями — споживання, нагромадження, заощадження, інвестиції, зайнятість, тобто величинами, котрі визначають рівень та темпи зростання національного доходу. Однак головним у методі Кейнса було те, що, аналізуючи сукупні народногосподарські величини, він прагнув установити причинно-наслідкові зв’язки, залежності та пропорції між ними. Це і зробило його основоположником макроекономіки як самостійного розділу економічної теорії.
Завершуючи вивчення питання в цілому, необхідно усвідомити значення теорії Кейнса як вихідної бази розвитку теорії макроекономічної динаміки, що зумовлюється багатьма суттєвими моментами:
по-перше, це макроекономічний метод дослідження;
по-друге, він висуває на перший план проблему реалізації, або «ефективного попиту», яка поклала початок розвитку динамічної теорії циклу;
по-третє, його теорії національного доходу в цілому та мультиплікатора органічно увійшли в післякейнсіанські теорії економічного зростання;
по-четверте, він поєднав економічну теорію та економічну політику в одне ціле, покликане сприяти підтримуванню життєдіяльності капіталістичної системи господарства.
У цілому економічна теорія та програма Кейнса справили величезний вплив на розвиток економічної науки та економічну політику провідних країн світу. Це була справжня революція в економічному мисленні.
111.Теорії ефективної конкуренції й. Шумпетера та ф. Хаєка.
1942 року було опубліковано одну з найвідоміших праць Шумпетера «Капіталізм, соціалізм і демократія» — дослідження історичної долі капіталізму. Автор узагальнює теоретичний аналіз капіталізму на підставі якісних зрушень, що відбулися в структурі буржуазного суспільства в першій половині ХХ ст., і висуває концепцію самозаперечення, відмирання капіталізму. На думку Шумпетера, досконала конкуренція для суспільства — це стимул для мінімізації витрат і максимального наближення оплати праці до її граничної продуктивності. Для підприємця — це стимул для мінімізації витрат і максимізації прибутку. Тобто прибуток є результатом підприємницької активності за інших однакових умов. Його зростання стає самоціллю виробництва. Шумпетер називає таку економічну ситуацію і такий прибуток статичними, а конкурентну боротьбу неефективною, оскільки за цих умов не можна гарантувати, що виробництво й справді досягне якісно нового рівня. Ефективна конкуренція, за Шумпетером, можлива тільки за умов економічної динаміки. Цей стан забезпечується якісно новим рівнем виробництва, що базується на безперервному запроваджуванні нововведень, новаторстві на всіх рівнях — технологічному, управління й організації виробництва, якості продукту, освоєння нових ринків збуту, сировини. Тобто ефективна конкуренція — це конкуренція нового типу, побудована на новаторстві. Вона не зв’язана з традиційним ціноутворенням, з досягненням верхньої межі рентабельності, а означає змагання в усіх сферах діяльності, вона відкриває нові можливості для вдосконалювання умов виробництва, змінює структуру взаємовідносин між виробниками, структуру попиту і пропозиції, умови формування витрат виробництва й цін. Ціноутворення більше не обмежується впливом самих тільки попиту і пропозиції. Головним агентом ефективної конкуренції є підприємець-новатор, а її важливою умовою — монополізація виробництва, яка дає змогу нагромаджувати кошти для впровадження інноваційних програм. «Будь-яка успішна інновація веде до монополії, а будь-яка монополія сприяє інновації. Конкуренція стимулюється тяжінням підприємця-новатора до отримування надприбутків за рахунок переваг, набутих не зменшенням витрат, а внаслідок повного усунення конкурента з ринку: конкурент-новатор руйнує навіть можливіть існування інших конкурентів. Треба зазначити, що Ф. Хайєк, тоді професор Віденського університету, 1929 р. незалежно від Шумпетера сформулював ідею ефективної конкуренції, включивши в модель дещо інший чинник — монополію на інформацію, що його він зв’язував як з НТР, так і з характеристиками діяльності підприємця-новатора. Ф. Хайєк писав: «Практично кожен індивід має певні переваги щодо інших у тім розумінні, що він володіє унікальною інформацією, якій можна знайти вигідне застосування, але котру можна використати лише за умови, коли рішення, що залежать від цієї інформації, приймає він сам або бере в цьому активну участь.Хайєк підкреслював, що така конкуренція дає стимули до виявлення вже накопичених знань або до пошуку нових, які можуть мати високу економічну цінність. Ринок, таким чином, є каталізатором і координатором пошукової активності, незалежно від того, чи він монополізований, чи ні. Навпаки, монополія надає незрівняно більші можливості, передусім матеріальні, для цього пошуку.