- •1. Предмет і структура політології
- •2. Категорії та методи політології.
- •3. Функції політології та її роль в житті суспільства
- •4. Стародавній етап розвитку політичної думки (Китай, Греція, Рим).
- •5. Середньовічний етап розвитку політичної думки (а. Августин, ф. Аквінський).
- •6.Проаналізуйте розвиток політичної науки у Новий час.
- •7. Проаналізуйте основні політичні концепції 20 ст.
- •8. Проаналізуйте політичні ідеї мислителів Київської Русі.
- •9. Розкрийте політичні ідеї литовсько-польської доби.
- •10. Проаналізуйте політичні їдеї козацько-гетьманської держави.
- •11. Проаналізуйте розвиток політичної думки в Україні хvііі-XIX століття
- •12. Розкрийте українську політичну думку початку хх століття.
- •13. Розкрийте поняття політики, її детермінанти, суб’єкти і об’єкти.
- •14. Визначте основні функції політики.
- •15. Розкрийте роль і значення політики в розвитку сучасної України.
- •16. Поняття, природа, основні риси політичної влади.
- •17. Легітивність політичної влади.
- •18.Ресурси і функції політичної влади.
- •19. Політична влада в сучасній Україні.
- •20. Політика як елемент системи культури суспільства.
- •31.Охарактеризуйте сучасну політичну систему українського суспільств
- •32. Поняття, ознаки і типи держави
- •33. Історичний генезис і функції держави
- •34. Проаналізуйте форми державного правління та державного устрою
- •35. Здобутки і проблеми державотворення в сучасній україні
- •36. Розкрийте поняття та історичний генезис політичних партій
- •37. Розкрийте класифікацію та функції політичних партій
- •38.Проаналізуйте партійні системи та їх класифікацію
- •39.Охарактеризуйте політичні партії в сучасній Україні
- •40.Розкрийте сутність та історичну еволюцію громадських організацій і рухів
- •46. Вибоча система сучасної України
- •47. Стуність та структура Політичного режиму
- •48. Типи політичних режимів
- •49. Політичний режим сучаної України
- •50. Поняття та характерні ознаки тоталітарного суспільства
- •51.Що таке політична свідомість, її структура і типологія.
- •52.Проаналізуйте сутність, структуру і функції політичної культури.
- •53.Проаналізуйте політичну свідомість і культуру в сучасній Україні.
- •54.Розкрийте зміст поняття «Політичний елітизм» та його концепції.
- •55.Розкрийте завдання і функції політичної еліти.
- •76. Зміст і основні характеристики політичної модернізації
- •78. Характерні особливості міжнародних відносин
- •79. Міжнародні політичні організації
- •80. Україна в світовому і загальноєвропейському політ процесі
- •81.Роль засобів масової інформації у політичному житті суспільства
- •82.Лобізм як політична практика
- •83. Глобальні проблеми і кризи сучасної цивілізації
- •84. Проблема міжнародного тероризму як загрози існування сучасної цивілізації
- •85. Суть політичного аналізу
- •86. Суть політичного прогнозування.
- •87.Розкрийте співвідношення політики і релігії.
- •88.Зміст етнонаціональної політики України.
- •89. Характеристика основних громадянських прав, свобод та обов’язків.
- •90.Зміст поняття “політичне рішення”, принципи і способи його прийняття.
46. Вибоча система сучасної України
До атрибутів виборчої системи відносять: величину виборчого округу,тип бюлетеня, метод перетворення голосів упредставницькі мандати, прохідний бар’єр, право суб’єктності у виборчому процесі
Величина округу - це кількість місць, яка розподіляється за результатами виборів у даному окрузі. Деякі автори вважають цю складову найбільш важливою характеристикою виборчих систем. Зі збільшенням розмірів округу та зниженням бар’єра зростають пропорційність та шанси малих партій на здобуття парламентських місць.
Тип бюлетеня і механіка голосування. Незважаючи на неоднорідність виборчих округів, в Україні спостерігається проста процедура голосування із застосуванням нескладного за своєю структурою паперового категоричного бюлетеня. Українському виборцеві надається можливість обрати Президента, сільського, селищного або міського голову, депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради, народного депутата по одномандатному виборчому округу та закритий (оскільки кандидати лише засвідчуються, виборець не може їх преференціювати) список кандидатів у народні депутати України від політичних партій по багатомандатному загальнодержавному виборчому округу. В окремій, спеціально обладнаній, кабінці виборець у квадраті навпроти прізвища уподобаного кандидата або партійного списку робить відповідну позначку "плюс" (+) або іншу, що засвідчує його волевиявлення. У разі непідтримання жодного кандидата або партійного списку виборець має можливість засвідчити це у бюлетені, зробивши відповідну позначку у квадраті навпроти слів: "Не підтримую жодного кандидата" та "Не підтримую жодний партійний список". Після засвідчення свого волевиявлення у виборчому бюлетені, виборець власноруч вкидає його в ьопечатані виборчі урни
Виборча система сучасної України розглядається як елемент політичної системи [5]. Завдяки такому підходу вдалося виявити кореляцію взаємозалежності між типом виборчої системи, партійноїсистеми та особливостями політичного режиму. Пропорційна виборча система сприяє розвитку багатопартійності і стимулює еволюцію партійної системи до системи поляризованого плюралізму.
. Із трьох виборчих систем, які вже практикувалися в Україні (мажоритарна, змішана, пропорційна), більш привабливо виглядає змішана система. Вона, з одного боку, дозволяє розвиватися партіям, а з іншого боку – з’явитися й виявитися певній політичній альтернативі, забезпечити зв’язок територій з конкретними депутатами.
ЗУ Про вибори народних депутатів України ст. 1 ч. 3. Вибори депутатів здійснюються за змішаною (пропорційно-мажоритарною) системою: 1) 225 депутатів обираються за пропорційною системою у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі за виборчими списками кандидатів у депутати від політичних партій 2) 225 депутатів обираються за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах
Встановлення результатів виборів депутатів у загальнодержавному окрузі
Право на участь у розподілі депутатських мандатів набувають кандидати у депутати, включені до виборчих списків партій, що отримали п'ять і більше відсотків голосів виборців, у відношенні до сумарної кількості голосів виборців, поданих за кандидатів у депутати, включених до виборчих списків партій.
Депутатські мандати розподіляються між виборчими списками партій пропорційно до кількості отриманих голосів виборців кандидатами у депутати, включеними до виборчих списків партій, які зазначені у частині третій цієї статті, у послідовності, визначеній частинами шостою - дев'ятою цієї статті. Кількість голосів виборців, необхідних для отримання одного депутатського мандата (далі - виборча квота), обчислюється шляхом ділення сумарної кількості голосів виборців, визначеної відповідно до частини шостої цієї статті, на число депутатських мандатів, яке дорівнює 225 (далі - загальна кількість депутатських мандатів у загальнодержавному окрузі). Кількість голосів виборців, поданих за кандидатів у ь депутати, включених до виборчого списку цієї партії, ділиться на виборчу квоту. Ціла частина отриманого числа становить кількість депутатських мандатів, що отримали кандидати у депутати від цієї партії. Дробові залишки використовуються для розподілу мандатів, які залишаються нерозподіленими, Списки від політичних партій, виборчих блоків партій, які мають більші порівняно з іншими дробові залишки, після ділення отримують по одному додатковому мандату, починаючи зі списку, що має найбільший дробовий залишок
Встановлення результатів виборів депутатів у одномандатних округах
. Обраним вважається кандидат у депутати, який одержав більшу відносно інших кандидатів, які балотувалися у цьому одномандатному окрузі, кількість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні у відповідному одномандатному окрузі.
Вадами ЗК про вибори народних депутатів є збереження норми, яка й надалі залишає право за трудовими колективами, зборами виборців бути суб'єктами висування; відсутність норми, яка виключала б можливість виборцям ставити підпис на підтримку одночасно кількох партій; право представників від партій і партійних блоків одночасно балотуватися кандидатами в депутати як за партійними списками, так і по одномандатних округах; недосконалий механізм контролю за формуванням і витрачанням коштів на передвиборну кампанію, а також брак чіткої відповідальності за порушення виборчого законодавства
5. Методи переведення голосів у владні повноваження.
ЗУ Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів Ст. 2 ч. 2. Вибори депутатів сільських, селищних рад проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах, на які поділяється територія відповідно села (кількох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися у сільську громаду), селища.
3. Вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах рад проводяться за змішаною (мажоритарно-пропорційною) системою, за якою:
1) половина від кількості депутатів (загального складу) відповідної ради обирається за виборчими списками кандидатів у депутати від місцевих організацій політичних партій у багатомандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами відповідно Автономної Республіки Крим, області, району, міста, району в місті;
2) половина від кількості депутатів (загального складу) відповідної ради обирається за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах (далі - одномандатні мажоритарні виборчі округи), на які поділяється територія відповідно Автономної Республіки Крим, області, району, міста, району в місті.
. Вибори сільських, селищних, міських голів проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в єдиному одномандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами відповідно села (кількох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися у сільську громаду), селища, міста згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм. Обраним по одномандатному виборчому округу вважається кандидат у депутати, на посаду сільського, селищного, міського голови, який одержав на виборах найбільшу, порівняно з іншими кандидатами, кількість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні (плюральна або система відносної більшості в одномандатному виборчому окрузі
Обраними по багатомандатному виборчомуокругу вважаються ті кандидати у депутати районної та обласної рад, які на виборах одержали більшу порівняно з іншими кандидатами кількість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні. При цьому загальна кількість обраних кандидатів не може перевищувати кількості встановлених депутатських мандатів по даному виборчому округу
Вибори Президента України проводяться по єдиному загальнодержавному одномандатному виборчому округу, який включає в себе всю територію України. (M=I) (Закон України "Про вибори президента України", стаття 11). Обраним у день виборів Президентом України вважається кандидат, який одержав на виборах більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.