120.Досвід застосування неокласичних моделей в економіці різних країн: «Тетчеризм» і «Рейганоміка».

Політика виходу британської економіки з кризи за допомогою впровадження неоконсервативної моделі державного регулювання, реалізована урядом консерваторів на чолі з М. Тетчер (народ. у 1925 році), увійшла в історію під назвою “тетчеризм”. М. Тетчер відкинула жорстке державне регулювання економіки і запропонувала нову економічну програму, яка ґрунтувалася на на концепції економічного лібералізму та його сучасної модифікації – монетаризму. Програма, що являла собою різновид неоконсерватизму, мала на меті довести, що соціал-демократична стратегія неокейнсіанства вичерпала свої можливості, тому потрібно розблокувати економіку від гіпертрофованого державного втручання. У сфері грошового обігу, фінансів та банківської справи уряд М. Тетчер керувався монетаристською концепцією, яка пропонувала жорстке обмеження грошової маси в обігу. Досягти цього передбачалося послабленням податкового контролю за функціонуванням ринку, підвищення ролі кредитно-грошових інститутів, радикальною зміною структури бюджетного механізму, що проявлялося у відході від прогресивного оподаткування приватних осіб та підприємців. Перехід до “рейганоміки” у США. У 70-і рр. ХХ ст. в економіці США відбулися структурні зміни.. Було проведено масову “чистку” неконкурентоспроможних галузей економіки, сотні підприємств ліквідовано. Так, тільки в текстильні промисловості було закрито понад 200 підприємств. Водночас з’явились нові наукоємні галузі, які й сьогодні визначають обличчя сучасного світу. Поширення сучасних інноваційних технологій становить вагому частку доходів США, які постійно мають позитивне сальдо платіжного балансу в 7 – 8 млрд дол. За балансом передачі технологій. Великих змін за нових умов постіндустріальної епохи зазнали і “внутрішні” взаємовідносини, насамперед розподіл повноважень між місцевими і федеральними органами влади. У 70-і роки активно втілювалась у життя концепція нового федералізму, яка передбачала перенесення центру ваги у прийнятті громадських рішень на місцеві органи й активний розвиток самоврядування на місцях.Було модифіковано систему регулювання економіки центральними органами. Кейнсіанські рецепти фіскальної політики боротьби з безробіттям та інфляцією в нових умовах перестали ефективно працювати. Почали зростати дефіцит та державний борг. А державні заходи впливу та значний податковий тягар на національних виробників в умовах відкритого інформаційного суспільства з вільним рухом товарів та капіталів у світовій економіці стали призводити до збільшення вивозу капіталів із країни. Наприкінці 70-х років у США змінився підхід до регулювання господарської кон’юнктури. Нова економічна політика, яку почав реалізовувати президент Р. Рейган, отримала назву “рейганоміка”.Ще однією складовою економічної політики Р. Рейгана було скорочення податків.